Ідеальна громада? Як створити справжній дім, у якому хочеться жити всім

Якою більшість українців уявляє «ідеальну» громаду? Передусім, як чисте, зелене й доглянуте місце, де комфортно жити і ростити дітей. Тут охайні вулиці, чиста вода і свіже повітря, багато парків і скверів та зручна інфраструктура, а мешканці згуртовані й ініціативні. Це простір, де гармонійно поєднуються добробут, безпека і взаємна повага – справжній дім, у якому хочеться жити.

Та попри такі уявлення в реальності все частіше чуємо про зневоднені річки і висохлі криниці, переповнені смердючі смітники і пилові суховії, забруднене повітря і виснажені ґрунти в тій чи іншій громаді. Локальні екологічні проблеми стають масовим явищем і суттєво погіршують умови життя та господарювання. Стає дедалі очевидніше, що без здорового довкілля не може бути ні успішної економіки, ні комфортного життя в громаді.

Постає логічне запитання: чи є у громади інструменти, які дозволять змінити ситуацію – причому не точково, а системно, щоб не лише подолати наслідки, а й запобігти новим проблемам? 

Такі інструменти є. Один з найважливіших – Стратегія розвитку громади. Цей документ дає змогу громаді самостійно визначати, яким шляхом рухатися далі, які пріоритети ставити та на які цінності орієнтуватися. Та щоб стратегія була не просто формальним документом, а справді працювала на розвиток громади – надзвичайно важливо зберегти у ній баланс між трьома складовими: економічними вигодами, соціальними потребами та турботою про довкілля. 

Цілком зрозуміло, що основна увага в стратегіях розвитку громад приділяється економічному зростанню, дорогам, комунальній інфраструктурі, соціальним послугам. Натомість, екологічні питання часто опиняються на периферії. І це здебільшого не тому, що громадам байдуже до стану довкілля, або є бажання все вирубати, розорати чи забудувати.

Переважно – через нерозуміння того, що саме довкілля – повітря, вода, ґрунти, ліси – визначає, наскільки довго громада зможе розвиватися стабільно та безпечно. Зниклі річечки, пересохлі криниці, підтоплені вулиці, засохлі ліси, деградовані землі стають результатом відсутності системного екологічного підходу до розвитку території. Вочевидь, майбутнє кожної громади залежить від того, чи зможе вона поєднати економічне зростання з турботою про природу.

Важливо, щоб у кожній українській громаді сформувалося розуміння і прийняття того, що екологічна орієнтованість – це передусім не про заборони та обмеження, а про довгострокову ефективність. Без чистого довкілля не буде здорових людей, без родючих ґрунтів – сільського господарства, без збереженої природи – туризму і нових інвестицій. 

Обравши для себе сталий шлях розвитку, громади не лише забезпечать довготривале збереження власної природної спадщини, але й підвищать вартість землі і привабливість своїх територій. 

Екологічно орієнтований підхід може відкрити громадам абсолютно нові можливості для розвитку – від екофермерства і локальних виробництв до залучення «зелених» інвестицій і грантів. Оптимальні для себе варіанти можуть обрати і невеликі сільські громади, і великі міські громади обласних центрів.

Залежно від екологічної ситуації у громаді – чи вона стикається з гострими проблемами, як-от великі сміттєзвалища, нестача питної води чи промислове забруднення, чи має відносно стабільне довкілля – у стратегії розвитку варто визначити кілька пріоритетних екологічних напрямів. Це можуть бути поводження з відходами та ресурсоощадність; енергоефективність і кліматична стійкість; охорона та відновлення водних ресурсів; екологізація сільського господарства; екотуризм та рекреація; екологічний моніторинг та контроль джерел забруднення; збереження та відновлення біорізноманіття чи інші. 

Важливо, щоб стратегія розвитку громади справді дивилася в майбутнє. Слід не просто латати існуючі проблеми, а створювати підґрунтя для нових можливостей. Уже зараз у стратегіях мають бути відновлювана енергетика і циркулярна економіка, екотуризм і заходи адаптації до кліматичних змін та інші інноваційні напрями.

На практиці стратегічні ідеї можуть втілюватися у різні проєкти – як масштабні, так і локальні. Наприклад, одна з громад вирощує енергетичну культуру міскантус на забрудненій території поблизу очисних споруд. Це допоможе не лише відновити ґрунти та зменшити забруднення водойм, а й водночас започаткувати перехід на альтернативні джерела енергії – з біомаси міскантуса можна виробляти паливні гранули. Такий комплексний підхід поєднує розвиток енергетичної незалежності із турботою про довкілля – громада виграє і економічно, і екологічно.

