Вихователі знущалися, а двоє дівчат завагітніли: що пережили українські сироти в Туреччині, — ЗМІ

Як йдеться у матеріалі "Слідства.Інфо", у перші дні вторгнення держава не мала жодних чітких правил щодо термінового вивезення дітей з інтернатів. Офіційні документи, які визначали порядок евакуації та супроводу таких дітей, з’явилися лише за місяць після початку повномасштабної війни. До того моменту саме місцева влада вирішувала, як рятувати тисячі вихованців інтернатної системи. На той час в Україні проживало близько 67 тисяч дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, а Дніпропетровська область мала приблизно 3500 таких дітей — і саме вона першою опинилася в ситуації, коли довелося діяти поспіхом і без алгоритмів.

У цих умовах представники області звернулися до одного з найбагатших бізнесменів країни — Руслана Шостака, чиї статки на 2021 рік оцінювалися у 140 мільйонів доларів. Він погодився організувати евакуацію, і так виник проєкт "Дитинство без війни". За словами самого Шостака, у перші тижні були залучені десятки автобусів, орендовані літаки та залізничні вагони, що дозволило швидко відправити дітей до Туреччини. На дипломатичному рівні допомогли Олена Зеленська та перша леді Туреччини Еміне Ердоган, погодивши тимчасове розміщення дітей у готелях Анталії.

На публічних фото фонд демонстрував комфортне проживання дітей біля моря, уроки з ноутбуками, концерти та заходи. У соціальних мережах проєкт виглядав як масштабна гуманітарна місія. Однак, як з’ясували журналісти у межах того ж розслідування, за красивими картинками була прихована реальність, де умови проживання поступово погіршувалися, дітей постійно перевозили між готелями, а ресурси скорочувалися. Частина дітей прямо вказувала, що персонал харчувався якісніше, а їм неодноразово говорили, що "кошти закінчуються".

З метою отримання нових донатів Фонд активно залучав самих дітей до зйомок, виступів і відеозвернень про допомогу. Як йдеться в офіційному моніторинговому звіті, який українські посадовці склали після поїздки до Туреччини у березні 2024 року, участь дітей у цих матеріалах часто відбувалася не добровільно. Діти свідчили, що за відмову могли позбавити гаджетів, обмежити доступ до їжі або покаранням ставало прибирання приміщень. Ті, хто погоджувався, могли отримати кращий одяг чи додаткові розваги. Таким чином, як зазначено у звіті, діти фактично стали важелем фандрейзингу — що прямо суперечить міжнародним стандартам захисту дітей.

Паралельно накопичувалися скарги на поведінку вихователів. Найбільше звинувачень стосувалося старшого вихователя Олександра Тітова з криворізької гімназії, який, за словами дітей, застосовував силу, кричав, принижував і створював атмосферу страху. Сам Тітов усе заперечив, однак у матеріалі розслідування журналісти зазначають, що подібні скарги були масовими та повторюваними. Моніторингова група теж зафіксувала порушення, але наслідки були мінімальними — Тітова лише перевели на іншу посаду, без серйозної відповідальності.

Дві неповнолітні дівчини завагітніли від працівників готелю: деталі

Найбільш резонансні факти стосувалися двох неповнолітніх українок — 15-річної Насті та 17-річної Ілони, які повернулися з Туреччини вагітними. Обидві завагітніли від працівників турецького готелю. За словами дітей, ці працівники мали доступ до території, де проживали вихованці інтернатів, і спілкувалися з ними фактично без контролю з боку вихователів. У деяких випадках дорослі з українського боку навіть допомагали дівчатам зустрічатися з чоловіками. Сам один із кухарів — Саліх — в інтерв’ю журналістам визнав, що відвідував територію дитячого розміщення, хоча це було заборонено.

У матеріалі "Слідства.Інфо" наголошується, що Настя до сьомого місяця вагітності не бачила лікаря, хоча перебувала під відповідальністю фонду та вихователів. Вона розповіла, що старший вихователь погрожував їй насильницьким перериванням вагітності. Після повернення в Україну жодної підтримки ні від фонду, ні від інтернатного закладу дівчина не отримала. Вона народила самостійно і нині ризикує втратити батьківські права — суд уже розглядає це питання, хоча сама Настя про процес дізналася лише від журналістів.

Ілона після пологів пережила важке психічне виснаження і мала спроби суїциду. Вона виховує сина разом із партнером та його родиною — також без підтримки держави чи фонду, який евакуював її за кордон.

Попри масштабність проблем, кримінальне провадження щодо неналежного виконання обов’язків вихователями було закрито через "брак доказів". Жоден із працівників інтернатів не поніс реальної відповідальності. Турецькі органи влади, Червоний півмісяць і посадовці Дніпропетровської ОДА не надали відповідей на звернення журналістів.

Водночас Руслан Шостак отримав державну нагороду — "Орден за заслуги III ступеня". Журналісти зазначають, що він і надалі наполягає: всі порушення йому невідомі, а відповідальність лежить на інтернатних працівниках. Але, як йдеться в розслідуванні, саме його фонд створив умови, у яких діти опинилися без належного контролю, захисту, медичного нагляду та можливості самостійно заявити про небезпеку.

Через сім місяців після візиту моніторингової групи проєкт "Дитинство без війни" закрили. Дітей повернули до України, частину передали у сімейні форми виховання, інших — у професійні училища. Сам Шостак пояснив закриття надмірною фінансовою вагою та відсутністю підтримки держави.

Нагадаємо, що уповноважена з прав дитини при президенті Росії Марія Львова-Бєлова відкрито розповіла про викрадення хлопчика з Маріуполя та його примусову асиміляцію в російську родину.

Також Фокус писав, що Росія створила онлайн-каталог із фото українських дітей, яких незаконно вивозять з окупованих територій. Цей сайт фактично слугує інструментом торгівлі дітьми та описує їх як товар за різними характеристиками.