Наймолодша з п'ятірки переможців: десятикласниця із Запоріжжя стала однією з найкращих знавців нейронаук у світі

Учениця 10-го класу запорізького Козацького ліцею Анастасія Лисенко стала однією з найкращих юних дослідниць мозку у світі. На міжнародному конкурсі International Brain Bee 2025 – а це найбільша та найпрестижніша у світі олімпіада з нейронаук для школярів, – вона посіла 4-е місце.

Незважаючи на юний вік та життя під постійними обстрілами, Настя продемонструвала високі знання в анатомії, нейрофізіології та діагностиці неврологічних захворювань. Після змагань дівчина отримала нагороду Cajal Club Neural Progenitor Award за глибокі знання про кору великих півкуль і зможе представляти Україну на Форумі Федерації європейських товариств нейронаук у Барселоні у липні 2026 року.

Докладніше про підготовку до конкурсу та плани на майбутнє Анастасія розповіла Коротко про.

"Розплакалася, коли дізналася, що потрапила до десятки найкращих"

- Насте, чому тебе зацікавив саме мозок? І чому нейронаука – це виглядає дуже складно, принаймні для школярки.

- Років у 13 я почала цікавитися людською психологією, але зрозуміла, що сама психологія мені не дуже близька. А ось нейрофізіологія чи щось у цій галузі набагато цікавіше. Я якось природно вийшла на функції мозку – і мені сподобалося цим займатися. Найбільше мене цікавлять фізіологія, анатомія мозку та його функції.

А інтерес до нейронаук виріс із моєї першої участі у всеукраїнському нейроконкурсі у 2024 році. На жаль, тоді я не перемогла, але тема зацікавила, мені дуже сподобалося вивчати, що відбувається у нашому організмі, у мозку, завдяки чому запускаються різні процеси. Я почала вивчати тему глибше, пройшла курси у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, з'ясувала для себе деякі питання. Цього року спробувала знову – і перемогла у національному етапі Ukrainian Brain Bee, а потім був і Міжнародний конкурс – мені хотілося спробувати свої сили, дізнатися про щось нове.

- Чи довго готувалася до International Brain Bee 2025?

- Готувалася до цього конкурсу два роки – якщо рахувати з моєї першої участі у Всеукраїнському, де я не перемогла. А безпосередньо до міжнародного етапу я готувалася п'ять місяців після того, як виграла Всеукраїнський, разом зі своїми тренерами. І, звісно, ​​за цей період мій рівень знань значно зріс.

- Розкажи нашим читачам, що це за конкурс та як він проходив. Важко було?

- Міжнародний конкурс International Brain Bee (IBB) – це престижне змагання з нейронаук, у якому брали участь представники більш ніж 40 країн. Рівень надзвичайно високий: потрібні знання, які значно виходять за межі шкільної програми. Український етап Ukrainian Brain Bee також передбачає глибоку підготовку, але міжнародний фінал – це вже зовсім інший масштаб.

З 7 по 12 листопада я представляла Україну на IBB Neuroscience Competition 2025. Конкурс складався з кількох складних етапів. Спочатку було три письмові тести: теоретичний, розбір восьми клінічних випадків та блок з нейроанатомії та нейрогістології з 50 питань. За сумою балів вибирали десятку найкращих, і коли мені 11-го числа повідомили, що я увійшла до десятки, я розплакалася – настільки багато сил та часу було вкладено у підготовку.

Живе суддівство – заключний етап – проходило у форматі швидких питань, на які давалося лише 30 секунд. Це було дуже напружено, але саме там мені вдалося пробитися до п'ятірки найкращих і зайняти 4-е місце в загальному заліку. Для мене це величезна честь: я мріяла хоча б потрапити у фінал, а змогла набагато більше – покращила минулорічний результат на національному рівні вдвічі.

Цей успіх – підсумок місяців роботи: підготовки до українського етапу, лекцій та практичних завдань з нейронаук, допомоги менторів, постійних тренувань та складного багаторівневого міжнародного фіналу. Крім того, я здобула спеціальну нагороду для України – Cajal Club Neural Progenitor Award, яку присуджують за глибокі знання про кору великих півкуль. Нагорода включає грошовий приз та сертифікат, і для мене це особливо важливо.

Також мені випала честь представляти Україну на Форумі Федерації європейських товариств нейронаук (FENS) у Барселоні у липні 2026 року.

Я щиро вдячна всім, хто підтримував мене на цьому шляху. І насамперед – нашим захисникам та захисницям: завдяки вам українська молодь має можливість навчатися, досліджувати та перемагати.

- Які питання чи завдання здалися тобі найбільш складними та цікавими?

- Найскладнішими були нейроанатомія та неврологія. Потрібно було знати не тільки як виглядає тканина чи звивина мозку, а й яку функцію вона виконує. Був потрібний дійсно об'ємний багаж знань.

А найцікавішими були практичні випадки з пацієнтами – треба було вибрати, які три дослідження їм призначити: КТ, МРТ чи якісь фізіологічні тести. Це було по-справжньому цікаво.

- З тобою змагалися учасники твого віку?

– Не зовсім. Серед п'ятірки переможців – учасники 17-18 років. Я була наймолодшою ​​з усіх, хто увійшов до п'ятірки.

– Конкурс проходив англійською мовою?

- Звісно, ​​і вимагав достатньо високого рівня мови. Там зібралися учасники з більш ніж 40 країн, і живе спілкування стало для мене безцінним досвідом. Я знайшла нових друзів, набула корисних міжнародних зв'язків. Та й сама практика спілкування англійською, безумовно, допомогла покращити мій рівень.

