"Цунамі" ядерних випробувань: як повернути контроль над перегонами США та РФ

Заклик Трампа до відновлення ядерних випробувань США після 30-річної перерви — симптом краху системи контролю над озброєннями.

Фокус переклав статтю "Чи уникне світ нової хвилі ядерних випробувань?" аналітики Теда Ґелена Карпентера для порталу The National Securityjournal, у якій він спробував розібратись у можливості ядерних випробувань та їхніх безпечних замінниках.

Чи відновлять США ядерні випробування?

Заяву Дональда Трампа від 29 жовтня 2025 року про те, що Сполучені Штати відновлять випробування ядерної зброї, міжнародна спільнота зустріла з тривогою. Якщо Трамп виконає свою обіцянку, це стане кінцем цілої епохи, протягом якої всі офіційні або фактичні члени клубу ядерних держав утримувалися від проведення таких випробувань.

Дати завершення ядерних випробувань у світі

Сполучені Штати провели свої останні випробування у вересні 1992 року, а Китайська Народна Республіка (КНР) — у липні 1996 року. Російська Федерація не проводила випробувань ядерної зброї; востаннє Москва займалася цим у жовтні 1990 року, ще за часів СРСР. Велика Британія завершила свої випробування в 1991 році, а Франція — всього п'ять років по тому, в січні 1996 року. Індія і Пакистан, два нових члени клубу ядерних держав, провели свої останні випробування в травні 1998 року.

На глобальному рівні останнім підтвердженим випадком був підземний підрив боєголовки в Північній Кореї на початку вересня 2017 року. Попри на зростаючу напруженість між Вашингтоном і Пхеньяном з багатьох питань, а також безперервну програму КНДР зі створення балістичних ракет, режим Кім Чен Ина поки що не скасував мораторію на випробування ядерних боєголовок.

Хвиля ядерних випробувань накриє увесь світ

Занепокоєння тим, що одразу кілька країн можуть відновити ядерні випробування, цілком зрозуміле. Але такий розвиток подій назрівав протягом багатьох років після того, як система стратегічного контролю над озброєннями між США і Росією по суті перестала функціонувати.

Вихід Вашингтона з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (РСМД) у 2019 році став явним симптомом проблем, як і крах Договору про відкрите небо з Москвою у 2020 році.

Договір СНВ-ІІІ, термін дії якого закінчується в лютому 2026 року, також перебуває під загрозою, незважаючи на пропозицію Росії продовжити угоду ще на один рік. Цей ключовий договір обмежує кількість міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) для кожної сторони 1550 одиницями. Вся система контролю над ядерною зброєю, схоже, висить на волосині.

Відмова від Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань

Відмова Вашингтона офіційно прийняти Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯІ), безпосередньо пов'язана з розривом співпраці між США і Росією в царині контролю над озброєннями, викликала нинішній сплеск побоювань з приводу ядерних випробувань. Хоча США підписали договір у 1996 році, вони так і не ратифікували цей документ. У листопаді 2023 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, що скасовує ратифікацію Росією ДВЗЯІ у 2000 році.

Важливо США будують 180 гігантських літаків-заправників: куди літаючі фортеці полетять через океан

Просуваючи скасування ратифікації, Путін заявив, що він просто "дзеркально відображає" позицію США. Москва протягом багатьох років скаржилася на байдуже ставлення Вашингтона до цього питання. Проте відмова Росії від своєї колишньої позиції підкреслила розбіжності Москви і Вашингтона в питаннях контролю над озброєннями як і з цілої низки інших питань.

На щастя, Договір про заборону ядерних випробувань у 3-х середовищах, також відомий як Договір про часткову заборону випробувань (PTBT), залишається в силі, і жодна країна, що володіє ядерною зброєю, не висловила наміру порушити заборону на випробування в атмосфері, передбачену цим документом.

Трамп підбурює ядерну війну

У своїй жовтневій заяві президент Трамп повідомив, що він доручив Пентагону розпочати випробування ядерної зброї "на рівних" з Росією і Китаєм. Трамп тепер відкрито звинувачує Росію і Китай (а також Пакистан) у проведенні секретних ядерних випробувань. Китай категорично спростував його звинувачення, а Росія наслідувала його приклад.

Однак Путін допустив можливість проведення нових випробувань у своїй країні, якщо США підуть на такий крок.

Дані про ймовірність секретних випробувань Росії і Китаю як мінімум недостовірні. Але, якщо тільки Трамп не готовий розкрити інформацію з цілком таємних файлів США, тут не може бути стовідсоткової впевненості.

З огляду на схильність президента змінювати свою думку з цілого ряду питань, не зовсім зрозуміло, чи збирається Вашингтон виконувати його наказ про відновлення випробувань. Навіть якщо уряд піде на це і швидко вживе відповідних заходів, їхній результат буде скоріше символічним, ніж матеріальним — принаймні в короткостроковій перспективі.

Дійсно, коментар Трампа про відновлення випробувань "на рівних" з Росією і Китаєм вказує на те, що в найближчому майбутньому не варто очікувати підземних ядерних вибухів. Ці країни наразі не ведуть такої діяльності, інакше ми мали би свідчення про підозрілі сейсмічні явища.

Розширене визначення ядерних випробувань

Інші дії також можуть кваліфікуватися як випробування ядерної зброї. Наприклад, до цієї категорії можна віднести модернізацію комп'ютерного обладнання та програмного забезпечення. Деякі з таких оновлень спрямовані на підвищення точності наведення або живучості розгорнутої зброї.

Цілком імовірно, що нові раунди "випробувань ядерної зброї" матимуть саме такий вигляд замість низки підземних вибухів, які спричиняють помітну сейсмічну активність і можуть призвести до неприємних дипломатичних наслідків.

Проте перспектива широкого відновлення нових випробувань ядерної зброї (незалежно від їх визначення) після такої тривалої перерви викликає глибоку тривогу як ще одне свідчення того, що вся глобальна система контролю над ядерною зброєю може розпастися. Замість заходів, які неминуче призведуть до посилення глобальної напруженості, Сполучені Штати повинні докласти зусиль для зрушення міжнародної динаміки в протилежному напрямку. На додаток, Вашингтон морально зобов'язаний це зробити.

Важливо Ядерна пастка: як Путін та Сі Цзіньпін упіймали Трампа на гачок

США цілком могли б запобігти поточній нестабільності, своєчасно ратифікувавши ДВЗЯІ.

Адміністрації Трампа необхідно виявити політичну сміливість і далекоглядність у сфері зовнішньої політики. Президенту слід якомога гучніше оголосити, що він робить те, на що виявилися нездатними його попередники: хоча і з запізненням, але він спрямовує договір до Сенату на ратифікацію.

Сенаторам буде важко піти проти громадської думки і відмовитися від остаточного приєднання США до ДВЗЯІ. Якщо президент Трамп всерйоз налаштований отримати Нобелівську премію миру, це найкраща можливість заслужено досягти поставленої мети.

Про автора

Тед Ґелен Карпентер — старший науковий співробітник Інституту Рендольфа Борна, редактор журналів "The National Security Journal" і "The American Conservative". Автор 13 книг і понад 1500 статей з питань національної безпеки, міжнародних відносин і громадянських свобод.