Bihus: Розкрито чергову корупційну схему в енергетиці. Цього разу в «Центренерго», де Наглядову раду очолює людина Єрмака

Для того, щоб критично важливим для життя людей компаніям типу «Центренерго» (керує Трипільською та Зміївською ТЕС) не потрібно було витрачати зайвий безцінний час під час війни на тендерні закупівлі, їм на законодавчому рівні дозволили робити це швидко і напряму. Проте, замість того, щоб використати цю свободу дій на користь держави, «Центренерго» почав роздавати сотні мільйонів гривень компаніям-посередникам, навіть не напружуючись тим, щоб перевірити надійність своїх контрагентів, розповідають у Bihus.info.

Найцікавіше те, що саму історію «на світло» виніс суддя, який розглядав справу по стягненню перерахованого менеджментом «Центренерго» авансу у понад сто мільйонів гривень постачальнику вугілля, який його, фактично, не надав. Він, у якийсь момент, зробив те, що мала б робити служба безпеки «Центренерго» — відкрив у інтернет-браузері сайт із інформацією про фірму, якій був наданий аванс, та прочитав там написане. І, напевно, настільки здивувався, що окрім основної ухвали суду про стягнення боргу з постачальника, написав окрему ухвалу, де детально описав, як квітне буйним цвітом корупція в «Центренерго». Ось, що в ухвалі розказав суддя.

Із постачальників, з якими законтрактувалося «Центренерго», була фірма Теплосфера.ua. Їй замовили понад 30 тисяч тонн вугілля, привести яке вона мала до кінця грудня 2024 року. Під цей контракт фірмі навіть видали 132 млн авансу, але постачальник в строки не вклався, привіз тільки півтори тисячі тонн і, звичайно, не повернув грошей.

Перше і найголовніше — «Центренерго» не було зобов'язане платити аванс. У договорі була прописана післяплата. Передплату можна було зробити, але за умови гарантії від постачальника. Фірма дійсно зверталася до «Центренерго» із таким собі листом, гарантією, але це не була банківська гарантія, це був просто лист, який по факту ні на що не впливає і нічого не забезпечує. Тобто «Центренерго» просто повірило на слово і на віру віддало 132 млн гривень без жодної реальної страховки.

Друга річ, на яку звернув увагу суддя — це фірма не виробник, а просто посередник. Тому у судді виникли питання: «А чому ж, при наданому праві закупок без тендерів, «Центренерго» контрактує посередника, а не напряму купує у вугільних компаній? І хто взагалі такий цей посередник?». Знаєте, що зробив суддя? Пішов вивчати реєстраційні дані, історію і фінансову звітність компанії на Opendatabot та Clarity. Те, чого не зробили у «Центренерго». Або зробили вигляд, що не зробили.

Виявилося, що компанії, на момент укладання договору, не було і року. Статутний капітал 15 тисяч гривень і працює там одна людина. І найголовніше — на погашення боргу у «Теплосфери» просто немає нічого. Якби суддя копнув ще глибше, як мала б зробити відповідна служба безпеки «Центренерго», то йому б стало відомо, що власник «Теплосфери» пов'язаний ще з однією фірмою-постачальником «Центренерго», яка теж завалила контракт, через що інший суддя слухав дуже схожу справу ще на 240 мільйонів.

І це ще не все. Виявилося, що ціна за тонну у державних компаній, які видобувають вугілля, і у «Теплосфери» — ідентичні. Тобто, з точки зору бізнесу, повна відсутність прибутку не має ніякого сенсу. Але це виключно тоді, коли йдеться про бізнес, а не про бажання взяти сотню мільйонів авансу і більше нічого не робити. І не тоді, коли абсолютно кричущі ознаки недобросовісності контрагента в упор не бачить жоден спеціаліст, який «перевіряв» компанію перед укладенням договору.

І суддя звернувся до Кабміну із проханням врегулювати систему державних закупівель, щоб уникати подібних до описаного вище випадку, а також покарати тих, хто у «Центренерго» допустив таку недбалість. І через місяць відповідь на це прохання надало безславно відоме останнім часом Міністерство енергетики України. Там зробили вигляд, що вони не вміють читати і замість відповіді на прохання «впорядкувати процедуру» відповіли про те, що вони «не мають права зобов’язувати купувати вугілля виключно у державних компаній». Де вони про це прочитали в ухвалі — невідомо. І щодо покарання винних у «Центренерго» — ні слова.

Раніше журналісти Bihus.Info розповіли, що брат нардепа від партії «Батьківщина» Івана Крулька, Василь Крулько, планував розвиток мережі елітних готелів «Апартель» разом із Денисом Комарницьким, який фігурує у справі НАБУ та САП про розкрадання земель у Києві і на початку року покинув Україну. Спільні проєкти родина Крульків та так званий «смотрящий за Києвом» планували реалізувати як на території країни, так і за кордоном.