- Як відреагували твої друзі та рідні, коли ти увійшла до п'ятірки найкращих?

- Звісно, ​​всі вітали! Були і сльози радості, і обійми, і загальне щастя. Ця перемога стала для всіх приємною несподіванкою. І я собою загалом задоволена: результат торішнього національного чемпіоната покращила у 2 рази (він був 8-м).

"Моя професійна мрія - винайти ліки від раку"

- До речі, якщо говорити про мозок, є думка, що ми використовуємо лише 10% (якщо не 2%), а не 100%. Як ти вважаєш, це нормально?

- Цифра 10% – дуже приблизна оцінка. Я зустрічала у різних джерелах і 20%, і 2%, і 10%. Але важливо розуміти, що йдеться саме про частку, що відповідає за усвідомлені фізіологічні функції: розпізнавання мови, жестів, зір, відчуття руху. Решта – когнітивні функції, а також базові процеси, такі як дихання, які працюють постійно. Це абсолютна норма.

- А чи можна покращувати нейронні зв'язки? Якщо так, то як?

- Головний спосіб – постійно розвиватися як особистість. Все наше життя - навчання та розвиток. У мене, наприклад, є знайомі, які вважають, що після університету на роботі розвиток зупиняється. Але я впевнена, що розвиватися можна у будь-якій професії, адже завжди є куди зростати.

У розвитку мозку ключову роль грає інтелектуальна робота. Якщо людина ставить собі за мету, вона розвивається. Наприклад, коли я почала готуватися до нейроконкурсу, відчула, що мій рівень розумової активності зріс відсотка на 1,5. Звісно, ​​це дуже приблизна оцінка.

- У 30+, 40+, 50+ і старше теж можна підтримувати мозок у формі?

- Безперечно. Якщо людина хоче працювати над собою, вона працюватиме і розвиватиме свої нейронні зв'язки. Головне  - постійно вивчати щось нове.

- Ти живеш у Запоріжжі. Там, м'яко кажучи, зовсім неспокійно. Постійні обстріли, напевно, заважали навчанню та ресурсному психологічному стану?

- Так, життя в нашому місті справді неспокійне. Але у нас у школі нещодавно відкрили підземне укриття, так звану підземну школу. Я дуже рада цьому: тепер ми можемо спокійно вчитися, а не бігати в укриття на кожну тривогу. У нас їх дуже багато. Іноді вибухи лунають під час уроків.

Через обстріли довелося коригувати навчальні плани. Думаю, ця повномасштабна війна торкнулася життя кожного українця.

На початку 2022 року у мене були інші плани – спокійно ходити до школи, жити щасливим дитячим життям. Але склалося інакше. Але незважаючи на всі обстріли, наша запорізька та й вся українська молодь продовжує вчитися, розвиватися та добиватися нових висот.

- Чи залишається в тебе час на щось, окрім підготовки до конкурсів та навчання?

- Так, я активно беру участь у волонтерській діяльності. Ми в'яжемо светри для дітей у прифронтових містах. Також допомагаємо нашим військовим: плетемо маскувальні сітки, робимо свічки… У нас регулярно проходять різні збори – допомагаємо чим можемо. До волонтерської організації я прийшла разом із сестрою, вона була її президентом. Мене дуже зацікавила її діяльність, і я вирішила приєднатися.

- Як тобі вдається все встигати?

- Рятує планування часу та чітка постановка цілей – короткострокових та довгострокових.

- А чого б ти хотіла для себе у майбутньому? Може, стати великим ученим?

- Так, дуже хотіла б. Але якщо говорити про найближче майбутнє, то якщо правила українського відбору на нейроконкурс дозволять, я планую знову спробувати свої сили у національному фіналі навесні 2026 року. Адже я вже маю цінний досвід, і я розумію, над чим треба працювати, щоб покращити свій результат, знову представити Україну на міжнародній арені та здобути перемогу. На Міжнародному етапі учасники, які вже вигравали свої національні етапи, можуть брати участь повторно - правила це дозволяють, і в деяких країнах така практика дуже поширена.

- Розкажи про свої плани. Плануєш залишатися в Україні після школи чи розглядаєш навчання за кордоном? Про що ти мрієш у майбутньому?

- Щодо планів, я ще не ухвалила остаточного рішення, але точно схиляюся до медицини чи біологічних наук. В ідеалі, хотіла б вчитися тут, в Україні. Але також не відкидаю можливості навчання за кордоном: це відкриває нові горизонти. Проте працювати хотіла б у своїй рідній країні.

Моя головна мрія, звісно, ​​- кінець війни. Впевнена, це спільна мрія всіх українців.

Професійна мрія – винайти ліки від раку. Тому що, наприклад, рак мозку дуже складно оперувати, а лейкемія – просто жахливе захворювання. Тому в майбутньому хочу серйозно дослідити цю проблему.

- Як ти вважаєш, чи можливо, що з'являться ліки від таких захворювань, як деменція чи Альцгеймер, яких зараз немає?

– Я впевнена, що це можливо. Наш технічний та науковий прогрес не стоїть на місці, щодня у світі відбуваються нові відкриття. Вірю, що колись усі ці знання складуться в єдину картину, і ефективні ліки будуть створені.

До речі

International Brain Bee проводиться з кінця 1990-х років. Це найпрестижніший у світі конкурс з нейронаук для школярів. У ньому беруть участь школярі із десятків країн. Завдання конкурсу відповідають університетському рівню програми з нейробіології.