З початку повномасштабної війни Росія скоїла 868 злочинів проти журналістів і медіа в Україні, — ІМІ
За три роки й дев’ять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 868 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такі дані наводить Інститут масової інформації.
За жовтень – листопад ІМІ зафіксував 10 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки замаху на вбивство, обстріли журналістів, телевеж та редакцій медіа, а також юридичний тиск.
Протягом жовтня – листопада росіяни вбили трьох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення:
- Вадим Підлипенський – менеджер з продажу Ligamedia, військовий. Загинув 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Лиману Донецької області. До лав Збройних сил України долучився у 2024 році.
- Костянтин Гузенко – фотограф, учаснику команди медіапроєкту Ukraїner і військовий 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, виконував функції пресофіцера. Загинув 2 листопада 2025 року.
- Антон Бондаренко – військовий, фіксер французьких телеканалів TF1 та LCI. Зник безвісти 15 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Тест ДНК підтвердив, що Антон загинув.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 119 медійників, серед них 15 – під час виконання своїх професійних обов’язків.
У Костянтинівці на Донеччині російський FPV-дрон намагався атакувати нідерландську журналістку Дафну Весдорп із видання Het Nederlands Dagblad, яка знімала наслідки обстрілу Свято-Успенського храму. Пресофіцер 24-ї окремої механізованої бригади Олег Петрасюк, який супроводжував репортерку, помітив дрон і збив його з автомата.
Під час зйомки сюжету з українським підрозділом протиповітряної оборони знімальна група Die Welt потрапила під обстріл російського безпілотника «Ланцет»: троє журналістів дістали поранення різного ступеня, перебуваючи за кілька метрів від екіпажу. Вони були чітко позначені як представники медіа.
8 листопада російські військові вдарили дроном по авто гуманітарної місії «Проліска» на в’їзді до міста Костянтинівка на Донеччині. У машині перебували четверо людей — волонтери, а також двоє журналістів з Іспанії та Австрії. Усі вціліли.
20 листопада російський FPV-дрон атакував евакуаційний автомобіль під Лиманом (Донецька область), у якому перебував з волонтерами кореспондент «Радіо Свобода» Сергій Горбатенко. Журналіст не постраждав.
Внаслідок російського удару 29 жовтня у Чернігові зазнала пошкоджень телевежа у центрі міста. Пресслужба Чернігівської міської ради повідомила, що найближчим часом проводитимуться роботи зі стабілізації конструкції.
У Дніпрі унаслідок російської атаки 18 листопада було пошкоджено телевежу. Не мовили місцеві ефірні канали та радіо.
У Нікополі (Дніпропетровська область) внаслідок атаки російського FPV-дрона 28 жовтня постраждало приміщення редакції місцевої газети «Південна зоря». З медійників ніхто не постраждав.
У Дніпрі у ніч на 15 листопада під час російської дронової атаки постраждали приміщення, де розташовані редакції газети «Вісті Придніпров’я» та онлайн-медіа «Новини Підгородне». Вибуховою хвилею вибито вікна, пошкоджено рами, меблі й частину офісного обладнання.
Внаслідок російського масованого дронового обстрілу Дніпра увечері 17 листопада пошкоджено будівлю регіональної редакції Суспільного.
Наприкінці жовтня російський суд засудив адміністраторку телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна» Яну Суворову до 14 років ув’язнення. Її звинуватили в «тероризмі» та «шпигунстві» за публікації проукраїнського змісту. Дівчина перебуває в російському полоні із серпня 2023 року.
Фото: ІМІ
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.