Сафарі на вагітних жінок і дітей: як багатії платили гроші, щоб стріляти по цивільних на вулицях Сараєва

У 1993 році світ побачив бойовик Hard Target режисера Джона Ву з Жан-Клодом ван Даммом із зачіскою mullet у головній ролі. Згідно зі сюжетом, розбещені багатії влаштовували сафарі на живих людей в американській глушині.

Тоді багатьом сюжет видався надуманим і нереалістичним. Але нині завдяки розслідуванню італійської прокуратури стало відомо, що подібні історії дійсно мали місце, але не в болотах Луїзіани, як у Hard Target, а в Європі, під час кривавої війни в Боснії.

24 Канал розповідає про реальне сафарі на людей у серці Європи.

Що стало причиною війн у колишній Югославії?

На початку 1990-их у колишній Югославії почалася велика війна. Її інколи називають "громадянською війною", але це не зовсім так. Також це був не один конфлікт, а декілька. Якщо дуже спростити, суть конфліктів полягала в небажанні Сербії примиритися з розпадом югославського аналога СРСР – СФРЮ, де серби відігравали роль росіян, титульної нації з реноме перших серед "рівних".

Серби спробували силою зупинити процес здобуття незалежності колишніми сателітами й у випадку Хорватії та Словенії – швидко отримали по зубах і відступилися. У Боснії та Герцоговині швидкого з'ясування стосунків не сталося й війна перейшла в довгу фазу.

Особливістю війни в Боснії став її надзвичайно кривавий характер, обидві сторони проявили себе не з доброго боку, здійснивши численні воєнні злочини та етнічні чистки. Особливо "відзначилися" в цьому серби (точніше – боснійські серби, адже формально Белград удавав, що не має стосунку до війни й лише морально підтримує своїх земляків з Республіки Сербської на чолі з Ратко Младічем та Радованом Караджичем).

Саме вони відповідальні за найбільш жорстокі та криваві злочини війни. Зокрема, за трагічну різанину в Сребрениці.

Алея снайперів і облога Сараєва

Ще однією трагічною сторінкою війни стала облога сербами боснійської столиці – міста Сараєво. Давнє та мальовниче місто, що за 10 років до того приймало зимову Олімпіаду-1984, перетворилося на руїни та місце бойових дій. Облога тривала з 5 квітня 1992 року по 29 лютого 1996 року.

Сербська артилерія, захопивши основні висоти над містом, гатила по місту буквально прямим наведенням, а вулиці Сараєва перетворилися на тир для снайперів.

Вони стали справжнім прокляттям для Сараєва, адже снайпери часто влаштовували полювання навіть не на військових, а цивільних, навіть дітей. Через постійні вбивства одна з місцевих вулиць отримала офіційну назву Snajperska aleja (Алея снайперів, – 24 Канал).

Фото АР з Алеї снайперів та інших частин Сараєва, що опинилися в облозі, 18+

Ця цинічна та безжальна жорстокість налякала весь світ, адже чи не вперше війна та смерть опинилися так близько – в об'єктивах фото-, відео- та телекамер.

За понад 3 роки та 10 місяців облоги від куль і снарядів, а також голоду та хвороб загинули 5 434 цивільні особи, зокрема, діти.

За час блокади Сараєва снайпери поранили 1 030 осіб і вбили 225, серед жертв снайперів 60 дітей.

Хто відповідальний за воєнні злочини в Боснії?

Облогу Сараєва здійснювали війська армії Республіки Сербської, а також її союзники – грецькі та російські добровольці.

• По факту це були найманці. Найвідоміший із них Ігор Гіркін – він підозрюваний у кількох воєнних злочинах на теренах Боснії, але в облозі Сараєва безпосередньої участі не брав, натомість там були його побратими.
• Є докази, що в облозі Сараєва брав участь російський письменник-авантюрист Едуард Лімонов. Збереглося відео, на якому той вів вогонь по Сараєву з кулемета. При цьому Лімонов виглядає не як комбатант, а як VIP-турист.

Цікаво, що росіянин робить це в компанії лідера боснійських сербів Радована Караджича, якому каже, що росіяни мають брати з нього приклад. Росіяни дійсно візьмуть приклад із сербів і згодом повторять їхні злочини проти мирних людей у Чечні, Грузії та Україні.

Едуард Лімонов обстрілює Сараєво, кадри з фільму Павла Павліковського Serbian Epics (1992): дивіться відео

Що відомо про полювання на людей у Сараєві?

Тривалий час вважалося, що саме серби та росіяни відповідальні за снайперське сафарі на людей. Але італійська прокуратура з'ясувала, що все було значно гірше.

Виявилось, що організатори облоги міста влаштували з війни цинічний бізнес і продавали за гроші участь у бойових діях, зокрема, пропонували безкарно полювати на людей в оточеному Сараєві.

Про неприємну правду розповів італійський журналіст і письменник Еціо Гаваццені. Він зібрав численні свідчення та докази й подав скаргу до прокуратури Мілана про сафарі на людей.

