Чому ЄС позитивно оцінює стан свободи слова в Україні і що буде з телемарафоном

На тлі останніх подій в Україні, включно з корупційними звинуваченнями, що зачепили найвпливовіших осіб у державі, важливо розуміти, як європейські партнери оцінюють стан демократії у нашій країні.

Бо саме від реальної оцінки стану української демократії залежатиме подальший рух країни до ЄС.

"Європейська правда" продовжує аналізувати щорічний Звіт ЄС про розширення, а також розроблений на замовлення Єврокомісії тіньовий звіт.

Отже, про те, як Брюссель оцінює стан свободи слова та свободи медіа в Україні, читайте в статті редактора "Євро.

Правди" Сергія Сидоренка Країна телемарафону і не тільки: що думають у ЄС про свободу слова в Україні.

Далі – стислий її виклад.

Звіт показує, що динаміка нашої держави у сфері "Свободи вираження думок" (термінологія ЄС) – помірна, але позитивна.

І ЄС підкреслює: він розуміє, що йдеться про час повномасштабної війни.

"Загалом Україна забезпечує адекватні правові гарантії свободи вираження поглядів; необхідні подальші вдосконалення для забезпечення сприятливого середовища для вільної та незалежної діяльності засобів масової інформації", – каже звіт Єврокомісії.

З іншого боку, в ЄС також бачать спроби обмежити свободу слова.

Звіт звучить як сигнал Києву: "Ми слідкуємо, але віримо, що ви і самі це бачите та зупините загрози свободі слова".

Єврокомісія виділила три ключові загрози, що можуть погіршити стан свободи слова в Україні.

Перша – це ухвалений у липні вже у другому читанні закон, який запроваджує адміністративну відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом.

"В разі набрання чинності прийнятим законом будь-який журналістський матеріал, заява громадських організацій чи профспілок, публікація у соціальних мережах, що стосуватимуться справ адвокатів, які мають великий резонанс та суспільне значення, може стати підставою для накладення адміністративної відповідальності", – пояснює тіньовий звіт.

ЄС прямо висуває вимогу скасувати це рішення.

Другий момент – президент України досі не підписав закон про відкриття доступу журналістів і громадськості до засідань парламентських комітетів.

Хоча Верховна Рада ухвалила закон ще на початку року.

Це – складова ширшої проблеми з надмірною закритістю влади у часи війни.

І нарешті, ЄС непокоїть недофінансування органів у сфері медіа (зокрема, Нацради, тобто незалежного регулятора), керівники яких отримують найменші зарплатні серед усіх органів влади.

А ще ЄС підтримує якнайшвидше завершення телемарафону, але не висуває найближчі терміни як категоричну вимогу.

Але чому ж ЄС, критикуючи Україну за марафон, продовжує позитивно оцінювати стан свободи слова?.

Ключова причина – це те, що у медіа наявний плюралізм думок.

А за останній рік цього плюралізму стало більше і у телеефірі – завдяки тому, що суспільний мовник вийшов зі складу марафону і продовжив мовлення самостійно, при цьому його ефіри мають оцінку збалансованих.

Варто наголосити: питання "Суспільного" мають для ЄС надзвичайну вагу.

Значення має те, щоб "Суспільне" і далі лишалося незалежним від влади, а також щоби влада не створювала для нього штучних фінансових проблем, адже за законом "Суспільне" фінансується з бюджету.

Наостанок важливий момент – про практику блокування пропагандистських інтернет-ресурсів.

Лишається вимога тримати баланс – і про неї ЄС нагадав Україні окремим пунктом.

"Прозорість рішень про обмеження доступу до інтернет-ресурсів має бути підвищена, щоб обмежити можливості для зловживань з боку органів влади", – йдеться у висновках Єврокомісії.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Країна телемарафону і не тільки: що думають у ЄС про свободу слова в Україні.