/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F34b8111e3bd3acbab4a8cf050b2a4f8d.jpg)
Чому українські агровиробники більше не є загрозою європейським фермерам
Аграрні перемовини – не просто одна з ключових, а напевно, найскладніша частина підготовки України до вступу в ЄС.
І не в останню чергу – через численні стереотипи.
Уявлення, що відразу після вступу України в Євросоюз дешева українська агропродукція неодмінно знищить європейське фермерство і одночасно – забере собі більшу частину аграрних субсидій ЄС, стали настільки поширеними, що вже сприймаються як щось самоочевидне.
Черговий приклад такого мислення – аналітичний звіт, підготовлений Фондом Стефана Баторія (Польща), ключові висновки якого публікувала "Євро.
Про нюанси, які не були враховані польськими дослідниками, і те, чому європейським фермерам не варто боятися українських колег, читайте в колонці доктора економічних наук, ННЦ "Інститут аграрної економіки" Олексія Могильного Подолати упередженість: стереотипи, які ускладнюють аграрні переговори України та ЄС.
Далі – стислий її виклад.
Автор колонки звертає увагу, що сільське господарство і продовольчий сектор України до повномасштабної агресії РФ, під час активних бойових дій та в повоєнну фазу реконструкції – це принципово різні агросвіти.
"Майже всі порівняльні (природні й людські ресурси) і конкурентні (ефект масштабу) переваги сільського господарства, про які зазвичай згадують фермери ЄС, як з об’єктивних, так і з суб’єктивних причин вже не відіграватимуть ключової ролі", – пише Олексій Могильний.
Далі він обґрунтовує свою позицію.
Він нагадує, що землі сільськогосподарського призначення зазнали значних руйнувань.
За даними Держстату, площі посівів зернобобових і технічних культур скоротилися за роки повномасштабної війни на 45%.
Через менше внесення поживних речовин і агрохімікатів на гектар посівів падає урожайність основних культур.
Дається взнаки зміна клімату, оскільки майже 70% території Україна – це зона ризикованого землеробства.
Доктор економічних наук звертає увагу і на те, що засоби сільськогосподарського виробництва через військові ризики зрівнялися в ціні, а за деякими товарними позиціями навіть перевищують ціни для європейських фермерів (з урахуванням компенсації).
Крім того, дешева робоча сила як конкурентна перевага – також в минулому.
Отже, на думку Олексія Могильного, після завершення війни та вступу України до ЄС вітчизняні агровиробники вже втратять істотні переваги перед європейськими колегами.
"Натомість потребуватимуть значних інвестицій для фізичного відновлення виробничої й логістичної інфраструктури, дотримання європейських стандартів якості й безпечності харчових продуктів, матимуть гірші умови кредитування тощо.
І цілком можливо – буде обмежено доступ до субсидій ЄС, тобто в найліпшому разі матимуть у перехідний період до 20% від рівня ЄС", – зазначає доктор економічних наук.
На його думку, вирішити це питання з дотриманням засад ринкової економіки неможливо без реформи системи аграрного субсидування ЄС.
І така реформа вже давно назріла.
"Таким чином, європейським фермерам, що тримаються на плаву лише завдяки щедрим субсидіям й іншим неконкурентним преференціям, потрібно боятися не експансії української продукції, а неминучої "шокової терапії" у разі радикального перегляду механізмів Спільної аграрної політики ЄС", – резюмує доктор економічних наук.
Докладніше – в колонці Олексія Могильного Подолати упередженість: стереотипи, які ускладнюють аграрні переговори України та ЄС.