Губернатори воєнного Донбасу: хто керував Донецькою та Луганською областями з 2014 року та чим це закінчилося

Колишній голова Луганської ОВА та Мукачівської РДА Сергій Гайдай повідомив про свою мобілізацію до ЗСУ.  До цього в новинах ім'я Сергія Гайдая з'являлось у зв'язку з корупцією  під час закупівлі дронів та РЕБ.  2 серпня 2025 року колишнього голову Луганської облдержадміністрації Сергія Гайдая було затримано за підозрою в корупції в оборонних закупівлях, які включали «відкати», що призвело до постачання неякісних дронів і систем РЕБ, що підірвало оборону. В цей же день  Кабмін на терміновому засіданні погодив звільнення Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської РДА. 7 серпня  Гайдай вийшов із СІЗО, так як за нього була внесена застава у розмірі 10 млн. грн. 

На тлі скандалу та кримінальної справи з ексгубернатором Луганщини Сергієм Гайдаєм згадуємо, хто очолював найчутливіші – східні - регіони України та не зміг уникнути скандалів і звинувачень.

З жалем доводиться визнати: війна в Україні для багатьох стала не трагедією, а способом збагачення чи скандальної популярності. "Ловлять рибку в каламутній воді" багато - від підприємця, який відключив касовий апарат, до керівників регіонів, що наживаються на обороні або відновленні розбитих територій. 

Коротко про - про те, якими різними були голови Донецької та Луганської областей з 2014 року.

Донецька область

Сергій Тарута (2 березня 2014 – 10 жовтня 2014 року)

Був призначений в. о. президента України Олександром Турчиновим на початку збройного конфлікту на сході України. Тарута був відомий як великий бізнесмен та народний депутат. Його спроби стабілізувати ситуацію в регіоні ні до чого не призвели, і вже до літа він перебрався до підконтрольного Україні Маріуполя. Як і багато хто, Тарута наївно припускав, що конфлікт незабаром загасне, тому видавав ідеї з відновлення економіки Донбасу після того, як усе вляжеться. Проте ситуація пішла в інший бік. Таруті висували претензії, що він «не втримав регіон».

Олександр Кіхтенко (10 жовтня 2014 року - 11 червня 2015 року)

Генерал у відставці Олександр Кіхтенко був призначений президентом України Петром Порошенком і свою діяльність зосереджував на забезпеченні безпеки та координації у зоні АТО. При цьому з мешканцями окупованих територій при Кіхтенку було запроваджено пропускний режим з подачі СБУ, що призвело до хаосу з документами та оформленням перепусток, до величезних черг на блокпостах. За Кіхтенка учасники добровольчих українських батальйонів намагалися заблокувати постачання гуманітарної допомоги в окупований Донецьк. Губернатору спробували поставити у провину "зв'язки з терористами", але далі голослівних звинувачень справа не пішла.

Павло Жебрівський (11 червня 2015 - 13 червня 2018)

Жебрівський провів на вільних територіях Донецької області декомунізацію та з метою збереження зв'язків із окупованими районами організував гуманітарно-логістичні центри (гуманітарні ринки) у прифронтових районах, прямо біля блокпостів. За задумом, ринки мали допомагати мешканцям обох сторін лінії розмежування в купівлі необхідних продуктів, проте оскільки вони знаходилися на підконтрольній Україні території, їхати з окупації за мішком картоплі, простоявши добу в черзі на блокпосту, бажаючих було мало.

Надалі ці нікому не потрібні логістичні ринки змусили припускати, що їх організували з кримінальним наміром – для відмиву грошей та незаконної торгівлі з непідконтрольними територіями. Офіційних звинувачень проти Жебрівського із цього приводу не висувалося, але ці питання викликали суспільний резонанс. Гуманітарно-логістичні центри наказали довго жити менш ніж за рік.

Олександр Куць (22 червня 2018 – 5 липня 2019)

Колишній офіцер СБУ, Куць наголошував на безпеці та контррозвідці. Був у «списку ворогів» так званої «ДНР», оскільки бойовики вважали його причетним до ліквідації Арсенія Павлова («Мотороли»). Як голова обласної військово-цивільної адміністрації числився співробітником СБУ. Яскравих епізодів його губернаторства не зафіксовано.

Павло Кириленко (5 липня 2019 – 6 вересня 2023)

Кириленко керував областю під час ескалації війни у 2022 році: координував евакуацію, гуманітарну допомогу та оборону у прифронтових містах, таких як Бахмут та Авдіївка. З посади керівника регіону пересів у крісло керівника Антимонопольного комітету. Там уже з'явилися до нього питання щодо незаконного збагачення (Кириленко не вказав у своїй електронній декларації за 2024 рік 20 об'єктів нерухомості та люксовий автомобіль – загальною сумою 56 млн грн). Минулого року за Кириленка було внесено 30-мільйонну заставу, ексгубернатор Донеччини також був зобов'язаний носити електронний браслет, доки йшло слідство у його справі.

Вадим Філашкін (29 грудня 2023 року - теперішній час)

Нинішній голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Вадим Філашкін з 2015 до 2016 року був заступником начальника Головного управління Нацполіції в Донецькій області, а у 2019 році – заступником голови Донецької ОДА. Після призначення головою ОДА він активно координує оборону регіону, гуманітарну допомогу та евакуацію громадян у прифронтових містах області.

