Чи може Україна вступити до ЄС з окупованими територіями: уроки розділеного навпіл Кіпру

З наближенням 4 року повномасштабної війни Росії проти України дедалі частіше лунають пропозиції її завершення. І поки Європейський Союз шукає моделі, здатні забезпечити справедливий і тривалий мир, у США одна з пропозицій полягає в передачі Донбасу під контроль Росії та навіть юридичне визнання Криму.

Так званий мирний план Білого дому знову загострив дискусії про територіальну цілісність України. Окрім поля бою, відкривається ще один фронт – політичний, інституційний, закладений у договорах та довгострокових зобов'язаннях. Серед концепцій, які набирають обертів, – думка про те, що саме вступ України до Європейського Союзу може стати ключовою безпековою гарантією у будь-якому майбутньому мирному врегулюванні.

Чи може країна, значна територія якої залишається під окупацією, вступити до ЄС, і що Київ може почерпнути з досвіду Кіпру – читайте далі.

Стаття підготовлена в межах проєкту PULSE, європейської ініціативи, що підтримує транскордонну спільну журналістику, у співпраці з 24 Каналом. Автори: Софія Назаренко (24 Канал, Україна), Федеріко Баччіні (The Parliament Magazine / EUnews, Бельгія), Футура Д'Апріле (Domani giornale, Італія).

Чи може Кіпр стати прикладом для України?

Кіпр став членом Європейського Союзу у 2004 році, хоча й не контролював північну частину острова. Цей приклад водночас надихає та застерігає. Він демонструє: вступ можливий навіть тоді, коли територіальна цілісність держави порушена. Але водночас підкреслює й інше – в такій ситуації виникає ціла хвиля юридичних і політичних нюансів.

Саме з ними доведеться дуже обережно працювати як Брюсселю, так і Києву, якщо шлях до ЄС має стати реальним елементом майбутньої безпеки України.

Поки що, за умови, що Угорщина не заблокує процес – Європейський Союз готується розпочати переговори про вступ України.

Як держава-кандидатка, на території якої триває повномасштабна війна, Україна ставить перед Брюсселем безпрецедентні питання: як країна, яка воює, може приєднатися до ЄС? Адже членство – це не лише економічна інтеграція чи політичне зближення. Воно може стати й ключовою безпековою гарантією у можливих майбутніх переговорах з Росією.

Втім, з огляду на окупацію Криму та частини Донбасу, Євросоюз стикається зі складним завданням: як узгодити процес розширення з тим, що держава-кандидатка не має повного контролю над усією своєю територією.

Приклад Кіпру – це і прецедент, і застереження водночас.

• Після того як у 1974 році Туреччина окупувала північ острова, жодна спроба його возз’єднання не дала результату – навіть попри вступ до ЄС.
• Проведений тоді референдум провалився через позицію грецьких кіпріотів, які зрештою й приєдналися до ЄС.
• Турецька Республіка Північного Кіпру й досі лишається поза ЄС і визнана лише Туреччиною.

Карта розділеного Кіпру / Інфографіка The Economist

Кіпр доводить, що вступ можливий навіть за наявності територіальних суперечок, утім його випадок практично унікальний. На цьому наголошує Денис Ченуша – асоційований експерт Центру геополітики та безпекових досліджень.

Для України ситуація набагато складніша. Протилежною стороною є Росія – третя держава, що окуповує територію сусіда, а не країна-кандидат із замороженим процесом вступу, як Туреччина. До того ж безпосередня близькість загрози перетворює Москву на екзистенційну небезпеку для Східної Європи, зокрема країн Балтії, а отже, на прямий виклик для всього Євросоюзу.

Перед Києвом і Брюсселем стоїть очевидний вибір: чекати повного відновлення територіальної цілісності чи рухатися до вступу паралельно зі стратегією майбутньої реінтеграції.

Це означає, що членство, коли б воно не відбулося, поширюватиметься на всю країну. А якщо бойові дії триватимуть, "це стане безпрецедентним випадком в історії розширення" – і навіть досвід Кіпру не дає готового рецепту, як розв’язати цей дипломатичний вузол.

Сергій Солодкий, директор Центру "Нова Європа" розповів у коментарі 24 Каналу, що для України приклад Кіпру може бути релевантним лише в тій частині, що він означає: держава може увійти до ЄС навіть без повного контролю над усією своєю територією.

За словами експерта, український шлях до ЄС "без перебільшення є і залишатиметься унікальним".

Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії, додає, що євроінтеграція Кіпру є політично невдалим досвідом, оскільки конфлікт був законсервований. У випадку України мовиться не про "формальну окупацію", а про реальну екзистенційну загрозу – постійні обстріли, небезпеку для населення, економіки та інфраструктури, а також сотні загиблих цивільних.

Це якісно інший масштаб і контекст, який ЄС не може оминути.

Членство в ЄС як гарантія безпеки для України

"Ще один шлях допомоги – інвестиції та створення спільних виробництв у сфері оборонних технологій", – пояснює український політичний радник Богдан Попов.

За словами Попова, питання безпеки в повітрі та на морі – серед тих, які ЄС має вирішувати найближчим часом. Тривають дискусії щодо ініціатив SkyShield та "Стіни дронів", однак вони ще не запущені. Водночас безпека Чорного моря залишається критично важливою для забезпечення українського експорту зерна.

Попов наголошує, що сам факт членства України в ЄС не змінить архітектуру безпекових гарантій.

