75% учасників національного тесту з медіаграмотності показали високий результат

Звання «гуру медіаграмотності» цьогоріч отримали 27% учасників національного тесту з медіаграмотності, що на 19% більше, ніж торік.

Про це йшлося на презентації підсумків тестування, яка відбулася 28 листопада в пресцентрі ІА «Укрінформ». Захід був організований Національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури України спільно з партнерами — Центром демократії та верховенства права та ПРООН в Україні.

Керівниця Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко повідомила, що цьогоріч тест пройшли 34 470 учасників. За її словами, попри технічні труднощі на старті, зацікавлення українців виявилося дуже високим.

«Ми мали певні проблеми з сайтом, адже щоб сайт працював відмінно, потрібні дорогі технічні рішення. Але попри це люди не втратили ентузіазму й проходили тест. Майже 35 тисяч учасників — це чудовий результат, яким ми задоволені», — зазначила Кравченко.

За даними «Фільтра», найбільш активними були учасники із Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Львівської, Вінницької та Одеської областей. Ольга Кравченко окремо відзначила інтерес жителів прифронтових регіонів: «Приємно бачити, що люди в Запоріжжі, які живуть під постійними обстрілами й близько до лінії зіткнення, знаходять час і інтерес до теми медіаграмотності».

Вона також підкреслила, що тест об’єднує українців незалежно від місця проживання. За результатами вибірки, серед учасників були й ті, хто вказував походження з Луганської та Донецької областей, а також Автономної Республіки Крим. Водночас Ольга Кравченко зауважила, що це може бути не місце фактичного проживання, а регіон, з яким люди себе ідентифікують.

Окрема динаміка спостерігається у гендерному розподілі. «Жінки традиційно дуже активні у всіх наших активностях. Ми намагаємось розширити й чоловічу аудиторію, і 22% чоловіків — це непоганий показник. Але тенденція свідчить, що жінки більш охоче розвивають свої навички медіаграмотності», — підсумувала керівниця «Фільтра».

Спеціалістка зі стратегічних комунікацій ПРООН в Україні Валентина Аксьонова розповіла, що цього року тест показав помітне дорослішання аудиторії. «47,6% учасників і учасниць — це люди віком 36+. Минулого року картина була іншою: 60% учасників були молодші за 35. Ми бачимо, що не тільки розвивається якість тесту, але й дорослішає аудиторія. Це важливо, бо до тесту долучаються люди, які ухвалюють рішення», — зазначила Аксьонова.

Вона також наголосила на значному підвищенні рівня медіаграмотності: «Якщо порівнювати 2025 і 2024 роки, ми бачимо помітний зсув від початкових рівнів до "гуру медіаграмотності". Частка учасників-початківців зменшилася з 43% у 2024 році до 21% у 2025-му. Кількість новачків також різко впала — з 11% до 4%. Рівень "гуру медіаграмотності" мали 8% учасників, натомість цього року — вже 27%. Це дуже позитивний сигнал для державної політики в сфері медіаграмотності. Тест показує системні результати — рівень медіаграмотності населення зростає. І це дуже добре».

Аналітик даних у Центрі соціологічних досліджень децентралізації та регіонального розвитку KSE Institute Владислав Шиманський зазначив, що найвищий показник правильних відповідей отримало запитання щодо репрезентативності опитувань у Telegram: «92% респондентів правильно визначили, що опитування в телеграм-каналах відображають лише думку їхніх підписників і можуть легко маніпулювати аудиторією. Це позитивний індикатор того, що українці краще розуміють, як псевдосоціологія впливає на громадську думку».

Найскладнішим виявилося питання про здатність респондентів визначати, чи є експерт верифікованим. За словами Шиманського, лише третина учасників змогла правильно оцінити експертність у наведених ситуаціях.

Окрему увагу команда приділила блоку «Онлайн-безпека та протидія шахрайству», частину якого було розроблено разом із Національним банком України. Шиманський наголосив, що більшість респондентів добре справилися із завданнями щодо розпізнавання шахрайських схем.

Найнижчі результати цього блоку зафіксовано у питанні про розпізнавання ризикованої поведінки підлітків у соцмережах. «Лише 44% дали правильну відповідь. Тут є поле для роботи з батьками та опікунами, які мають розуміти, як вчасно помічати тривожні сигнали», — наголосив аналітик.

Ще одним важливим запитанням, розробленим спільно з НБУ, стало визначення ознак фейкових онлайн-магазинів. 61% учасників знали, що потрібно перевіряти метадані сторінки. «Це хороший результат, але він показує, що є потенціал для подальшого підсилення цифрової грамотності», — зазначив Шиманський.

Блок, присвячений штучному інтелекту, показав, що респонденти розуміють, що не можна завантажувати у чат-боти конфіденційну чи робочу інформацію. Але водночас лише 62% правильно відповіли на питання щодо етичних ризиків ШІ, особливо коли йдеться про генерацію контенту, пов’язаного з війною.

Підсумовуючи, Шиманський зазначив, що загальна тенденція залишається позитивною. «Результати зростають, хоч вибірка щороку змінюється і можуть бути коливання. Головне — ми бачимо тренд: українці стають більш резистентними до маніпулятивної інформації», — підкреслив аналітик.

Нагадаємо, національний тест з медіаграмотності тривав з 29 до 31 жовтня. Тест складався з 25 питань і 5 тематичних блоків, присвячених соціальним мережам, фактчекінгу, медіа, кібербезпеці та штучному інтелекту. 

Минулого року національний тест з медіаграмотності повністю пройшли 76 323 українці, 45 104 учасники залишили свої персональні дані для отримання сертифікатів.

Звання «гуру медіаграмотності» отримали 8% учасників національного тесту з медіаграмотності. Вони відповіли правильно на всі 25 запитань. У 2023 році «гуру» було 6%, а в 2022-му — 9%. Найкраще тест з медіаграмотності пройшли громадяни віком від 20 до 29 років.