Простого пояснення немає: 70 років учені намагаються розгадати загадку НЛО, але з'являються нові фото

Понад 70 років тому астрономи Паломарської обсерваторії в Каліфорнії сфотографували кілька зіркоподібних спалахів, які з'являлися та зникали протягом години — їх було зафіксовано за кілька років до запуску на орбіту першого супутника, "Супутник-1", пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому рецензованому дослідженні вчені розглянули знімки неба середини століття і стверджують, що ці швидкоплинні точки світла, відомі як транзієнти, з'являлися в дні випробувань ядерної зброї часів холодної війни або близько них, а також збігалися з кількістю повідомлень про НЛО в історії. Вчені зосередилися на розгадці того, що це було і з чим воно пов'язане.

Зазначимо, що спалахи часом можна пов'язувати з природними явищами, такими як змінні зірки, метеорити або особливості використовуваної вченими апаратури. Однак деякі події в Паломарі, як стверджують учені, мають загальні відмінні риси, зокрема гострі, точкові форми, що шикуються в прямі ряди, які не піддаються відомим природним або інструментальним причинам.

За словами співавтора дослідження, анестезіолога з Медичної школи Університету Вандербільта в Теннессі Стівена Брюля, який цікавиться НЛО, їм із колегами вдалося виключити деякі найпростіші пояснення. Тепер учені вважають, що нам слід хоча б розглянути ймовірність того, що це можуть бути штучні позаземні об'єкти. Наприклад, якщо виявиться, що транзієнти — це відбивні штучні об'єкти на земній орбіті, що з'явилися до запуску першого супутника, постає питання: як вони опинилися там?

Попри вагомі доводи, далеко не всі вчені у світі згодні з такою інтерпретацією зображень. Деякі експерти зазначають, що технологічні обмеження того часу вкрай ускладнюють точну інтерпретацію цих даних. За словами директора Центру астрофізики Джодрелл-Бенк при Манчестерському університеті у Великій Британії Майкла Гарретта, який не брав участі в дослідженні, науковці творчо підійшли до використання архівних даних, але їм варто бути обережними із занадто буквальною інтерпретацією результатів.

Вогні, що зникають у небі

Транзієнтні об'єкти — повторюване явище в астрономії. Сучасні огляди неба вже зафіксували тисячі таких швидкоплинних подій, а майбутня обсерваторія імені Віри Рубін, як очікується, зможе реєструвати мільйони таких подій щоночі протягом наступних 10 років.

Зазначимо, що багато хто з цих транзієнтів раніше були успішно пов'язані з відомими астрофізичними процесами, зокрема:

• раптові спалахи комет і астероїдів;
• вибухова смерть зірок;
• мінливість чорних дір, що акреціюють;
• злиття нейтронних зірок.

Для пошуку подібних подій на небі до початку космічної ери в новому дослідженні команда вивчила оцифровані зображення першого огляду неба Паломарської обсерваторії (POSS-I), який проводили в період з 1949 по 1958 рік. Загалом вчені використовували близько 2000 фотопластинок, кожна з яких була покрита світлочутливою емульсією, що реагує на падаюче світло, зберігаючи відбиток зірок, галактик та інших небесних об'єктів. У результаті фотопластинки вдалося просканувати й перетворити на цифровий архів.

Команда Вільярроеля проаналізувала дані огляду за 2718 днів і виявила транзієнтні події на небі протягом 310 ночей. При цьому протягом одного дня в різних місцях спостерігалося до 4528 спалахів, які були відсутні на знімках, отриманих безпосередньо до або після подій, а також у всіх наступних оглядах неба.

Далі вчені порівняли дані з базою даних UFOCAT, що містить історичні повідомлення про НЛО, і виявили, що ймовірність виникнення транзієнтів протягом 24 годин після наземних ядерних випробувань, проведених США, СРСР або Великою Британією, була на 45% вищою. Ба більше, кожне додаткове повідомлення про НЛО відповідало збільшенню кількості транзієнтів на 8,5%.

Команда дійшла висновку, що ці явища можна описати як "невипадкові зв'язки" між транзієнтами, ядерними випробуваннями і спостереженнями НЛО. На думку дослідників, це відкриття перегукується з давніми припущеннями про те, що інопланетяни можуть бути притягнуті людською ядерною діяльністю, хоча автори підкреслюють, що дані не доводять жодного причинно-наслідкового зв'язку.

Простіше пояснення

З іншого боку, деякі експерти вважають, що існує і простіше пояснення: насправді спалахи, а можливо, і деякі із зареєстрованих НЛО, насправді були не більше ніж побічними продуктами самих ядерних випробувань.

За словами астрофізика-ядерника з Університету Нотр-Дам в Індіані Майкла Вішера, такі вибухи можуть викидати металеві уламки та радіоактивний пил у верхні шари атмосфери, де їх можна побачити в телескоп як короткі, схожі на зірки спалахи світла.

Автори нового дослідження зазначають, що розглядають і таку можливість, але наголосили, що світіння, спричинене радіацією, або радіоактивні опади призведуть до появи дифузійних плям чи смуг, а зовсім не зірчастих точок, які можна помітити на знімках неба Паломара.

Якщо ж спалахи були фрагментами корпусів бомб, викинутих на орбіту, то цим об'єктам необхідно було б пролетіти приблизно 35 000 кілометрів над Землею, де розташовані сучасні геостаціонарні супутники, щоб виглядати нерухомими протягом 50-хвилинної експозиції. Такий сценарій, за словами авторів нового дослідження, виглядає малоймовірним.

Кілька інших астрономів припускають, що розгадка, ймовірно, криється не в небі, а в недосконалості фотопластинок і ненадійних записах того часу. Наприклад, за словами астронома Роберта Лаптона з Принстонського університету, який не брав участі в новому дослідженні, астрономія має довгу історію невірної інтерпретації видимих вирівнювань, включно з ранніми суперечками про квазари, коли астрономи вважали, що їхнє удаване розташування на небі означає їхній фізичний зв'язок, але пізніше з'ясувалося, що це було випадкове вирівнювання.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що зірки зникли за 50 хвилин: у тіні Землі астрономи шукають явища, які складно пояснити.

Раніше Фокус писав про те, що астрономи розкрили 50-річну загадку вмираючих зірок.