На стінах однієї з найрадіоактивніших будівель Землі знайдено дивне життя: живиться випромінюванням

Зона відчуження Чорнобиля, можливо, недоступна для людей, проте за останні 40 років після вибуху четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС інші форми життя не просто проникли сюди та вижили, але й адаптувалися, щоб процвітати в таких суворих умовах, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вчені вважають, що це частково може бути пов'язано з відсутністю людей. Але принаймні для одного організму іонізуюче випромінювання, що зберігається всередині конструкцій, що оточують реактор схоже стало перевагою.

Дуже дивний гриб Чорнобиля

У новому дослідженні вчені виявили на внутрішніх стінах однієї з найрадіоактивніших будівель у світі дуже дивний чорний гриб, який схоже процвітає. Цей гриб називається Cladosporium sphaerospermum і деякі вчені вважають, що його темний пігмент — меланін — дає йому змогу використовувати іонізуюче випромінювання за допомогою процесу, аналогічного тому, як рослини використовують світло для фотосинтезу. Цей передбачуваний механізм отримав назву радіосинтез.

Ще цікавішим виявилося те, що вчені так і не можуть пояснити, як і чому відбувається.

Теорія, яку складно довести

Радіосинтез — це теорія, яку важко довести. Історія бере свій початок наприкінці 1990-х років, коли вчені під керівництвом мікробіологині Неллі Жданової з Національної академії наук України розпочали польові дослідження в Чорнобильській зоні відчуження. Вчені прагнули з'ясувати, чи можна виявити будь-яке життя в укритті навколо зруйнованого реактора.

Команда була шокована, виявивши ціле товариство грибів, що налічує цілих 37 видів. Примітно, що ці організми, як правило, були темно-чорними та багаті на пігмент меланін. C. sphaerospermum домінував у зразках, демонструючи при цьому один із найвищих рівнів радіоактивного забруднення.

Радіофармаколог Катерина Дадачова та імунолог Артуро Касадеваль, обидва працюють у Медичному коледжі Альберта Ейнштейна в США, очолили групу вчених, які виявили, що вплив іонізуючого випромінювання на цей гриб не завдає йому шкоди.

Зазначимо, що іонізуюче випромінювання — випромінювання частинок, досить потужних, щоб вибивати електрони з атомів, переводячи їх в іонні форми. Відомо, що іонізація здатна розщеплювати молекули, порушуючи біохімічні реакції й навіть знищуючи ДНК.

Однак C. sphaerospermum виявився напрочуд стійким і навіть краще ріс під впливом іонізуючого випромінювання. Вчені також виявили, що іонізуюче випромінювання змінює поведінку грибкового меланіну. У 2008 році вчені вперше запропонували біологічний шлях, аналогічний фотосинтезу.

Учені дійшли висновку, що гриб, імовірно, поглинає іонізуюче випромінювання і перетворює його на енергію. Водночас меланін виконує функцію, аналогічну функції пігменту хлорофілу, що поглинає світло. Водночас меланін діє як захисний екран від більш шкідливого впливу цього випромінювання. Це припущення було підтверджено в дослідженні 2022 року.

І все ж, реальний радіосинтез все ще лише належить продемонструвати.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що знайдено черв'яків, стійких до радіації: вони допоможуть у лікуванні раку.

Раніше Фокус писав про те, що чорні "жаби-мутанти" з Чорнобиля дають надію на повернення людей у зону відчуження.