У нас уже є підписані угоди про безпеку з більш ніж 30 європейськими країнами, а також кілька регіональних альянсів. Але жоден із них не зобов'язує держави-члени захищати одна одну у випадку нападу,
– пояснює експерт.

Стаття 222 Договору про функціонування ЄС передбачає, що ЄС і держави-члени діятимуть спільно в дусі солідарності, якщо країна-член потерпатиме від теракту чи стихійної або техногенної катастрофи. Проте вона не може зобов'язувати країни до взаємної оборони в разі військової агресії.

"Тож фактично мовиться радше про військову співпрацю, розвиток оборонних технологій, розвідку, спостереження та обмін інформацією", – додає Богдан Попов.

Сергій Солодкий наголошує, що попри членство в ЄС, ключове значення задля забезпечення миру в Україні відіграватимуть Збройні сили України. На його переконання, вступ до ЄС передусім посилить Україну економічно, а вже це дозволить зміцнити оборонний сектор і військові спроможності, що водночас підсилить і політичні та дипломатичні можливості держави.

Повний контроль над територіями не є обов'язковим для членства в ЄС?

Вже понад три роки Україна офіційно є кандидатом на вступ до ЄС. Рішення, ухвалене лідерами ЄС у червні 2022 року, стало безпрецедентним сигналом: так звана "втома від розширення" завершилась. Але фактичний процес переговорів про вступ і досі буксує – перші кластери залишаються заблокованими через позицію Будапешта. Прем'єр Угорщини Віктор Орбан, чия партія готується до парламентських виборів наступного року, активно використовує тему євроінтеграції України у власній передвиборчій кампанії.

Угорщина не підтримує і не підтримуватиме членство України в Європейському Союзі, оскільки це принесе війну в Європу та виведе гроші угорців в Україну,
– сказав в одній зі своїх заяв угорський лідер.

Однак, війна Росії навряд чи може поширитися на ЄС виключно через приєднання України. За даними німецької розвідки, Росія може бути готова до прямого конфлікту з членами НАТО вже до 2029 року – незалежно від того, чи стане Україна членом ЄС.

Тим часом у Єврокомісії наголошують: війна не може заблокувати вступ України до Євросоюзу. Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення ЄС, визнає, що приклад України – це дійсно перший випадок в історії, коли Євросоюз веде переговори з країною, яка перебуває в стані війни.

"Знаєте, у певному сенсі цей конфлікт з Росією розпочався не у 2022 році – він розпочався у 2014 році, коли Україна вирішила піти своїм власним шляхом. Ми пережили воєнні обставини, і якщо війна продовжиться – на що я щиро сподіваюся, що ні – вона все одно не заблокує процес вступу. Ви виконуєте завдання. Тож ми зможемо відкрити всі кластери. Сподіваюся, це станеться цього року. Ми будемо готові", – сказала раніше Марта Кос.

У Договорі про функціонування ЄС, який визначає як працює Євросоюз, немає статті, яка б прямо вимагала повної "територіальної цілісності" держави-кандидата як умову для вступу. Водночас у Євросоюзі дискусій щодо територіальної цілісності України немає. Кая Каллас, верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики та оборони, виступає проти територіальних поступок України заради миру.

Я думаю, що ми повинні дотримуватися цього принципу, адже якщо ми просто віддамо території, це надішле усім сигнал, що можна просто застосувати силу проти сусідів і отримати що заманеться. Я вважаю, що це дуже небезпечно. Ось чому в нас діє міжнародне право,
– заявила головна дипломатка Євросоюзу.

Євродепутат "Європейської народної партії" від Німеччини Міхаель Галлер вважає, що в разі перемир'я частина українських територій все одно залишатиметься під окупацією. За його словами, такий сценарій нагадує ситуацію подібну до тієї, яка була в Західній Німеччині. Країна отримала членство в ЄС, хоча й не контролювала Східну Німеччину. Досвід Кіпру Галлер вважає теж доречним.

Після падіння Берлінської стіни дія німецької конституції поширилася на Східну Німеччину – і вона автоматично стала частиною ЄС. Адже для Євросоюзу його членом була Німеччина в цілому, незалежно від того, де проходять її кордони. Зараз ми маємо те саме з Кіпром. У той момент, коли рішення буде знайдене і Кіпр возз'єднається – право ЄС почне діяти на всій території острова,
– розповів Галлер журналістам.

Сергій Солодкий підтверджує: для вступу до ЄС Україна має виконати "домашню роботу", але територіальне питання не стоїть на порядку денному. Крім того, тимчасово окуповані території серед країн-кандидатів є не лише в України.

Яна Охріменко зазначає, що український уряд не ставить вступ до ЄС у залежність від повної деокупації.

І хоча тема переговорів з Росією активно обговорюється, більшість самих українців таки не готові йти на територіальні поступки.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології станом на жовтень 2025 року, 54% опитуваних резидентів категорично проти жодних територіальних поступок, водночас як 38% опитуваних готові прийняти певні територіальні втрати.

Як підкреслює Охріменко, в публічному дискурсі наразі немає дилеми між вступом до ЄС і підтримкою повної територіальної цілісності.

"Знову ж таки, такої дилеми в публічному дискурсі на разі не існує. Безвідносно до цього, підтримка вступу дуже сильна, повномасштабне вторгнення сильно підштовхнуло українське суспільство до ЄС", – сказала Охріменко.