"Місія Генезис": що стоїть за масштабним проєктом Трампа, який порівняли з атомною бомбою

24 листопада 2025 року президент США Дональд Трамп підписав указ про запуск масштабної наукової ініціативи у сфері штучного інтелекту під назвою "Місія Генезис". Це новий загальнонаціональний проєкт, покликаний різко прискорити наукові відкриття завдяки поєднанню потужних алгоритмів ШІ з величезними масивами федеральних даних.

У США важливість цієї ініціативи порівнюють із найграндіознішими програмами минулого століття – американською космічною програмою "Аполлон" і навіть Манхеттенським проєктом (секретною програмою США часів Другої світової війни, у межах якої була створена перша атомна бомба). Іншими словами, "Місія Генезис" позиціюється як "стрибок" у розвитку науки, порівнянний за амбіціями з висадкою людини на Місяць чи розробкою ядерної зброї.

24 Канал зібрав, що про новий американський проєкт пишуть Reuters, Scientific American, AP, The Independent та Fox News.

Навіщо Америці "Місія Генезис"?

Американська влада обґрунтовує новий проєкт необхідністю подолати застій у науковій сфері. Попри те, що з 1990-их років фінансування досліджень стрімко зросло, темпи наукових проривів помітно сповільнилися. Наприклад, кількість затверджених нових ліків останніми десятиріччями не зростає або навіть скорочується, зазначають у The Independent.

Сьогодні для досягнення тих самих результатів потрібні більші команди дослідників, а сам процес відкриттів розтягується на роки. Ініціатива "Генезис" покликана змінити цю ситуацію, залучивши штучний інтелект як новий інструмент науки. коштом алгоритмів ШІ планується автоматизувати рутинні етапи експериментів, пришвидшити моделювання складних процесів і аналіз великих масивів даних – так, щоб шлях від гіпотези до відкриття скоротився з років до лічених днів.

Радник президента з науки Майкл Краціос називає це найбільшим залученням наукових ресурсів США "від часів програми Аполлон" що має повернути Америці лідерство в науці та технологіях. Сам Дональд Трамп відкрито заявляє про прагнення перемогти в глобальних "перегонах штучного інтелекту", зберігши за США статус світового центру ШІ-інновацій і не дозволивши випередити себе таким конкурентам як Китай.

Як "Генезис" має мобілізувати наукові ресурси США?

За задумом Білого дому, "Місія Генезис" об’єднає розрізнені досі зусилля державних наукових установ та використає колосальні ресурси, накопичені американською наукою. Указ президента доручає міністерству енергетики США та мережі національних лабораторій створити єдину цифрову платформу, яка збере всі наукові дані федеральних відомств в одному місці.

Цікаво! Ця інтегрована платформа ШІ матиме "замкнений цикл" роботи: вона використовуватиме найпотужніші суперкомп'ютери країни та величезні масиви даних для тренування так званих фундаційних ШІ-моделей (узагальнених моделей для наукових задач), а також для керування автономними роботизованими лабораторіями, що виконуватимуть експерименти.

Фактично, мовиться про максимально автоматизовану систему наукових досліджень, де штучний інтелект допомагатиме людським вченим генерувати гіпотези, проєктувати експерименти, проводити моделювання й аналіз – тобто прискорювати весь цикл дослідження від постановки задачі до отримання результату.

Офіційний текст указу особливо наголошує на кооперації між різними секторами та установами.

Місія Генезис об’єднає ресурси нашої країни у сфері досліджень і розробок – зусилля блискучих вчених національних лабораторій, передових американських компаній, світових університетів, наявної дослідницької інфраструктури й величезних баз даних – щоб досягти різкого прискорення розвитку і застосування штучного інтелекту,
– зазначено в документі.

Для координації проєкту залучено високопосадовців Білого дому: помічник президента з питань науки та технологій (той-таки Майкл Краціос) керуватиме інтеграцією даних та інфраструктури різних відомств, а спеціальний радник з питань штучного інтелекту співпрацюватиме з приватним сектором і науковими колами задля успіху місії.

Визначено й ключові напрями, де США розраховують на прориви завдяки новій ініціативі.

• Серед пріоритетів – біотехнології та медицина, нові матеріали, ядерна енергетика (як поділ, так і термоядерний синтез), квантові інформаційні технології, освоєння космосу, передова мікроелектроніка та інші сфери, критично важливі для національної безпеки й економіки.

Іншими словами, "Генезис" має спрямувати ШІ-потужності на розв’язання найбільших науково-технічних викликів сучасності – від пошуку ліків проти важких хвороб до створення більш надійних ядерних реакторів і модернізації електроенергетичних мереж.

Як працюватиме державний і приватний союз в ім’я науки?

Одним із головних "козирів" США в цій місії є унікальні обсяги даних і обчислювальної потужності, вже наявні в розпорядженні держави. Федеральні агентства роками накопичували колосальні масиви наукових даних – від знімків далеких галактик телескопів NASA до геномних секвенцій біомедичних досліджень NIH.

Згідно з повідомленнями, мовиться про мільярди вимірювань і зображень у найрізноманітніших галузях – від глибин світового океану до космічного простору та людського геному.

Ці "скарби" стануть пальним для нових ШІ-моделей у межах "Генезису". Крім того, міністерство енергетики США управляє парком найпотужніших суперкомп’ютерів: за даними ЗМІ, три з них очолюють світовий рейтинг продуктивності. Завдяки новому проєкту ці обчислювальні ресурси буде об’єднано та розширено коштом спеціалізованих ШІ-систем, частково створених у співпраці з приватними технологічними компаніями.

