Збереження життя та соціальна стійкість: Асоціація прифронтових міст та громад пропонує оновлену концепцію підтримки людей на прифронтових територіях

Понад 2200 ударів по системі охорони здоров’я, пошкоджено та знищено 800 медичних закладів. Водночас щороку понад 250 тисяч людей в Україні потребують фізичної та психологічної підтримки – серед них військові, ветерани, цивільні, діти. Кількість ветеранів та постраждалих у майбутньому може зрости до 5-6 мільйонів людей. 

Такі важкі цифри прозвучали сьогодні, 21 листопада, у Дніпрі під час Форуму Асоціації прифронтових міст та громад «Життя поруч з фронтом: безпека, здоров'я, освіта, соціальна підтримка», учасниками якого стали урядовці, керівники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, фахівці медичної, соціальної сфери, громадських організацій. 

Участь у заході взяли Голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов, Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Мунір Мамедзаде, голова Миколаївської ОВА Віталій Кім, виконуючий обов'язки голови Полтавської ОВА Володимир Когут, заступниця голови Дніпропетровської ОВА Ірина Грицай, а також очільники та представники громад Дніпропетровщини, Полтавщини, Донеччини. 

Ключова мета заходу – обговорити виклики, з якими стикаються прифронтові громади у медичній, соціальній сферах та визначити подальші кроки для формування змін. 

«Внаслідок збройної агресії Росії тільки у Харкові було пошкоджено чи зруйновано 44 заклади охорони здоров'я з 49, деякі зазнали повторних пошкоджень. На проведення відновлювальних робіт вже спрямовано понад 140 мільйонів гривень з різних джерел фінансування. Це свідчить про те, що питання охорони здоров’я у прифронтових регіонах – окрема реальність. Додайте до цього постійний стрес, нестачу ресурсів, складну логістику для медиків та пацієнтів. Повномасштабна війна спричинила глибоку кризу в системі охорони здоров'я, і кадровий дефіцит – її суттєва частина. Адже дуже багато фахівців були змушені виїхати з прифронтових територій чи залишити роботу через загрозу життю, втрату житла чи емоційного вигорання. А ті, хто залишився, працюють у надскладних умовах. З кожним роком війни ці проблеми поглиблюються, а отже, потребують оновлених більш системних рішень, які дозволять людям у прифронтових громадах – як фахівцям, так і пацієнтам, – жити та працювати гідно, у безпеці, надаючи та отримуючи усю необхідну допомогу», – зазначив голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов. 

Дніпропетровщина також щодня відчуває близькість лінії фронту – сім громад області вже визнані зонами бойових дій. 

«Від початку повномасштабного вторгнення регіон пережив майже 20 тисяч обстрілів: загинула 721 людина, серед них 40 дітей, понад 4380 мешканців були поранені. Ворог нищить будинки, школи, садочки, лікарні та об’єкти енергетики. Ми прийняли близько 460 тисяч переселенців, а нині проводимо евакуацію з прифронтових громад Синельниківщини та разом із міжнародними партнерами допомагаємо людям, які змушені залишати свої домівки. Дніпропетровщина стала гуманітарним, логістичним і медичним хабом: лікарі рятують військових і цивільних, розширюємо мережу реабілітаційних відділень. Попри складні умови працюють аграрії та бізнес.  Дякую Уряду, всім партнерам і кожному, хто допомагає регіону долати виклики війни», – зазначила заступниця голови Дніпропетровської ОДА Ірина Грицай. 

Очільник Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут акцентував увагу на необхідності посилення програм, спрямованих на підтримку ветеранів і ветеранок, а також їхню реінтеграцію в суспільство. 

«Наше завдання – зберегти родину ветерана. Після повернення з фронту багато хлопців і дівчат мають труднощі з ментальним здоров’ям: хтось закривається в собі, хтось ізолюється у своїх спільнотах. Тому важливо створювати умови, де сім’я може стабілізуватися – від спільних відновлювальних програм, до спортивних і культурних ініціатив. Ми зараз активно працюємо в цьому напрямку, є відповідні обласні програми. З того, що потрібно негайно підсилювати – це забезпечення житлом, яке залишається ключовою потребою. Навіть незважаючи на достатню кількість робочих місць та, в цілому, достойний рівень зарплат – без можливості облаштувати побут важко говорити і про роботу, і про інтеграцію. Держава рухається в цьому напрямку, спрощує процедури, розширює програми підтримки, і дуже важливо, щоб фінансування таких рішень продовжувалося», – резюмував Володимир Когут. 

Про потребу змін у підтримці вразливих категорій людей, зокрема, ветеранів, звільнених з полону, говорив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім. За його словами, з початку 2025-го року з полону було звільнено 493 військовослужбовці з Миколаївської області. З кожним налагоджується персональний контакт для супроводу,  обговорюються проблемні питання, будується стабільна комунікація. 

«Для постійного зв'язку з ними створено єдину робочу телефонну лінію, з якої здійснюються дзвінки, консультації, є координація медичної, юридичної, психологічної, соціальної підтримки. Ветеранів інформують про матеріальну допомогу в межах обласної програми «Турбота 2024-2026». Але плани мають бути не на рік чи два. Маємо забезпечити систему належної підтримки на десятиліття вперед. Адже ветерани – важлива частина майбутнього нашої країни. І воно має бути не про втрачене здоров'я, а про відкриті можливості. А отже має бути житло – як фундамент гідного життя після служби, далі – постійний супровід фахівців, аби не «загубити» людину в системі, постійна реабілітація як крок до нормалізації життя і звісно, створення умов для роботи та економічної реінтеграції», - зазначив Віталій Кім. 

Модернізація медичної, соціальної інфраструктури, реабілітація, економічна та соціальна реінтеграція ветеранів, родин Захисників та Захисниць, розвинена система соціальних послуг, адаптована до умов війни та дефіциту кадрів – це необхідні рішення, яких вже сьогодні особливо потребують саме прифронтові громади, які першими стикаються з викликами війни. 

Саме тому Асоціація прифронтових міст та громад пропонує оновлену концепцію державної підтримки – вона об'єднає ресурси держави, місцевого самоврядування, та міжнародних партнерів для реалізації практичних рішень, що дозволять громадам посилювати стійкість навіть у зонах постійних загроз. 

Підсумком заходу також стало оголошення про приєднання до Асоціації понад 140 громад Дніпропетровської, Донецької, Полтавської областей. Загалом меморандуми про приєднання підписали вже понад 350 громад прифронтових областей, які успішно взаємодіють у межах АПМГ.