Грузинська мрія судитиметься з BBC після статті про використання хімічної зброї проти мітингарів

Керівна партія Грузії планує подати до суду на британську корпорацію BBC після того, як там вийшов матеріал про можливе використання хімічних речовин часів Першої світової війни для розгону протестів у 2024 році. Про це йдеться у заяві Грузинської мрії.

У політичній силі заявили, що стаття містить "абсурдну" та "неправдиву" інформацію. У партії відкинули звинувачення на адресу Міністерства внутрішніх справ Грузії щодо використання хімічної речовини для розгону акцій протесту.

У Грузинській мрії стверджують, що медіа не надало жодних фактів на підтвердження серйозного звинувачення, а всі припущення ґрунтуються на думках конкретних осіб, зокрема учасників мітингів. Також у партії нагадали про скандал з BBC щодо відредагованої промови президента США Дональда Трампа, звинувативши медіа у розповсюдженні фейків.

Політична сила повідомила, що "ми вирішили розпочати судовий спір проти брехливих медіа у міжнародних судах".

"Ми використовуватимемо всі можливі правові засоби, щоб притягнути до відповідальності так звані медіа, які поширюють брехню, за поширення брудних, неправдивих звинувачень", – йдеться в заяві.

Вранці 1 грудня на BBC вийшов матеріал, в якому йдеться, що проти учасників акцій протесту у Грузії у 2024 році застосовували хімічну речовину часів Першої світової війни. Медіа зібрало свідчення мітингарів, які скаржилися на задишку, кашель та блювоту, які тривали тижнями.

Журналісти поспілкувалися з учасниками протестів, а також із низкою експертів у галузі хімічної зброї, медиками та інформаторами з підрозділів грузинської поліції.

Вони дійшли висновку, що проти учасників протестів застосували речовину "каміт". Її ж використали французькі солдати проти німців під час Першої світової війни. Наразі існує мало фактів про його подальше використання, але вважається, що цю речовину вивели з обігу в 1930-х роках.

Як пише BBC, на зміну їй прийшов так званий сльозогінний газ. А втім, речовина, яку застосовували проти грузинських протестувальників, викликала зовсім інші симптоми.

За словами протестувальників, цю речовину могли додавати у воду, яку потім випускали з водометів. Тоді ж люди помічали, що вода "пече", коли потрапляє на тіло.

Лікар-педіатр Костянтин Чахунашвілі, який брав участь у протестах, розповів, що після тієї води його шкіра "ніби горіла" впродовж декількох днів, а коли він намагався її змити, то це лише погіршувало ситуацію.

Близько 350 людей зв’язалися з ними через соціальні мережі, і майже половина сказала, що страждали від одного або кількох побічних ефектів протягом понад 30 днів. Ці довгострокові симптоми варіювалися від головного болю до втоми, кашлю, задишки та блювоти.

Кілька високопоставлених інформаторів, пов'язаних з Департаментом спеціальних завдань – офіційною назвою грузинської поліції боротьби з масовими заворушеннями – допомогли BBC визначити ймовірну ідентичність цієї хімічної речовини, йдеться в матеріалі.

Колишній керівник відділу озброєння департаменту Лаша Шергелашвілі вважає, що це та сама сполука, яку його попросили тестувати для використання у водометах у 2009 році.

За його словами, дія засобу була не схожою ні на що з того, що він будь-коли відчував раніше. Після того як він постояв близько до місця розпилення, йому стало важко дихати, і він разом із 15-20 колегами, які тестували речовину, не могли легко змити її.

Шергелашвілі додав, що за результатами випробувань він рекомендував не застосовувати цю хімічну речовину. Але, за його словами, попри це у водометні машини її все одно завантажували – і так тривало щонайменше до 2022 року, коли він звільнився й покинув країну.

Грузинський поліціянт, який говорив на умовах анонімності, підтвердив, що те, чим були завантажені водомети, коли Шергелашвілі обіймав свою посаду, було тією ж сполукою, яку застосовували під час розгону протестів наприкінці 2024 року.

• Від листопада 2024 року в Грузії тривають протести після заяви прем'єра країни про призупинення руху до ЄС.
• 13 жовтня 2025 року повідомлялося, що у Грузії керівна партія підготувала чергові поправки до законодавства, що обмежують проведення вуличних акцій.