Залучення приватного сектору – ще одна помітна риса "Місії Генезис". Адміністрація Трампа відкрито визнає, що більшість проривів у ШІ останнім часом досягнуто саме комерційними компаніями (здебільшого в таких сферах, як обробка мови, обслуговування клієнтів, бізнес-процеси тощо), пише Fox News.

Тому новий указ прямо "запрошує" приватні компанії та університети стати партнерами держави – поділитися своїми ШІ-розробками й експертизою, аби разом розв'язувати нагальні науково-інженерні проблеми, зокрема у сфері енергетики та безпеки (наприклад, задачею оголошено оптимізацію національної електромережі).

У міністерстві енергетики вже оприлюднили перелік великих корпорацій, готових долучитися до "Генезису": серед них Nvidia, Anthropic, OpenAI, Advanced Micro Devices, Amazon Web Services, Microsoft, IBM та Google, зазначає Scientific American. Очікується, що ці технологічні гіганти нададуть проєкту доступ до своїх хмарних платформ, обчислювальних потужностей і передових ШІ-моделей, хоча конкретні зобов’язання поки чітко не визначені.

Організатори запевняють, що широкий доступ до державних даних не порушить питання безпеки чи інтелектуальної власності. За словами представників адміністрації, частина чутливої інформації (наприклад, пов’язаної з обороною) залишатиметься закритою для алгоритмів, а в усіх відкритих наборах даних будуть дотримані обмеження щодо авторських прав та конфіденційності.

Водночас наголошується, що навіть без засекречених матеріалів у розпорядженні "Генезису" буде "величезний обсяг наукових і інженерних даних", який можна безпечно використовувати для проривів у дослідженнях.

Які виклики перед "Місією Генезис"?

Амбіції "Місії Генезис" вражають, проте виникає логічне запитання: якою ціною буде реалізовано цей ШІ-мегапроєкт? Критики звертають увагу, що в указі Трампа не прописано жодного окремого бюджету під цю ініціативу. Проєкт стартує у той момент, коли фінансування науки лише нещодавно зазнало значних урізань – попередня бюджетна політика призвела до скорочення мільярдних програм грантів і звільнення тисяч дослідників.

У Білому домі відповідають, що початкові кошти для "Генезису" вже закладені в законі про бюджетні асигнування, підписаному Трампом у липні 2025 року, пише AP News. Отже, Конгрес вже виділив міністерству енергетики певні ресурси на розвиток ШІ-напрямку в рамках ширшого пакета витрат та податкових пільг, тож новий проєкт спиратиметься на ці раніше схвалені інвестиції.

Ще один виклик – енергомісткість штучного інтелекту. Навчання і робота сучасних великих ШІ-моделей потребують колосальних обсягів електроенергії, що може позначитися як на екології, так і на гаманцях споживачів. За даними Міжнародного енергетичного агентства, центри обробки даних вже споживають близько 1,5% світового виробництва електроенергії, і до 2030 року ця частка може більш ніж подвоїтися.

Якщо попит на електрику зростатиме такими темпами, то енергокомпанії будуть змушені спалювати більше палива (вугілля, газу), що означає додаткові викиди парникових газів і потенційно вищі тарифи для населення. Адміністрація Трампа усвідомлює цей ризик – зокрема, стрімке впровадження ШІ називають однією з причин недавнього підвищення цін на електроенергію в США.

Втім, представники влади стверджують, що в перспективі нові технології навпаки зроблять електромережу ефективнішою та дозволять знизити вартість енергії для споживачів. За їхніми словами, зростання попиту стимулює модернізацію інфраструктури й збільшення пропускної спроможності мереж, а отже – зменшення собівартості електрики у розрахунку на кожен пристрій або сервіс, що нею користується.

Варто зазначити, що "Місія Генезис" позиціюється саме як інструмент для підвищення продуктивності праці вчених, а не заміну людей машинами. На відміну від деяких суто комерційних проєктів, що намагаються повністю автоматизувати окремі професії, тут ШІ має доповнювати, а не витісняти дослідників.

Мета – дати науковцям "прискорювач", який дозволить їм сміливіше висувати гіпотези й реалізовувати проєкти, про які раніше не вистачало часу чи ресурсів. За розрахунками Білого дому, успішне впровадження цієї ініціативи здатне подвоїти продуктивність американської науки й інновацій протягом наступного десятиліття, зміцнивши глобальне технологічне лідерство США.

План реалізації "Місії Генезис" теж має безпрецедентно стислі строки. Уряд встановив чіткі проміжні етапи: так, за перші 60 днів Міненергетики повинно визначити два десятки конкретних наукових проблем, на яких сфокусується ШІ, за 90 днів – провести повний аудит усіх доступних обчислювальних ресурсів, за 120 днів – розробити детальний план інтеграції даних і інфраструктури для нової платформи.

І, що найцікавіше, вже через 270 днів (тобто менше ніж за рік) команда "Генезису" має продемонструвати реальний прогрес хоча б по одній з пріоритетних задач. Такий жорсткий дедлайн покликаний показати скептикам, що проєкт здатен приносити відчутну віддачу дуже швидко, а не є лише "довгим ящиком" із благими намірами.