Амністія для всіх у плані Трампа: юрист пояснив катастрофічність наслідків цієї норми
Амністія для всіх у плані Трампа: юрист пояснив катастрофічність наслідків цієї норми
Росія намагається уникнути відповідальності за свої злочини, скоєні в Україні, і досягає певних успіхів у цьому процесі, вказує у колонці для The Economist колишній заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.
«Протягом більшої частини останніх кількох місяців я жив у бліндажі поблизу Покровська, спостерігаючи зблизька за нашою хороброю обороною міста. У таких умовах головне — виживання. У нас є втрати, забагато. Ми спимо по три години на добу. Немає особливо багато часу для роздумів. І все ж, я не можу перестати думати про свою стару роботу, і, зокрема, про те, як міжнародна система правосуддя зазнає невдачі», - пише він.
Мамедов підкреслює, що положення у «плані Трампа» про «повну амністію за дії воєнного часу», коли всі сторони «погоджуються не висувати претензій та не врегулювати скарги», в разі прийняття закріпить безкарність та підірве основи міжнародного правового порядку.
Він зазначив, що з 2016 року працював над збором доказів російських воєнних злочинів в Україні (у 2016 році Гюндюз Мамедов створив Департамент воєнних злочинів, який займався скоординованими розслідуваннями міжнародних злочинів в Україні), однак усі зібрані докази злочинів не матимуть ніколи значення, якщо за ними не буде достовірного кримінального судового процесу.
«Історія вчить, що правосуддя зазвичай є привілеєм можновладців. Точніше, переможців. Після Другої світової війни Нюрнберзький і Токійський трибунали, здавалося, пропонували універсальну обіцянку: закон може бути сильнішим за насильство. Але ця обіцянка з того часу застосовується вибірково. Від Камбоджі до Руанди, від Сребрениці до Сирії правосуддя приходило пізно, обмежено або взагалі не приходило», - вказав юрист.
Мамедов пише, що Міжнародний кримінальний суд часто був «беззубим, надто обережним, щоб розслідувати справи могутніх держав», і Росія навчилася використовувати цю слабкість як зброю.
«Міжнародне право розпадається. Владіміру Путіну дозволяють ігнорувати ордери на арешт, видані МКС, літаючи до кількох іноземних столиць, включаючи Улан-Батор і Душанбе. Сама думка про те, що глава держави, на якого діє ордер на арешт, може пересуватися без наслідків, є доказом того, що стримування більше не працює», - підкреслює юрист.
Мамедов зазначив, що запропонований Україною спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії радше базується моральній правильності, а не на юридичній стійкості, оскільки ініційований жертвою трибунал в реальному світі можна легко відкинути як упереджений. При цьому мало хто з юристів вважає, що проблему імунітету Путіна чи інших високопоставлених російських діячів вдасться подолати.
«Нам потрібна справедливість, а не помста. Надійний міжнародний механізм, який би це дозволив, не є простим. Але, можливо, найкращим шляхом було б надати Міжнародному кримінальному суду повноваження розглядати злочин агресії. Коли йдеться про агресію Росії проти України, суд не може розглянути цей основоположний злочин через структурні обмеження, серед яких перш за все те, що Росія не є учасницею Римського статуту.
Кремль розуміє, що стоїть на кону. У переговорах він уже деякий час наполягає на тому, щоб Україна відмовилася від усіх юридичних претензій до Росії. Якою б спокусою не було для наших політиків наблизити врегулювання, це було б серйозною помилкою. Дозволяти злочинцям уникнути відповідальності лише породить інші злочини. Це урок міжвоєнної епохи», - окреслює масштаб питання Мамедов.
Він наголосив, що війна Росії в Україні – це випробування міжнародного правового порядку, бо якщо такі злочини залишаться безкарними, то можна просто заявити, що кордони можна перекроїти силою.
Однак Україна не зможе вирішити це питання самотужки, а потребує підтримки Заходу, оскільки декларовані цінності мають вагу лише тоді, коли вони ґрунтуються на чеснотах.
У запропонованому Трампом «мирному плані» із 28 пунктів є розділ про амністію всіх сторін, причетних до дій воєнного часу, що виключає можливість юридичних претензій. За даними ЗМ, цей пункт начебто запропонував секретар РНБО Рустем Умєров, замінивши положення про аудит всієї міжнародної допомоги Україні, однак сам він це заперечує.