У Bloomberg пояснили, чому мирні зусилля Трампа провалюються

Нова мирна ініціатива президента США Дональда Трампа в Україні, ймовірно, зазнає невдачі. У найближчі місяці він має шанс розробити підхід, який може виявитися успішним, зазначає Хел Брендс, колумніст Bloomberg Opinion. 

Справжня миротворчість може стати можливою у 2026 році, оскільки тиск на економіку та армію російського лідера Владіміра Путіна посилюється. Але політичні діячі у США, Європейському Союзі та Україні повинні подолати власні вагання та слабкості — інакше Путін і надалі зможе вирішувати цю війну на своїх умовах.

Епопея з мирним планом Трампа триває, і перспективи не є обнадійливими. Минулого тижня американські та російські чиновники підготували проєкт угоди з 28 пунктами, який обмежує чисельність української армії, забороняє присутність американських або європейських сил безпеки після укладення мирної угоди та змушує Київ віддати ключові території на сході країни.

Відтоді українські та європейські посадовці намагаються переконати радників Трампа перетворити потенційну катастрофу на план, який дозволив би Україні вижити й розвиватися — і це призвело до створеннякоротшої пропозиції, яку Путін, без сумніву, відкине. Пошук формули, що акуратно згладить ключові розбіжності, триває. Але значно важче замаскувати той факт, що Путін і далі прагне подальшого розчленування та підкорення України.

"Але якщо цей раунд миротворчої діяльності виявиться невдалим, наступний може пройти краще — за умови, що Україна та її прихильники належним чином підготуються. Путін здається впевненим, що Росія на шляху до перемоги. Однак його позиція слабша, ніж здається", — вважає Брендс.

Українська кампанія ударів по Росії ставить режим у незручне становище і знижує його експорт енергоносіїв. Найголовніше, що російська економіка переживає складні часи — зростання ВВП цього року оцінюється менше ніж в 1% — через надзвичайно високі військові витрати і низькі ціни на нафту. Нові санкції США проти енергетичних гігантів "Роснєфть" і "Лукойл" загрожують ще більше скоротити доходи Росії.

"Ці труднощі зрештою стануть критичними й, можливо, поставлять під загрозу режим Путіна. Ключ до гідного врегулювання — такого, що покладе край війні без додаткових, руйнівних територіальних поступок з боку Києва і супроводжуватиметься значними гарантіями безпеки — полягає в прискоренні кризи військових зусиль Путіна, одночасно відтерміновуючи кризу України", — додає колумніст.

Засоби для цього не є таємницею. США повинні посилити тиск на російські доходи від енергоносіїв, особливо на китайських покупців нафти Путіна. Вони повинні більш агресивно застосовувати санкції, щоб придушити процвітаючу китайсько-російську стратегічну торгівлю, яка включає товари подвійного призначення, що забезпечують функціонування армії Путіна.

Розвідувальна допомога та озброєння — можливо, не ракети Tomahawk, а більш доступні альтернативи — можуть ще більше підірвати російську військову економіку, сприяючи кампанії України з завдання ударів на великі відстані.

ЄС повинен затвердити план переведення заморожених російських активів до Києва, щоб розвіяти уявлення Путіна про те, що Україна навесні збанкрутує. Європа повинна більш рішуче рухатися до припинення імпорту енергоносіїв, які наповнюють скарбницю Путіна, навіть попри те, що санкції її виснажують.

Колумніст зазначає, що роль України полягає в тому, щоб вирішити дедалі більш тривожну ситуацію з людськими ресурсами, залучивши до військової служби більшу кількість працездатних молодих чоловіків.

Ця війна вже давно перетворилася на змагання з витривалості. Мета всіх цих заходів — змінити позицію Путіна в переговорах, переконавши його, що час, можливо, все-таки не на його боці. Але для цього Вашингтону, Брюсселю та Києву доведеться подолати свої стратегічні дилеми.

"Не дивно, що Трамп втомився від європейських лідерів, які вже давно поєднують максималістську риторику з поступовими заходами. Болісно повільний прогрес у справі конфіскації заморожених російських активів є лише останнім прикладом цього", —  вважає Брендс.

У Вашингтоні Трамп має рацію, ставлячи за пріоритет закінчення війни. Протягом останнього року він поступово — і дуже недосконало — перейшов до більш жорсткої позиції щодо Путіна. Але він також неодноразово відкладав заходи, такі як законопроєкт про санкції сенатора Ліндсі Грема, які б різко посилили економічний тиск.

Мирні ініціативи Трампа провалюються, тому що вони не серйозно борються з бажанням Путіна знищити Україну. Щоб досягти успіху, йому потрібно зосередитися на терміновому, систематичному нарощуванні важелів впливу, а не марнувати час і згуртованість союзників безрезультатними дипломатичними ходами.

Колумніст підсумовує, що неприємна правда полягає в тому, що ця війна стала важкою для обох сторін. Україна та її союзники мають шанс довести кризу російської воєнної кампанії до переломного моменту. Якщо вони не скористаються ним зараз, іншої можливості може вже не бути.
Олег Шамшур, експосол України у США, в статті "28 пунктів Трампа: як продати Україну" попереджає: реальний мир вимагає не продажу інтересів, а надійних гарантій і сміливої європейської позиції. Інакше сьогоднішні "мирні плани" можуть стати не припиненням війни, а запуском її європейського продовження.