«Мирний план» Трампа майже витіснив з інфопростору «Міндічгейт», хоча той активно підігрівався опозицією. Зведення з інформаційної війни за 15-21 листопада 2025 р

Впродовж тижня розвивалася тема «Міндічгейту», гучною була вимога відставки уряду і голови ОП, але з середи більше уваги отримали чутки про мирну угоду, тож у п’ятницю на тлі обурення пропозицією Д. Трампа зменшується критика влади. Удари по Тернополю викликають сум та гнів.

Хороші новини – санкції проти російської нафти не скасують, Київ запускає систему розподіленої генерації, приєднання Польщі до PURL, зустріч В. Зеленського з Р.  Ердоганом, приїзд делегації Пентагону до Києва, збитий росіянами власний літак, падіння цін на нафту, угода з Францією, кошти від Іспанії (за програмою PURL), День сержанта, газова угода з Грецією ураження НПЗ та складу дронів, Дні працівників с/г та працівників радіо, ТБ й зв’язку.

Погані – план мирного врегулювання від Д. Трампа, розроблений спільно з РФ, розмова з Дж. ді Венсом, російські диверсії в Польщі, просування їх у Покровську, зменшення потужності АЕС через обстріли, відгомін трагедії в Тернополі, через корупцію може припинитися іноземна допомога, екологічні проблеми через війну, Польща припинить допомогу біженцям, сварки українців, у Сумах знайдено російськомовну школу.

Неоднозначні повідомлення – День Гідності і Свободи, швидкого закінчення війни не буде, Україна не визнає ТОТ російськими, День захисту дітей (фреймінг вкраденого дитинства).

Джерело системного оптимізму – удари по РФ, у тому числі реактивними дронами й ATACMS. Новинні акаунти продовжують креативити на тему чергових діп- і мідлстрайків (Волгоградська, Самарська, Воронезька, Рязанська області РФ, т.о. Саки в Криму), пишуть саркастично про «побачення НПЗ з українським БПЛА» й про те, що «підсвітили темряву в кацапській квартирі», додають емодзі й клікбейту. Окремо увагу привернуло ураження Новокуйбишевського НПЗ і бази БпЛА на Донеччині реактивними дронами «Барс», відео продемонстрував Генштаб.

Пізніше цитують мера Москви С. Собяніна про зупинку двох аеропортів – синхронно з заявою Генштабу про застосування ракет ATACMS для атак по низці невказаних цілей на території РФ, що підсилює цікавість.

Газова угода з Грецією викликала втіху в контексті очікувань складної зими, угода з Францією – через обіцянки винищувачів. Чимало новинарів підхопили домовленість щодо імпорту газу з Греції взимку для компенсації дефіциту власного видобутку, її анонсував В. Зеленський. Згодом ті ж новинарі, а також люди, поширили хвилю радості через угоду з Францією: з деталями, фото винищувачів Rafale і прогнозами їх впливу на перебіг війни. У проросійських групах – обурення, що Макрон говорить із Зеленським після корупційного скандалу.

Після заяв влади помітне очікування на обмін. Обміни полоненими залишаються одними з напотужніших і найемоційніших джерел позитиву, тож і тепер анонс чергового обміну негайно розходиться по новинних сторінках, групах, каналах, при цьому посилаються або на Зеленського, або на Умєрова. До топ-тем він не увійшов, але коли обмін відбудеться, то він там імовірно буде.

День Гідності та Свободи додав деякого позитиву, гордості і надії. Хоча радості він не викликав, а окремого святкування не проводилося, проте згадки про цю дату скоріше позитивні і оптимістичні: є в них багато гордості за українців і надії на перемогу у війні. Також багато хто в постах, фото й відео підкреслив неперервність опору: нагадали, що саме тоді почалась відсіч Путіну і росіянам, і триває й досі.

Удар по Тернополю: переважав сум, а не гнів, потім була дещиця гордості. Зранку 19 листопада почали обговорювати традиційно наслідки російського удару, й спершу більше ішлося про Харків та Івано-Франківськ, але після перших повідомлень про загиблих у Тернополі увага в соцмережах цілком перейшла на це місто, і цілий день тривало дуже активне обговорення наслідків удару по ньому. На відміну від інших ударів по житлових будинках, цього разу в соцмережах дуже мало гніву, а переважав сум. А ввечері додається надія на перемогу, поширюються публікації про те, як незламні українці переживають атаку. Водночас спалахнула сварка довкола нардепа О. Федієнка: мовляв, той виклав у соцмережах відео з заводу «Оріон» неподалік, виступивши «навідником» цього удару.

Адженда фронту в українських соцмережах лишається дуже песимістичною, з повідомленнями про відступ СОУ з деяких населених пунктів та ускладнення погодних умов (через туман). Внутрішні критики (як-от А. Калюжна) обговорюють постаті одіозних командирів (В. Манько) та доцільність армійської реформи (тему якої педалює С. Стерненко). Увагу привертає й експертне обговорення прориву росіян під Гуляйполем, а також страта там українських бійців. Продовжують тривожно писати про захоплення росіянами Покровська.

«Мирний план» США: одностайний негатив в українському середовищі, ніхто не очікує, що побажання Росії будуть виконані. Новинарі транслювали заяви США про необхідність перемовин (М. Рубіо), проте було й агресивне відкидання будь-яких компромісів, з усім комунікаційним «арсеналом» – емодзі, клікбейт, кепслок – у тезах про «впарювання Мінська-3» (Р. Світан), «рознесення ідеї здачі Донбасу» (А. Іллєнко), «вирішення всього Трампом і Путіним» (В. Портников) тощо.

Погрожували розбомбити Москву й насміхалися з плану.

