Як "оманський" карбамід з Росії заходить в Україну – нові деталі схеми

Нещодавно екс-нардеп Ігор Мосійчук повідомляв про схему, за якою російський карбамід перетворюється на "оманський" і безперешкодно заходить в Україну. Станом на сьогодні з'явилися додаткові важливі деталі, які дозволяють краще побачити не лише походження першої партії, а й обриси значно масштабнішого потоку поставок, що формуються паралельно.

Про це пишуть Українські новини.

Починаючи з кінця жовтня цього року, на українському ринку почали з'являтися розмитнені частини великої партії карбаміду – популярного азотного добрива, яке в документах зазначене як таке, що походить з Оману. Партія обсягом 25 000 тонн завезена морським балкером King M.

У графах декларації зазначено: країна походження Оман, порт завантаження Duqm, умови поставки CFR Чорноморськ, а митна вартість – 350 доларів США за тонну. І саме ця цифра стала першим маркером, що перед нами – не "оманський" товар, а щось зовсім інше.

Для порівняння: реальна ціна FOB на Близькому Сході в жовтні–листопаді становила 410–420 доларів, і це без вартості доставки. Приміром навіть іранський карбамід, який продається зі знижкою через санкції, має вищу ціну. Проте "оманська" партія якимось чином "прибула" до України вже з доставкою – але за ціною, нижчою за середньосвітову навіть на етапі виробника. І це стандартний ціновий підпис російської сечовини, яка з'являється на ринку з великим дисконтом.

Не менш показовою є й структура постачальників. За документами, вантаж було відправлено компанією Petrochem Derivatives and Trading SPC за дорученням Ognis Trading LLC. Про першу компанію у відкритих джерелах знайти інформацію практично неможливо. Ognis Trading LLC має сайт-візитівку, де позиціонує себе як трейдера добрив і зерна з Дубаю, але учасники світового ринку про таку структуру не чули. Це типовий профіль компаній-прокладок, які беруть участь у схемах реекспорту.

В Україні ж офіційним отримувачем стала ТОВ "Імпорт Сіті Хаб", маловідома фірма, зареєстрована минулого року в Луцьку. Її директорка/власниця Оксана Платко також оформлена на двох інших компаніях транспортного профілю, які зареєстровані в той самий день і за тією ж адресою.

За даними реєстрів, фінансових показників за 2024 рік у "Імпорт Сіті Хаб" немає, персонал – чотири людини. Проте за ланцюгом юридичних осіб проглядається дещо інша картина. Реальними власниками карбаміду є пов'язані між собою структури умовної групи компаній "В Агро" / "Агровєра". Її засновники Михайло Воронич та Артем Дегтяр, а також АТ "ГРААЛЬ".

У минулому Воронич неодноразово фігурував у журналістських розслідуваннях, зокрема – у зв'язках з людьми з орбіти колишнього мера Києва Леоніда Черновецького. Саме ця група стоїть за поставкою 25 000 тонн, хоча ніколи не була гравцем ринку мінеральних добрив. Але охочі допомогти зі збутом знайшлися миттєво: відомі українські дистриб'ютори добрив уже взялися розповсюджувати товар, розфасовуючи його в безіменні біг-беги й подаючи на ринку як "Оман". Іноді навіть як нейтральний "невідомий продукт" – але за повною ринковою ціною: 25 600–25 900 грн/т (FCA портовий склад).

Більше того, в Румунії готується наступний ешелон. До порту Констанца прямує нова партія – вже 70 000 тонн карбаміду, яка згодом буде поділена на дрібні судна і доставлена до українських портів. Паралельно, ведуться переговори і щодо третьої партії – з турецькими "виробниками". Географія легалізації російського продукту розширюється майже щотижня. І тут важливо, що і посередники, і багато кінцевих покупців чудово усвідомлюють, звідки насправді походить це "дешеве добриво".

Всі компанії, які беруть участь у ввезенні і поширенні російського товару потраплять під санкційні обмеження та кримінальні провадження – відповідні заяви щодо схем готую та подам у понеділок до СБУ і Офісу Генпрокурора.

Скажу більше, товар має статус Res Extra Commercium – річчю поза обігом. На нього накладається арешт, а згодом, після відповідного рішення суду, товар вилучається на будь-якій стадії обігу, навіть якщо був проданий і перепроданий іншим власникам. Правило "доброчесного покупця" не розповсюджується, так як головна мета з державної точки зору – вилучення товару, тоді як покарання злочинного власника – лише другорядне.Відповідно: продавця товару очікує кримінальне провадження.

Враховуючи те, що контрабандисти наявної схеми постачання сечовини і їх спільники намагались заплутати саме компанії імпорту і розповсюдження, будь-який покупець у ланцюгу може опинитися під підозрою контролюючих органів, не кажучи вже про репутаційні ризики і невідомі показники якості та безпечності добрива.

В цілому, прикро, що і посередники, і багато хто із покупців чітко розуміє, звідки їде дешеве добриво. А чи не кров'ю українців живитиме воно нашу землю, їх цікавить мало.