Прогноз Володимира Фесенка - хто з політиків виграє від звільнення Єрмака

Звільнення з посади глави Офісу президента Андрія Єрмака, безумовно, змінить конфігурацію устрою влади. Чого варто очікувати і що може змінитися в країні після відставки глави Офісу президента України, журналіст Коротко про дізнавався у керівника Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка.

Занадто багато людей були незадоволені Єрмаком

- Хто стоїть за відставкою Єрмака? Американці, які через НАБУ запустили «Міндічгейт» чи це сам Зеленський вирішив позбутися його?

- Американський слід – це конспірологічний міф, далекий від дійсності. Наразі НАБУ контактує з американцями менше, ніж це було раніше. Тому що для Трампа боротьба з корупцією не є пріоритетом. Тому я скептично ставлюся до версії про те, що американці нібито запустили це розслідування, щоб натиснути на Зеленського, щоб він прийняв їхні умови миру.
Мої контраргументи. По-перше, розслідування розпочалося ще півтора року тому за президента Байдена. По-друге, оголошення перших результатів про операцію «Мідас» відбулося 10 листопада, за тиждень до того, як Трамп затвердив невигідний для України мирний план. Тобто сам Трамп тоді не знав про існування цього мирного плану. Та й самі американці про корупційний скандал майже не згадують. Зверніть увагу, що європейці відреагували на обшуки у Єрмака, а американці ніяк не реагують взагалі.

Головна причина не в тому, хто стоїть, а що стоїть? Я можу назвати дві причини того, що сталося. Перша, базова, яка накопичувалася роками і яка рано чи пізно призвела б до відставки Єрмака. Це те, що він сконцентрував у своїх руках величезну владу, і багатьом, у тому числі й «Слугам народу», це не подобалося. Тому що він багатьох відтіснив від Зеленського. Єрмак мав складні стосунки з Федоровим, Будановим, Арахамією та іншими людьми з оточення президента. Як багато хто говорить, у Андрія Борисовича був важкий характер.

Сформувалася дуже широка коаліція противників Єрмака, і її учасники або вимагали його відставки, або були в цьому зацікавлені, але прямо не виступали. Тому дуже багато людей були раді відставці Єрмака. Це є базова передумова.

Друга – це, власне, розслідування НАБУ. Не було б розслідування НАБУ, яке вийшло на найближче оточення президента і торкнулося, зокрема й Єрмака, не було б його відставки. Тригер, який запустив його відставку, – це обшуки у нього вдома.

У такому разі чиновники пишуть заяву про відставку і йдуть начебто добровільно, але під примусом. Тут, я абсолютно впевнений, ініціативу виявив сам Єрмак. Багато хто не розуміє, що його з Зеленським дуже багато пов'язує. Вони стали дуже близькими один до одного, і Єрмак дуже відданий Зеленському. У Єрмака стосовно Зеленського не лише меркантильне ставлення, а й особиста відданість. Я думаю, що Єрмак чудово розумів, якщо він залишиться, це не врятує його, але це потягне на дно президента. Тобто був величезний ризик політичної кризи, якщо Єрмак залишиться. Тому Зеленський після деяких роздумів зрозумів, що іншого виходу немає, як ухвалити відставку Єрмака.

- А кому дорікав Єрмак, коли сказав, що його не змогли захистити, хіба не президентові Зеленському?

- Можливо, тут і була образа, що президент не зміг його захистити. Чисто по-людськи якась образа цілком може бути. Але я думаю, що тут більше закид на адресу керівників правоохоронних структур, деякі з яких піднялися саме завдяки йому, і без його рішення вони навряд чи стали б керівниками відповідних структур. І що вони не захистили його та відмовилися атакувати НАБУ.

Але якби це сталося (нова атака на НАБУ), це була б катастрофа та велика помилка. І я думаю, що генпрокурор Кравченко та голова СБУ Малюк чудово розуміли, що це буде катастрофою і для них зокрема, тому й відмовилися захищати Єрмака.

Єрмак був сильним адміністратором

- До чого був цей театр із обшуком у квартирі Єрмака?

- У нас обшуки високопосадовців - не має значення, хто робить, НАБУ, СБУ, ДБР – це завжди медійна подія. Це обов'язково, потрібний антураж, картинка, максимальний інформаційний резонанс. До того ж, для НАБУ ці обшуки були інструментом самозахисту, вони зіграли на випередження. Єрмак побоювався, що НАБУ готує атаку на нього, а в НАБУ боялися, що Єрмак розпочне атаку проти них.

І вони вирішили зробити превентивну атаку, зіграти на випередження, щоби був максимальний інформаційний резонанс, після якого ні Єрмак, ні Зеленський не могли атакувати НАБУ. Інакше це було б сприйнято як перешкоду розслідуванню і, відповідно, викликати політичну кризу.

До того ж, мені здається, що керівник НАБУ Кривоніс та голова САП Клименко - люди, які мають політичні амбіції. Ще 5 років - і термін їх повноважень у НАБУ та САП закінчиться. А що далі? А от якщо зараз вони стануть героями боротьби з корупцією, то це може стати їхньою перепусткою в нове політичне життя.

