Кредит під час війни: хто може не платити взагалі, а хто — лише штрафи та пені

Питання кредитів під час воєнного стану не всі клієнти банків розуміють в повній мірі. Є люди, які вважають, що борги на цей час «заморожуються», інші — що банки мають усе списувати. Про те, як насправді це працює розказав адвокат Ігор Ясько, пише Уніан. 

По-перше, війна визнана форс-мажорною обставиною, тому штрафи за прострочення можуть бути скасовані, але тільки якщо боржник має підтвердження від Торгово-промислової палати. Це дає право на звільнення від пені та штрафів, але не анулює сам борг.

Якщо людина через евакуацію або відсутність доступу до банківських сервісів не може платити, вона може призупинити платежі. Та в інших випадках сума заборгованості продовжує зростати — але виключно за рахунок основного боргу та відсотків, якщо вони передбачені договором.

Щодо пені й інших санкцій закон однозначний: з 24 лютого 2022 року і на весь час війни банки не мають права нараховувати нові штрафи. Усе, що було «накручено» після цієї дати, підлягає повному списанню.

"Якщо ж клієнт побачив у виписці сумнівні нарахування, він може подати письмову вимогу до банку, а у разі відмови — скаргу до НБУ або навіть позов до суду. Фактично це означає, що будь-яка пеня за воєнний період є незаконною", - додає адвокат. 

Втім, відсотки за кредитом ніхто автоматично не списує. Їхнє анулювання можливе лише за домовленістю з банком або в окремих спеціальних програмах. Є й два випадки, коли борг можуть прибрати повністю: якщо знищене заставне майно або якщо банк визнав кредит безнадійним.

Окрема категорія — військові. Під час служби та 90 днів після демобілізації вони звільняються від обов’язку погашати кредити та від будь-яких штрафів.

Під час дії воєнного стану зловмисники врахували суспільні тренди та адаптували під них свої схеми. Значного поширення набули крадіжки персональної інформації під виглядом надання послуг з оформлення документів для чоловіків призовного віку, організації незаконного перетину кордону, надання волонтерської допомоги або підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Про це, з посиланням на представників кіберполіції, пише Роман Івченко, журналіст ZN.UA, в статті "Банк просить оновити дані — не дратуйтесь, це хороша новина".