Дрони, ШІ, розвідка і РЕБ: чому танкові прориви залишилися в минулому, — експерт

Про зміни концепції танкових операцій і перспективи бронетехніки в сучасних конфліктах розповів доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного Андрій Харук.

"Танковий прорив" більше не працює

За словами експерта, насиченість поля бою безпілотниками, засобами РЕБ, ПТРК і щільними мінними загородженнями зробила класичну танкову атаку вкрай ризикованою і малоефективною. Приховане зосередження бронетехніки стало практично неможливим, а висока точність артилерії й розвідка в реальному часі збільшили вразливість броньованих машин.

Питання про перспективи танків сьогодні звучить особливо гостро, зазначає Харук. Одні експерти вважають, що епоха танків завершена, інші кажуть, що їхній потенціал ще не розкритий. У цьому контексті аналітик пропонує розглянути аргументи американського аналітика Джеральда Мак-Вільямса, чия свіжа робота описує, чому танки все ж таки можуть зберегти значення, але тільки після глибокої трансформації.

Технологічна та організаційна трансформація танків: що необхідно

Автор дослідження виділяє вісім напрямів, без яких бронетанкові війська ризикують втратити бойову цінність.

1. Придушення артилерії противника. Головна загроза танкам — не ПТРК, а високоточна артилерія. Час реакції систем контрбатарейної боротьби має скоротитися до однієї хвилини. Це можливо тільки за повного злиття розвідувальних БПЛА та автоматизованих систем цілевказівки.

2. Зниження мінної загрози. Майбутнє за автономними машинами розмінування, наземними радарами, а також дроновими системами з ШІ, здатними заздалегідь виявляти маршрути мінування.

3. боротьба з безпілотниками. Найважливіший пункт у дослідженні. До 70% втрат бронетехніки припадає на удари БПЛА, тому необхідний комплексний підхід у вирішенні цього питання.

"Вихід — ешелонована система протидії як на рівні конкретної машини, так і на рівні з'єднання. На рівні машини доцільні такі заходи: активний захист, пасивне бронювання, радіоелектронне придушення і мережа недорогих сенсорів, що створюють навколо техніки "мережу спостереження". Об'єднані в єдину систему такі сенсори мають заздалегідь виявляти загрози на підступах до колони", — підкреслює аналітик.

4. Нова повітряна підтримка. Пілотована авіація вразлива для сучасної ППО. Її замінять дрони-напарники, що діють в інтересах кожної танкової роти.

5. Полювання на розрахунки ПТРК. Танк повинен мати 360-градусну обізнаність. Міні-дрони та кругові сенсори дозволять екіпажам заздалегідь виявляти загрози.

6. Контроль повітряного простору. Без тимчасової переваги в повітрі будь-які операції приречені. Навіть 30-хвилинне вікно без дій авіації противника більш ніж удвічі підвищує шанси прориву.

7. Використання наземних роботизованих комплексів. НРК мають стати "першою хвилею" наступу, беручи на себе ризики і знижуючи втрати екіпажів до 25%.

8. Артилерія нового покоління. Гармати мають діяти короткими надточними серіями ударів, швидко змінюючи позицію. Перехід на високоточні снаряди підвищує ефективність вогню до 80%.

Час реагування — ключовий фактор

"Ключовий висновок дослідження — вирішальним фактором стає час реакції. Той, хто швидше виявив, класифікував і знищив ціль, виграє бій", — резюмує Харук.

За його словами, танки залишаються важливим елементом сили, але їхня роль радикально змінюється — від самостійної ударної одиниці до компонента єдиної мережецентричної системи, що поєднує дрони, артилерію, сенсори та засоби РЕБ.

"Майбутнє бронетанкових операцій не у відмові від танків, а в їх переосмисленні як елементів єдиної системи розвідки, вогню і маневру. Танк залишається символом наступальної потужності, але його сила тепер залежить не стільки від гармати і броні, скільки від здатності бути частиною мережецентричної війни. У цій війні перемагає не той, хто має більше сталі, а той, хто має швидшу інформацію", — наголосив на завершення Харук.

Нагадаємо, на думку військового аналітика Брендона Вайхерта, Україні варто було б змінити стратегію використання бронетехніки, особливо на тлі того, що ЗС РФ і надалі має можливість кидати "броню" на полі бою. Перерахувавши низку проблем, аналітик зазначив, що був період, коли танки вважалися перевагою України, але з часом вони перетворилися на "тактичну слабкість".