Не менш важливо зберігати у стратегії розвитку баланс між короткостроковими та довгостроковими кроками – поєднувати швидкі результати, приміром, благоустрій чи санацію територій, із системними змінами, які забезпечать стабільність на роки: розширенням природоохоронних територій, енергетичною трансформацією, розвитком сталої інфраструктури.

Як ви гадаєте, що вигідніше для громади: здати схилову ділянку добре збереженого степу в оренду під розорювання чи перетворити його на родзинку екотуристичного маршруту? Відповідь не така вже й очевидна: швидкий прибуток від оренди невдовзі буде втрачений через змив і деградацію ґрунту на схилі, а збережена ділянка природного степу десятиліттями приноситиме користь – і природі, і людям. 

Подібні рішення доводиться приймати в кожній громаді. І саме стратегічне бачення допомагає оцінювати наслідки не лише сьогодні, а й на роки вперед. Адже справжня вигода громади – не в миттєвих прибутках, а в умінні берегти ресурси, що створюють майбутнє.

Ще один виклик, з яким доводиться стикатися громадам – брак фахівців-екологів. Через це громади не можуть вірно оцінити власні екологічні проблеми та наявні ресурси і, відповідно, правильно обрати пріоритетні екологічні напрями. Вирішенням цієї проблеми може стати налагодження партнерства з науковцями, екологами, громадськими організаціями. Є багато прикладів такої успішної співпраці – і в розробці стратегічних документів, і в реалізації конкретних екологічних ініціатив. Наприклад, громада спільно з громадською організацією реалізує проєкт із централізованого компостування органічних відходів, а консультативну підтримку забезпечують науковці місцевого університету. Що дає така співпраця громаді? Грантові кошти на реалізацію, залучення експертів, економію бюджету, скорочення обсягу сміття майже вдвічі, компост для міських зелених зон, підвищення екологічної свідомості мешканців і зміцнення громадської активності навколо збереження довкілля. Переваги очевидні, чи не так?

Втім, які б екологічні пріоритети не обрала для себе громада – першим кроком має стати підвищення екологічної свідомості населення. Без цього реалізувати навіть найкращі екологічні ініціативи неможливо. Адже жодні сучасні технології у сферах відходів, енергозбереження чи охорони природи не працюватимуть без підтримки й участі самих мешканців громади. Та й узагалі, саме від ініціативності, обізнаності та небайдужості мешканців залежить, чи стануть екологічні рішення частиною повсякденної практики, а не лише документів. 

Сьогодні, коли російська окупаційна армія знищує в Україні і природні території, і сільськогосподарські угіддя – особливо важливо орієнтуватися на максимальне збереження наших природних ресурсів. Зрештою, громади, які мислять і діють екологічно, виграють в далекосяжній перспективі. Вони отримають інтерес бізнесу, підтримку донорів і здорове середовище для життя. 

Та зміни починаються не лише з рішень влади – кожен мешканець може впливати на те, яким буде довкілля у своїй громаді. Актуальну інформацію про стратегію розвитку своєї громади (зокрема, її розроблення чи оновлення) можна знайти на офіційному сайті, у відділі економічного чи стратегічного розвитку або на сторінках громади у соцмережах. Власні пропозиції до цього документу можна подати письмово, електронною поштою або через онлайн-форму, якщо громада її створила. Для цього потрібно коротко і конкретно описати проблему, запропонувати рішення і вказати очікуваний результат. Варто також відстежувати, як і коли пропозицію розглядатимуть, та долучатися до громадських обговорень. 

Розробникам стратегії розвитку громади не менш важливо забезпечити справжню участь мешканців у всіх етапах стратегічного планування. Ефективними інструментами можуть стати опитування, фокус-групи, зустрічі в старостинських округах, онлайн-анкетування та інтерактивні карти проблем. 

Такий підхід допоможе перетворити стратегічне планування з технічної процедури на живий процес діалогу, у якому майбутнє громади формується спільними зусиллями.

Розробляючи стратегію розвитку своєї громади, зробіть її справді стратегічною – такою, що «передбачає» майбутнє, об’єднує мешканців навколо спільних цілей і залишає простір для нових можливостей, навіть якщо вони стануть актуальними лише згодом. Нехай стратегія розвитку вашої громади стане рушійною силою позитивних змін.

Оксана Спрягайло,
Олександр Спрягайло,
ГО «Екосоціум», Черкаси