Луганська область

Ірина Веригіна (10 березня 2014 – 18 вересня 2014)

Була призначена керівником обласної адміністрації в. о. президента України Олександром Турчиновим. Намагалася протистояти сепаратистським рухам у регіоні, брала участь в організації евакуації та доставки гуманітарної допомоги.

Геннадій Москаль (18 вересня 2014 – 15 липня 2015)

Досвідчений політик, народний депутат Геннадій Москаль особисто відвідував прифронтові зони, зосередившись на відновленні світла та води, неодноразово бував на передовій. Також він боровся з контрабандою через лінію розмежування – блокував вантажівки з гуманітаркою. Запам'ятався резонансними негативними висловлюваннями про мешканців Луганська («Там не залишилося нормальних людей»), про бійців батальйонів «Айдар» та «Торнадо» та іншими одіозними діями та словами, у тому числі й нецензурщиною щодо тодішнього міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Після губернаторства на Луганщині очолював Закарпатську ОДА до 2019 року. Помер у березні минулого року.

Георгій Тука (22 липня 2015 - 29 квітня 2016)

Колишній волонтер Георгій Тука займався гуманітарною допомогою та антикорупційними заходами, викриваючи нецільове використання коштів. При цьому деякі інтернет-ресурси звинувачували його у тому, що він не боровся, а очолював контрабанду у зоні АТО. Звинувачували його як керівника волонтерської організації «Народний тил» у присвоєнні пожертв, зібраних для АТО. Всі ці звинувачення не були офіційно підтверджені.

За деякими даними, Тука було звільнено з посади губернатора через конфлікти, пов'язані з його боротьбою з контрабандою. Він публічно називав пункти контрабанди, такі як Трьохізбенка та Лобачов-Жовте, що створювало напругу з військовими та місцевими елітами. Жоден із скандалів не переріс у повноцінну кримінальну справу.

Юрій Гарбуз (29 квітня 2016 – 22 листопада 2018)

Запам'ятався скандалом через опубліковані фото з полювання, що не зовсім доречно для губернатора прифронтового регіону. На зустрічі з жителями цього регіону Гарбуз потрапив у приціл фотокамер з дорогим швейцарським годинником Ulysse Nardin вартістю близько 30 тис. доларів. Робив чимало дивних заяв, які підривали його репутацію як політика та керівника регіону. У 2016 році, після призначення Гарбуза головою Луганської ОДА, в мережі випливло його інтерв'ю 2009 року, де він, будучи головою Марківської райдержадміністрації, виступав за «єднання росіян та українців» і критикував істориків за спроби «змінити історію». Це викликало звинувачення у проросійських симпатіях, особливо у контексті війни на Донбасі.

Віталій Комарницький (5 липня 2018 – 25 жовтня 2018 року)

Доктор юридичних наук, професор пробув на посаді голови Луганської області лише три з половиною місяці на тлі підозр у пособництві бойовикам так званої "ЛНР" через зв'язок з членами Партії регіонів. Деякі джерела стверджували, що син Комарницького мешкає в РФ. Його відставка пов'язувалася з невдоволенням його роботою на посаді губернатора та згаданими скандалами. Особливих здобутків для регіону від губернаторства Комарницького не було.

Сергій Гайдай (25 жовтня 2019 року - 15 березня 2023 року)

Був призначений президентом України Володимиром Зеленським. Гайдай керував областю під час повномасштабного вторгнення, координуючи евакуацію та оборону у Сєвєродонецьку та Лисичанську.

Він активно спілкувався у соцмережах, інформуючи про війну та підтримуючи громадян.

Після звільнення з Луганської ОДА він став головою Мукачівської РДА у Закарпатській області. Також його готували до призначення головою Полтавської чи Івано-Франківської ОДА. Тепер він є фігурантом справи НАБУ.

24 листопада Гайдай повідомив у своїх соцмережах, що мобілізувався до ЗСУ і повертається на Схід, але вже у якості військовослужбовця. Наразі має звання солдата, та після проходження базової підготовки буде призначений на посаду штаб-сержанта.

Артем Лисогор (17 квітня 2023 – 15 квітня 2025 року)

Полковник поліції з юридичною освітою служив у полку особливого призначення «Дніпро-1», брав участь у бойових діях на Донбасі з 2014 року. З 2016 року він працював заступником начальника Головного управління Нацполіції у Житомирській області, а у 2021–2022 роках був заступником командувача Об'єднаних сил з координації Нацполіції. Під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Лисогор брав участь в обороні Сєвєродонецька та Щастя, що принесло йому орден «За мужність» ІІІ ступеня. На посаді губернатора Луганської області запам'ятався оперативним висвітленням у соцмережах наслідків російських обстрілів та зміцненням обороноздатності регіону.

Олексій Харченко (18 квітня 2025 року - теперішній час)

Поки що новий керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації не встиг стати об'єктом значних публічних суперечок, оскільки його діяльність обмежена складними умовами управління прифронтовою областю, 95% якої окуповано Росією.