#NoToHate у дії: як школи Київщини протистоять булінгу та мові ворожнечі

У часи війни й інформаційних атак слово вже не лише спосіб спілкування – воно може підтримати або поранити. У шкільному середовищі образливі жарти, меми чи повідомлення в чатах часто маскують системні приниження й сприяють нормалізації ворожості. Тому важливо не лише фіксувати правила, а виховувати культуру поваги – щоденну практику, яка формується на уроках, у шкільних ініціативах та в онлайн-комунікації.

Що таке булінг і мова ненависті — коротко і зрозуміло

Булінг — це повторювана форма насильства, де є явний дисбаланс сил: приниження, ізоляція або навмисне завдання шкоди конкретній особі. Мова ненависті — висловлювання, спрямовані на приниження людини чи групи за певною ознакою (походженням, інвалідністю, гендером, релігією тощо). Конфлікт думок, навіть гострий або емоційний, не є булінгом, якщо не переходить у образи, приниження або навмисне завдання шкоди.

Проте в епоху месенджерів межі швидко стираються — образливе повідомлення може з’явитися швидше, ніж автор усвідомить його наслідки. Ось чому школі потрібні прості алгоритми реагування й системні "антихейт" практики: модерація чатів, уроки медіаграмотності та алгоритми документування інцидентів.

Проєкт, який дав інструменти змін

Проєкт "#NoToHate: Шкільні команди для змін", реалізований ГО "Освіта 360" та ГО "JCI Youth" за підтримки Європейського Союзу та Ради Європи, мав на меті створити у школах стійку екосистему протидії булінгу та мові ненависті. Проєкт охопив Київ та Київську область і був орієнтований на дві ключові аудиторії: вчителів/-ок-координаторів та підлітків 10–17 років. Вчителі отримали сучасні інструменти, а учні — змогу бути активними співтворцями змін.

Як результат проєкту, 30 педагогів із 15 шкіл опанували практики реагування на булінг та налагодили екологічну комунікацію в закладах. У 15 школах були сформовані "команди змін" із 5–6 підлітків. Вони проводили заняття для своїх однолітків, брали участь у творчих майстернях і створювали контрнаративи у форматі плакатів та коміксів. Із 77 робіт було відібрано 47, які стали основою дизайнерської серії та були підготовлені до друку. Плакати висвітлюють теми гідності, мови поваги, цифрової гігієни та подолання стереотипів; добірка доступна для вільного використання у школах. Завершальним етапом стала їхня презентація на шкільних виставках. Загалом активності проєкту охопили понад 500 підлітків.

Як легко і без зайвих витрат організувати шкільну виставку

Виставка — простий інструмент для поширення контрнаративів та залучення спільноти. Ось стисла інструкція, яка допоможе організувати подію під час акції "16 Днів протидії насильству" чи в інший час.

Виберіть локацію з високим трафіком (фойє, бібліотека, коридор біля їдальні) і погодьте технічні умови: кріплення, рамки, планшети, освітлення.
Сформуйте організаційну команду: учні + куратор. Вони відповідатимуть за підготовку, монтаж і порядок під час експозиції.
Оберіть 12–20 робіт для експонування; до кожного плаката додайте короткий підпис із двома запитаннями: "Про що цей плакат?" і "Яку дію він пропонує?". Додайте QR-коди з методичними матеріалами або плейлистами.
На відкритті проведіть 15–20 хв. екскурсії для класів та батьків: розберіть 2–3 роботи, обговоріть повідомлення, які вони ілюструють.
Додайте інтерактиви: "Стіна зобов’язань" (простір, де учні формулюють власні правила взаємоповаги); "Стікери поваги", що допомагають швидко зібрати індивідуальні відгуки щодо впливу продемонстрованих робіт; "Пошта підтримки" для анонімних повідомлень вдячності однокласникам чи педагогам.
Після завершення експозиції варто провести коротку рефлексію на класній годині, обговоривши, які повідомлення з плакатів відгукнулися учням та які правила вони готові включити до класного "Кодексу поваги".
Для оцінки залученості зберіть базові дані: кількість відвідувачів, сканування QR-кодів, відповіді на опитування. Це допоможе оцінити вплив виставки та спланувати наступні просвітницькі активності.

Готові постери для використання або аби надихнутись можна завантажити за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/1ppHFXMrvyAz8qck6_KnpgIY5d6PAkRJz?usp=drive_link

Окремі роботи можна залишити на постійній експозиції з оновленням раз на місяць або перенести виставку до місцевої бібліотеки чи молодіжного центру. Також варто створити на шкільному сайті розділ "Мова поваги" з електронною галереєю та матеріалами для педагогів і батьків.

Практичні матеріали і методики

Для вчителів доступний "Навчально-методичний посібник із запобігання й протидії цькуванню та формування безпечного, недискримінаційного середовища", який містить готові конспекти уроків (рольові ігри, форум-театр, photovoice, дизайн-мислення), peer-to-peer сценарії, чек-листи для документування інцидентів, поради з модерації чатів, модулі медіаграмотності та цифрової безпеки. Посібник і супровідні матеріали доступні для вільного завантаження та адаптації.

Завантажити посібник: https://osvita360.com/nasha-baza-znan

Від авторів

"Системна профілактика булінгу та мови ворожнечі починається з простих, але послідовних кроків: прозорих правил для чатів, відкритих розмов і практичних ініціатив, які залучають учнів. Саме такі ініціативи зміцнюють довіру, формують відповідальність за свої слова і допомагають школі залишатися простором гідності, навіть у складні часи", — зазначає Ростислав Семка, Голова Правління ГО "Освіта 360".

«Говорити з дітьми не лише про те “чого не можна”, а й про те “як інакше” – у цьому справжня сила контрнаративів. Це не потребує значних ресурсів чи тривалих підготовчих етапів, лише готовності зробити перший крок та підтримки колег, – підкреслює Юліана Ващук, Голова Правління ГО «JCI Youth». – Саме так, крок за кроком, ми формуємо безпечне шкільне середовище, де кожна дитина відчуває себе гідно та захищено».