Два плани — одна війна: як США та Європа розходяться у баченні миру для України

23 листопада європейські посадовціоприлюднили власну "радикальну" мирну пропозицію щодо України. Про це повідомляє The Guardian. Документ суттєво відрізняється від американської версії, виключаючи низку проросійських пунктів і демонструючи значно більшу підтримку Києва.

Європейський план передбачає, що переговори про території розпочнуться лише після укладення перемир'я і вестимуться з чинної лінії фронту. Контроль за дотриманням перемир'я покладається на механізми "під наглядом США", але без примусового виведення ЗСУ з тих районів Донеччини, які Україна де-факто не контролює — на відміну від американського проєкту.

Документ не виключає майбутнього членства України в НАТО (лише констатує відсутність консенсусу зараз), пропонує передати Запорізьку АЕС під повний контроль МАГАТЕ з поділом електроенергії 50/50 між Україною та Росією. Чисельність ЗСУ в мирний час обмежується 800 тис. військовослужбовців — на 200 тис. більше, ніж пропонували США.

Заморожені російські активи, за європейською версією, повністю підуть на відбудову України, а не частково американським інвесторам. Санкції послаблюватимуться поступово й лише за умови, що Москва "поважатиме сталий мир". Повернення РФ до G8 також прив'язане до цієї умови.

Таким чином Європа намагається зберегти суб'єктність у переговорному процесі та не допустити нав'язування Україні односторонніх поступок. Чи вдасться інтегрувати ці пропозиції до спільного документа, залежатиме від позиції США та готовності Києва до компромісів.

Європейський план миру: чому ЄС кидає виклик США

Політтехнолог Олег Постернак скептично оцінює перспективи прийняття європейського плану врегулювання російсько-українського конфлікту. На його думку, цей документ навряд чи буде взято до уваги ключовими гравцями, зокрема США.

По-перше, за словами Постернака, план має продемонструвати суб'єктність Європи у вирішенні конфлікту. Він пропонує альтернативу американським ініціативам, створюючи враження незалежної європейської позиції в громадській думці континенту. Постернак наголошує, що США систематично намагаються послабити вплив Європи — від газових угод минулого до сучасних зусиль щодо "десуб'єктивації" континенту. Лідери на кшталт Фрідріха Мерца, Кіра Стармера та Емманюеля Макрона намагаються протидіяти цьому, відстоюючи європейські інтереси.

По-друге, план вирізняється проукраїнською спрямованістю. Він максимально враховує інтереси Києва, акцентуючи на припиненні вогню, архітектурі безпеки, реконструкції України, поверненні дітей та гуманітарних питаннях.

"Він майже не містить жодного натяку на виконання максималістських російських вимог", — каже Фокусу політолог.

Таким чином, на думку експерта, документ нівелює спроби Росії через США нав'язати поступки з боку України. Мета — позбавити Москву та Вашингтон домінування в переговорах, показати варіанти миру та підтвердити, що Європа надійний союзник України, на відміну від "брутального тиску" американців задля швидкої угоди, де пріоритет — їхні інтереси.

Американський чи європейський: якій "план миру" отримає схвалення

Щодо перспектив прийняття, Постернак вважає їх малоймовірними. Він нагадує, що коли Марко Рубіо запитали про план, він фактично дав зрозуміти, що не знайомий з ним або не планує його враховувати. Під час зустрічі в Женеві українська та американська делегації погодили оновлену мирну програму, де європейці долучилися пізніше.

"Позитивний сигнал — присутність Джонатана Пауелла, спецпредставника Британії з національної безпеки, який має значний вплив і може сприяти врахуванню європейських ідей", — підкреслив політолог.

Ще один фактор на користь України — протиріччя між Рубіо та Віткоффом. Рубіо займає нейтральніший підхід, враховуючи українські інтереси, тоді як Віткофф, за словами дипломатів, ближчий до путінської лінії, демонструючи незнання суті війни. Це може допомогти протидіяти проросійським впливам.

Постернак припускає, що деякі елементи плану все ж можуть бути втілені: наприклад щодо реконструкції України та вступу України до ЄС. Однак пункти щодо вступу в НАТО виглядатимуть малоймовірно, оскільки план передбачає згоду всіх членів Альянсу, що може бути неприйнятним для Росії та США. Європейці у цьому документі деталізують гарантії безпеки, тоді як американці схиляються до розпливчастих формулювань. 

Інше серйозне питання — розміщення європейських військ чи озброєнь в Україні. Росіяни фанатично протидіятимуть, але це може стати компромісом.

Щодо скасування санкцій проти Росії, то на думку Постернака, Європа пропонує поступове скасування за прогресом у врегулюванні, що є цілком логічною позицією. Американці вважають європейські санкції неефективними та наполягатимуть на швидшому знятті, що залежить від ЄС.

"Хотілося б, щоб Європа займала більш агресивну роль", — підсумовує він.

Політолог Тарас Загородній скептично оцінює перспективи втілення будь-якого "європейського мирного плану" щодо російсько-української війни. На його думку, поки Володимир Путін залишається при владі, жоден компромісний документ не матиме шансів на реалізацію.

"Путін не може зупинити війну. Це питання його особистого фізичного виживання. Будь-яка поступка означатиме для нього втрату влади, а то й життя. Тому Кремль відкине будь-які пропозиції, включно з відмовою від важкого озброєння чи обмеженням виробництва зброї. Він стоятиме на своєму до кінця", — переконаний Загородній.

Політолог вважає, що останні "мирні ініціативи", які просувають окремі представники американського істеблішменту, — це остання спроба врятувати Росію від краху.

Проте паралельно військовий тиск на Росію лише посилюється: удари по її території та енергетичній інфраструктурі тривають, санкції не послаблюються. "Лукойл" готують до розподілу, ціна нафти падає, можливості експорту енергоносіїв скорочуються.

"Росія рухається до економічної катастрофи, і нічого її не зупинить. Навіть Трамп не стане цьому заважати — це суперечить національним інтересам США", — підсумовує Загородній.

Таким чином, вважає політолог, європейський план може вплинути хіба що на риторику та окремі переговорні позиції, але докорінно змінити хід війни не здатен. Реальний мир можливий лише після зміни влади в Кремлі або повного виснаження російських ресурсів.

Нагадаємо, що"мирний план" Трампа Україні обіцяє гарантії безпеки рівня НАТО, але за умов її територіальних поступок, скорочення армії до 600 тис. військових та фіксації лінії фронту. Дедлайн — до Дня подяки. Фокус аналізував: що загрожує Києву у разі відмови та чому навіть Кремль може відкинути цю пропозицію.

Також ведуча Марія Скібінська та військовий аналітик Ігаль Левін аналізуютьнові ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо врегулювання російсько-української війни, поточну ситуацію на фронті та вплив новітньої техніки на хід бойових дій.