- Але ж у Єрмака під час обшуку нічого не знайшли і не було висунуто жодної підозри щодо нього?

- Обшук робився не для того, щоби щось знайти, а для інформаційного резонансу. І для того, щоб показати, що Єрмак теж є фігурантом корупційної справи. Після цього він уже не міг атакувати НАБУ. Щодо підозри, то вона не завжди з'являється після обшуків. Перші обшуки у справі Міндіча мав міністр юстиції та колишній глава Міністерства енергетики Герман Галущенко. Але підозру йому так і не було оголошено. Ось і я зараз маю великі сумніви, що найближчим часом з'явиться якась підозра щодо Єрмака. Прямих доказів його участі у корупційних схемах немає, і він уже пішов у відставку.

- Єрмак був сильним адміністратором?

- Так, досить сильним. Єрмак у нашій політичній історії залишиться як один із найвпливовіших керівників адміністрації президента. Поряд із Табачником, Медведчуком, Балогою, Льовочкіним.

Єрмак побудував владну систему під себе, зумів забезпечити величезний вплив та побудував механізми ручного управління. До того ж, він ще мав власні амбіції та цілі і ефективно використав свій вплив, що давала йому близькість до президента. І з погляду політичного впливу, поза всяким сумнівом, він був дуже ефективним, я б навіть сказав, навіть надто ефективним адміністратором.

Відставка Єрмака спровокує ланцюгову реакцію

- Тоді напрошується наступне питання – як відхід Єрмака вплине на владні розклади та політичну ситуацію?

- Суттєво вплине, особливо на управлінську систему в Офісі президента та навколо нього. Його доведеться повністю переналаштовувати. Політичний вплив буде також, але обмежений. Більшість державних інституцій збережуть лояльність президенту, вплив президента збережеться, але інструменти впливу треба буде перебудовувати.

Варто очікувати також на зміну ситуації в парламенті, тому що з високою ймовірністю там уже не буде парламентської більшості. Але й не буде нової коаліції. А якщо вона виникне, то може швидко розвалитися або бути дуже суперечливою та слабкою.

Контроль президента над парламентом може бути не те що повністю втрачено, але треба буде приділяти набагато більше уваги парламенту. У зв'язку з цим зросте вплив глави фракції «Слуг народу» Давида Арахамії. Він - у прямому і переносному сенсі - продаватиме свій вплив. При затвердженні бюджету, за деяких кадрових рішень. А він уміє домовлятися і у фракції, і з іншими прямими та непрямими союзниками. Політична структура парламенту зміниться, швидше за все, не буде нової більшості, а будуть ситуативні договірники. Будуть сплески емоцій, критика на адресу Зеленського та вимоги створити новий уряд.

Зміни будуть в уряді, у керівництві низки державних структур, можливо, у низці обласних держадміністрацій. Але не буде заміни прем'єра, щоби не створювати управлінський хаос. Тому що створити новий уряд та провести його через парламент буде вкрай складно.

На політичній кар'єрі Єрмака поставлено хрест

- А нам зараз взагалі потрібний цей уряд національної єдності, за що виступають Порошенко та Тимошенко?

- Я вкрай скептично ставлюся до уряду національної єдності. Це буде міжпартійний уряд, від якого буде лише гірше. Це буде уряд внутрішніх конфліктів, який не матиме довіри. Порошенко не довіряють 65-70% українців, а Юлії Володимирівні – майже 80%. То про який уряд національної єдності може йтися?

Тож це все міфи, це бажання прорватися до годівниці наших старих політиків, які скучили за владою. Що можливо - так це новий технократичний уряд, та й то на базі нинішнього.

- Хто може замінити Єрмака в Офісі президента і взагалі новий центр впливу в країні?

- За таким ступенем впливу – ніхто. Але буде новий керівник, я поки що ставлю на заступника Єрмака Павла Палісу, який зараз в Офісі президента відповідає за військову політику. Чутки про те, що президентові подобається варіант, коли новий голова Офісу військовий, гадаю, близькі до дійсності. На імідж це гарно працює.

Але наголошую, що будь-яка людина, яка стане головою Офісу президента, вона вже не матиме такого впливу, як у Єрмака. Тому що він завдяки близькості до президента плюс завдяки своїм талантам вибудував систему виключно під себе. І новий глава Офісу президента не зможе використати цю систему, тому що її було створено особисто під Єрмака та його особисті стосунки з президентом, яких у нового глави Офісу президента вже не буде.

- На політичній кар'єрі Єрмака поставлено хрест чи ще ні?

- Найімовірніше - так. Бо без посади він такого впливу вже не матиме. Але при цьому виникне проблема для самого Зеленського. Психологічно ніша Єрмака не буде заповнена. Навколо президента виникне порожнеча. Психологічно Зеленський шукатиме когось, хто може йому хоча б частково компенсувати відсутність Єрмака, а такої людини немає.