Рецензія на мультфільм “Зоотрополіс 2” / Zootopia 2

Десять років очікування — це завжди виклик. Особливо коли мова про сиквел мультфільму, який колись перевернув уявлення про жанр, виграв Оскар і став частиною культурного коду мільйонів. “Зоотрополіс 2” виходить не як чергова галочка у плані студії, а як грамотний тиск на ностальгію. Питання лише в тому, чи варто було тягнути так довго, чи вдалося авторам зберегти той самий баланс гумору, соціальних підтекстів, емоцій і детективної інтриги, що зробили першу частину культовою. І найголовніше: чи може продовження хоча б наблизитися до рівня оригіналу, не кажучи вже про те, щоб його перевершити. Звучить як виклик. Нумо розбиратися, чи виправдалися ці очікування.

Плюси:

жива, впізнавана атмосфера Зоотрополіса; чудова хімія між Ніком і Джуді, що лише зміцнилася; продуманий сценарій, який працює завдяки новим персонажам і ностальгійному настрою; яскравий гумор, що однаково добре тримає як дітей, так і дорослих; емоційні сцени, які дійсно чіпляють; технічно бездоганна анімація, що зберегла дух оригіналу;

Мінуси:

місцями історія повторює прийоми першого фільму; головний сюжетний поворот можна вгадати раніше, ніж хотілося б

9/10

Оцінка
ITC.ua

“Зоотрополіс 2” / Zootopia 2

Жанр комедія, детектив, пригоди
Режисери Джиаред Буш, Байрон Говард
У ролях Джинніфер Гудвін, Джейсон Бейтман, Джонатан Ке Кван, См Панк, Роман Рейнс, та ін.
Прем’єра 27 листопада 2025 року, кінотеатри

Події другої частини розгортаються всього за кілька місяців після фіналу першого фільму, але світ навколо Ніка та Джуді встигає відчутно змінитися. У Зоотрополісі наростає напруга між різними групами мешканців, і будь-яка іскра може перетворитись на повноцінний конфлікт.

Нік і Джуді опиняються у центрі нової справи, яка стрімко стає для них особистою. Вони знову вирушають у розслідування, але цього разу їм доводиться не просто викривати злочинців, а й боротися з тим, як легко страх та маніпуляції здатні розділити тих, хто ще вчора жив пліч-о-пліч. Плітки, політичні ігри, нові союзники й ефектні переслідування: усе це веде до розкриття змови, яка з перших хвилин здається надто очевидною, але виявляється набагато підступнішою, ніж очікуєш.

Сиквел популярного мультфільму відчувається цільним і продуманим до найменшої деталі. Так, він багато в чому повторює першу частину, бо тут є впізнавана структура, знайомі прийоми та гумор, який ніби повертає на десять років назад. Але воно працює. І працює саме тому, що автори не намагаються прикидатися кимось іншим, вони чесно опираються на те, що зробило всіх нас фанатами «Зоотрополіса».

Ностальгія тут не дешево накинута, а вміло і стильно інтегрована пізнанням того, яким був ефект першої частини. Навіть анімація здається майже незмінною, хоча, звісно, сучасні технології відчуваються, але загальний стиль, плавність рухів, текстури, усе ніби повертає у 2016 рік.

Але деякі речі все ж змінились і на краще. Хімія між Ніком і Джуді стала зрілішою, гострішою та ближчою. Вони взаємодіють так, ніби ці місяці для них були роками. Підколювання стали особистішими, а моменти турботи між ними щирішими. Все це тримає на собі весь мультфільм, і навіть коли історія іноді буксує, глядач все одно захоплений саме ними.

Сценарій “Зоотрополіс 2” прямолінійний, але ефективний. Автори знову поєднують детектив, пригоди, комедію та соціальні підтексти. Нові персонажі додають драйву, адже вони ніби підсилюють знайому атмосферу, не заважаючи старим героям залишатися центром уваги.

Детективна складова працює майже так само добре, як і десять років тому, попри очевидний недолік, адже головний сюжетний поворот (просили ж без твістів) читається занадто швидко, якщо бути бодай трохи уважним. Але стежити за тим, як Нік і Джуді розмотують цю історію, все одно захопливо, бо в них є те, чого не вистачає багатьом сучасним анімаційним франшизам: щирість.

Порівнянь з першою частиною уникнути неможливо. Так, оригінал був потужнішим, сміливішим та гострішим за своєю соціальною темою. Але різниця між ними не така вже й велика, особливо якщо дивитися на сиквел як на природне продовження. Він розвиває персональні арки, доповнює характери, розширює світ, і робить це зі справедливим розумінням того, що “друга частина” не повинна бути революцією. Їй треба бути якісним поверненням. І тут Disney, попри всі ризики, справді зробили продовження правильним.

“Зоотрополіс 2” вдало балансує між жанрами. А ще він справді смішний. Абсурд, міміка, словесні підколки, дрібні геги — усе тут працює. Мультфільм емоційний, тому у моменти, коли під загрозою не просто справа, а життя близької тобі людини, історія раптом оголює нерви й абсолютно по-дорослому змушує стискати кулаки. Але найбільше радує те, що цей мультфільм він милий і теплий. Такий, що вміє одночасно зворушити та розсмішити, як це робила перша частина.

Технічно «Зоотрополіс 2» також майже бездоганний. Анімація тут яскрава, жива і деталізована, але при цьому вона не втратила стилістики першої частини. Музика теж хороша, без вау-ефекту, але працює як треба.

Хотілось би відзначити український дубляж. Він, як завжди, неймовірний! Тут хочеться лише подякувати акторам за те, що вони не просто переклали, а вдихнули життя в кожного героя.

Висновок:

“Зоотрополіс 2” — приклад того, як треба робити продовження, коли за спиною стоїть культовий успішний оригінал. Цей мультфільм не намагається його переплюнути, а просто нагадує, за що ми полюбили цей світ, героїв і цей стиль історій. Так, іноді сценарій повторює знайомі ходи, а деякі моменти читаються надто швидко, але це не заважає мультфільму бути неймовірно теплим, захопливим і турботливо зібраним. Через десять років він, можливо, також стане класикою і це буде абсолютно заслужено.