/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fb24f770ff84fa036b1113e5a68b6c7f2.jpg)
ШІ не виправдав очікувань: чому попереду може бути масштабна криза
Після кількох років бурхливого інтересу до штучного інтелекту з’являються дедалі очевидніші сигнали перегріву ринку. Все більше фінансових аналітиків говорять про формування “бульбашки ШІ” – ситуації, коли вартість компаній і проєктів, пов’язаних з AI, значно перевищує їхню реальну цінність. Деякі експерти прогнозують, що ця бульбашка може луснути вже найближчим часом, спричинивши наслідки не лише для інвесторів, а й для наукової спільноти. Але чи настільки драматичним може бути розвиток подій?
Переоцінений ринок ШІ
Обсяг інвестицій у сферу штучного інтелекту сьогодні у 17 разів перевищує вкладення в інтернет-компанії перед кризою початку 2000-х. Капіталізація ключових корпорацій досягла небувалих масштабів: лише NVIDIA вартує понад 4,6 трлн доларів – більше, ніж валовий внутрішній продукт більшості країн світу.
Водночас ефективність технологій викликає запитання. За оцінками аналітиків, майже 80% компаній не побачили суттєвого впливу ШІ на свої прибутки. Дедалі частіше лунає критика й щодо того, що чат-боти та генеративні моделі не відповідають високим очікуванням і можуть навіть ставити під загрозу наукову достовірність.
Історія вже знає приклади подібних криз. Після вибуху “дотком-бульбашки” у 2000-х з ринку “згоріли” мільярди доларів, сотні тисяч працівників втратили роботу, попит на ІТ-фахівців різко впав. Але, всупереч побоюванням, темпи наукових досліджень не зменшилися – навпаки, кількість публікацій у сфері інформатики зросла, а розвиток інтернету та мобільних технологій продовжився.
Це дає підстави припустити, що навіть у разі обвалу ринку ШІ ситуація може розвиватися за схожим сценарієм: кількість комерційних проєктів зменшиться, проте базова наука збереже темп. На думку економістів, гіганти на кшталт OpenAI, Google чи NVIDIA переживуть кризу, тоді як численні невеликі стартапи зі створення чергового “AI-планувальника” або “розумного помічника” ризикують зникнути першими.
Чому криза може стати корисною
Парадоксально, але технологічні спади нерідко приводять до появи нових проривів. Коли один ринок руйнується, спеціалісти починають застосовувати свої знання у суміжних сферах. Так, “велосипедна бульбашка” XIX століття сприяла розвитку автомобілебудування та авіації, а крах залізничних компаній став фундаментом сучасної транспортної інфраструктури.
Схожий сценарій можливий і у сфері ШІ: фахівці, які втратять роботу у приватних компаніях, можуть повернутися до академічних досліджень або заснувати незалежні наукові групи, які працюватимуть над фундаментальними задачами, а не ринковими трендами.
Наука та штучний інтелект
Сьогодні технологічні корпорації значно випереджають університети за обсягами інвестицій і кількістю наукових робіт у сфері ШІ. Найкращих дослідників приваблюють високі зарплати, що послаблює академічні інституції – явище отримало назву “витік мізків”.
Однак можливий крах ринку може переламати ситуацію. Зниження корпоративних бюджетів поверне частину дослідників до університетів та наукових центрів, де пріоритет віддається фундаментальним і довгостроковим напрямам. Це може відновити баланс між комерційним сектором і академічною наукою, відкриваючи шлях до справді глибоких відкриттів.