Учасниками були італійські багатії, які платили сербським бойовикам, щоб мати змогу вбивати беззахисних мирних громадян із сербських позицій на пагорбах навколо Сараєва.

Зазначимо, що Гаваццені не перший, хто писав про ці злочини, але він став першим, хто зібрав належні докази, включно зі звітом тогочасного мера Сараєва Беняміни Каріч і свідченнями боснійського офіцера військової розвідки.

Той засвідчив, що про сафарі на людей стало відомо наприкінці 1993 року. На початку 1994 року силовики передали інформацію з власного розслідування до італійської військової розвідки SISMI. Італійці провели власне розслідування та встановили, що "сафарі-туристи" вилітали з північного прикордонного італійського міста Трієст, а потім прямували на місце "сафарі".

Заможні італійці прибували в гори, які оточують Сараєво, мінівенами, сплачуючи хабарі, щоб пройти блокпости, вдаючи, ніби є учасниками гуманітарної місії.

Вартість такого "туру" нібито становила від 70 тисяч до 100 тисяч німецьких марок. Оплата здійснювалася готівкою безпосередньо організаторам "сафарі" та командирам підрозділів армії Республіки Сербської на позиціях.

Після вихідних зі стріляниною у зоні бойових дій вони поверталися додому до свого звичного життя. Можливо, навіть приспівуючи тоді модним U2 та їх Miss Sarajevo.

Італійські силовики повідомили боснійським колегам, що перекрили нелегальний канал, за кілька місяців про "сафарі на людей" написала італійська газета Corriere della Sera, але без конкретики.

У 2007 році про "сафарі на людей" у Сараєві говорив у залі Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії (МТКЮ або "Гаазький трибунал" – той самий) колишній морський піхотинець США Джон Джордан.

Тоді він під присягою заявив, що бачив на сербських позиціях озброєних людей з інших країн, які точно були не військовими, проте, дуже жорстокими. За його словами, ці люди використовували не снайперську зброю, а мисливські гвинтівки, призначені для полювання на кабанів, для стрільби по дітях.

У наш час про ці події зняли документальний фільм "Сафарі в Сараєво" (Sarajevo Safari), його автор – словенський режисер Міран Жупанич. У фільмі стверджувалось, що до вбивств були причетні громадяни США, Росії та Італії. Також у фільмі було згадано про "спеціальний прайс-лист", у якому ціни залежали від цілі: "чоловік, жінка, вагітна жінка чи дитина".

Сафарі в Сараєво: дивіться відео трейлеру фільму, обережно, 18+

Цей фільм буквально прокляли в Сербії, назвавши мерзенною брехнею, але це запустило такий собі балканський варіант "ефекту Стрейзанд".

Стрічка привернула увагу Еціо Гаваццені, який вирішив провести власне розслідування, щоб покарати своїх земляків – цинічних учасників сафарі. Він звернувся до одного з героїв фільму колишнього офіцера боснійської армійської розвідки Едіна Субашича, з яким спробував реконструювати ті події.

Чи брав участь у сафарі на людей чинний президент Сербії Вучич?

Нині прокуратура відновила слідство й розслідує справу як "вбивство". Перспективи розслідування не очевидні, втім, хтозна, куди приведуть сліди. А вони вже почали з'являтися. Наприклад, хорватський журналіст-розслідувач Домагой Маргетич подав офіційну заяву до прокуратури Мілана з проханням перевірити приналежність до справи чинного президента Сербії Александара Вучича.

Журналіст стверджує, що Александар Вучич у молоді роки був присутній на позиціях армії боснійських сербів у районі Єврейського кладовища в Сараєво.

Саме цей район називають однією з точок, куди, ймовірно, привозили "снайперів-туристів" з Італії, Росії, США та інших країн. Також журналіст стверджує, що має як докази, так і свідків, а ще демонструє кадри, на яких зображено молодого хлопця, схожого на Вучича.

Александар Вучич – учасник облоги Сараєва / Скриншот архівного відео

Цікаво, що Вучич там дійсно був і не спростовує це зараз. Але політик неодноразово заявляв, що під час своїх візитів на позиції біля Сараєва він виконував функції журналіста, яким тоді й був (працював на ТБ). Коментуючи відео, на якому він нібито тримає в руках предмет, схожий на зброю, Вучич заявляв, що нібито тримав у руках парасольку, а не снайперську гвинтівку в чохлі.

Зараз Вучич змінив покази – замість парасольки, за його словами, він вже тягнув на позиції штатив від телекамери. Також сербський лідер вирішив наслідувати Трампа та пообіцяв засудити ЗМІ, які поширюють інформацію про його дотичність до воєнних злочинів. Тобто – покарати своїх колишніх колег.

Але крім роботи репортера Вучич також був активістом Сербської радикальної партії, яка, де-факто, була політичним куратором облоги Сараєва та несе відповідальність за цей воєнний злочин. Тепер до цієї дискусії має долучитися італійський прокурор з питань боротьби з тероризмом Алессандро Гоббіс, який веде резонансну справу.