Втім, дехто й намагався заспокоїти: план не узгоджений, виглядає приватною ініціативою тандему Віткофф-Дмитрієв, не буде прийнятним для жодної сторони, буде коригуватися (CNN). Були твердження, що насправді Трамп розуміє важкість проблеми, та надія на зустріч В. Зеленського і Р. Ердогана.

Окремий сплеск гніву викликали 28 пунктів плану, а також Дж. Д. Венс із неемпатичною пропозицією Україні та Росії влаштовувати «культурні обміни» замість війни.

Заява про готовність В. Зеленського до переговорів щодо мирного плану (Axios) сприймається беземоційно та без пояснень. Так само й його заклик відкласти сварки розійшовся не дуже активно, набагато помітнішою була промова заступниці постпреда України в ООН Х. Гайовишин.

Частково була критика української влади через мирний план, з оцінками, що вона слабка й не зможе протистояти такому натиску, а тепер іще й ослаблена скандалом з Т. Міндічем, але згодом тема Міндіча під кінець тижня стрімко зійшла нанівець у соцмережах.

У російській частині ця тема викликала оптимізм: говорили, що «Трамп нагнув Україну», смакували деталі договору, який Україна скоро підпише, наголошували на окремих пунктах, зокрема на визнанні статусу російської мови як державної. Є й міркування, коли цей план можна буде починати порушувати – російські експерти роздумують, чи краще почекати на слушну нагоду, чи можна порушувати одразу, бо Трамп все-таки не все врахував, Росії треба більше. При цьому російські пабліки помітну увагу приділяють воєнному навчанню молоді.

«ЄС», Тимошенко та інші політсили активно використовували «Міндічгейт». Всередині тижня в обговоренні справи Міндіча дуже активно працював у соцмережах «ЄС», просуваючи меседжі про «бюджет Міндіча», який треба змінити, а також про відставку уряду й голови ОП (ідею висловив навіть Ф. Веніславський, посилаючись на думку більшості «слуг»).

Ця хвиля ширилася традиційно регіональними партійними пабліками та причетними, багато критики звучало від пересічних українців (частково вони навіть не виглядають бот-мережею). До критики долучилася Ю. Тимошенко, її заяви поширили популярні пабліки. Також підозрювали, що Алі-Баба на «плівках НАБУ» – це А. Єрмак (Я. Соколова та інші). Помітна тривога, що тепер світ перестане допомагати Україні. Помітно просувалася ідея створення уряду національної єдності. Однак наприкінці тижня ця тема значно знизилася через перемикання на обговорення мирного плану.

Справа Міндіча слугувала підставою для закликів іти на Майдан, зокрема у російському сегменті (але не тільки). У українській частині соцмереж про акцію на Майдані написала дружина покійного Степана Хмари – Роксолана: її пост зібрав кілька тисяч лайків, але реакція на нього була дуже неоднозначною. Згодом на аналогічну тему виступила М. Барабаш, яка оголосила, що тригером для неї став вихід О. Чернишова під заставу в 51 млн грн.

У проросійських групах і сторінках схвально писали про збори на Майдані, з підкресленням, що це бунт проти влади. Фото було мало, але розповідали, що було «більше сотні людей», вони тримали плакати із закликами знищити Зеленського; також підкреслювалося, що там був «офіцер ЗСУ», як підтвердження тези, що в ЗСУ готують військовий переворот.

На тлі справи Міндіча помітним було протиставлення простих українців, що сидять без світла, та корупціонерів. Одна з найпомітніших хвиль негативу в межах корупційного кейсу – міркування, що чимало людей годинами сидять без світла, поки інші займаються крадіжками на енергетиці. Різні акаунти міркують про можливість виїзду за кордон для одних і в’язницю для інших, «виття» через В. Зеленського (розповідь про 90-річного дідуся з Сумщини, що при лампадці розпускав светри на нитки для шкарпеток військовим). Помітні й заяви волонтерів (С. Притула та інші) про падіння рівня донатів на тлі корупційного скандалу.

Емоції українців

Гнів присутній в 34,1% постів на теми війни – на росіян через наслідки великої атаки на Тернопіль, гнів на Трампа і на Угорщину тримається, помітний гнів на Навроцького, на зрадників серед українців, дуже відчутний гнів через справу Міндіча.

Тривога – 18,6% – в обговоренні російського наступу, окуповано низку н.п. (DeepState), важкі бої в Покровську, росіяни намагаються перерізати логістику, вже з квітня можливі проблеми з соцвиплатами, якщо ЄС не затвердить «репараційний кредит» або іншу допомогу.

Сум – 34,1% – через удар росіян по Тернополю, смерть вдови першого загиблого в Чорнобилі В. Ходемчука, 17-річної чемпіонки з кікбоксингу на Харківщині. Багато некрологів захисників; також цивільні жертви.

Радість – 10,7% – через удари по ворожих тилах, радісно обговорюють демарш школярів перед Фіцо, поширюють заяву Зеленського, що Росія «провалила дедлайни наступу». Радіють і через успіхи ЗСУ, угоду з Францією щодо літаків, через опір «АТЕШ» на Мелітопольщині.

Гордість – 9,7% – через успіхи ЗСУ, банер із українським воїном на тлі палаючого Кремля на матчі Україна – Ісландія.

Надія – 5,1% – про підготовку нового обміну полоненими, також у життєвих постах та в постах-молитвах, також традиційно є надія на світову підтримку, на занепад економіки РФ (нафта рекордно дешевшає); на відновлення України з допомогою партнерів після війни.

Вдячність – 3,2% – пишаються можливостями СОУ (відбиття штурмів, НРК знищив/поранив окупантів).

Втома – 1,6%.

Сміх – 1,2%.

Для довідки Згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з неокупованої частини України — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження»