Як їстівний гриб перетворився на небезпечного загарбника природи

Мішель Джусіно, доцентка кафедри лісової патології Університету Флориди, попереджає: те, що виглядає як невинний гриб на колоді, насправді є агресивним конкурентом, розповідає 24 Канал з посиланням на SciTchDaily.

Чому стрімке поширення гливи лякає науковців?

Золотиста глива змінює грибну спільноту лісу, знижуючи біорізноманіття. Це підтверджується польовим дослідженням у Вісконсині, яке показало, що на мертвих в'язах, захоплених цим видом, росте значно менше інших грибів. Ба більше, види, що вижили поруч із загарбником, відрізнялися від тих, що населяли "чисті" дерева. Результати дослідження опубліковані в журналі Current Biology.

Масштаби проблеми вражають: за останнє десятиліття золотисту гливу зафіксували у понад 25 штатах США, включаючи Техас, Північну Кароліну та Луїзіану.

Якщо у 2016 році гриб траплявся в дикій природі лише у п'яти штатах, то сьогодні він присутній майже скрізь на схід від річки Міссісіпі. Дослідники називають цей процес "повільним, але жахливим маршем на південь".

Основна загроза полягає в тому, що навіть їстівні та красиві гриби можуть бути небезпечними для дикої природи. Річ у тім, що витіснення місцевих видів загрожує генетичному різноманіттю, яке необхідне лісам для адаптації до змін клімату.

Як саме це змінює життя лісу?

Дослідження Мішель Джусіно та її команди виявило, що золотиста глива діє як агресивний колонізатор, який кардинально перебудовує мікросвіт мертвої деревини. Вчені порівняли зразки мертвих в'язів, колонізованих цим видом, із "чистими" деревами, і завдяки сучасним методам ДНК-аналізу з'ясували, що дерева, захоплені "чужинцем", стають непридатними для життя більшості інших організмів.

Наслідки такої біологічної експансії виходять далеко за межі простої конкуренції за місце на колоді.

• Різке падіння біорізноманіття. Там, де поселяється золотиста глива, кількість інших видів грибів критично зменшується, а унікальні місцеві організми, які мають важливе екологічне або навіть лікарське значення, просто зникають.
• Порушення глобальних процесів. Зміна видового складу грибів безпосередньо впливає на швидкість та якість розкладання деревини, що потенційно порушує природні цикли колообігу вуглецю в екосистемі.
• Втрата адаптивності лісів. Витіснення рідних видів знижує генетичне різноманіття, яке є критично важливим для того, щоб ліси могли пристосовуватися до змін клімату.

Науковці наголошують, що мікробні вторгнення часто залишаються "невидимими" для природоохоронців порівняно з інвазивними рослинами чи тваринами. Проте саме гриби та бактерії здатні тихо, але докорінно змінити фундамент екосистеми, якщо вчасно не звернути увагу на проблему.