Знайшли обсидіанове дзеркало: археологи розповіли про неолітичні відкриття у Канхасані

Розкопки на курганах Канхасан у селі Алачаті в Карамані, проведені під час другої фази робіт в рамках проєкту "Спадщина для майбутнього" Міністерства культури і туризму Туреччини, виявили свідчення, які можуть змінити наше уявлення про планування ранніх поселень, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Проєкт очолює доцент Аднан Байсал з Анкарського університету, команда якого виявила багатошарові докази, що передують або паралельні таким знаковим анатолійським пам'яткам, як Чатал-Гьоюк.

Одним з найвизначніших відкриттів є ідентифікація того, що дослідники описують як найдавніший відомий план вулиць з докерамічного неолітичного періоду. Це свідчить про те, що мешканці Канхасана практикували архітектурне планування набагато раніше, ніж було задокументовано.

"Ця концепція вулиць з неолітичного періоду без кераміки вказує на найперші кроки урбанізації в Анатолії", — пояснює Байсал. "Це свідчить про організовану структуру громади, яка цінувала доступність, спільні простори та архітектурне планування".

Ця рання міська модель ставить Канхасан в один ряд з іншими неолітичними центрами, включаючи Ашкілі-Гьоюк, Бонджуклу-Гьоюк і Пінарбаші, які разом утворюють культурну дугу, що досягає свого апогею в мегапоселенні Чатал-Гьоюк.

Серед відкриттів цього сезону особливо виділяється обсидіанове дзеркало, датоване приблизно 6500 роком до н. е., яке є як технологічним досягненням, так і культурним артефактом.

Дзеркала, виготовлені з вулканічного скла, є рідкісними в стародавньому Близькому Сході через складний процес виробництва. Обсидіан необхідно точно формувати та полірувати за допомогою абразивних матеріалів, що вимагає рівня майстерності, який вказує на спеціалізоване ремесло.

За словами Байсала, дзеркало з Канхасана хронологічно збігається з екземплярами, знайденими в Чатал-Гьоюк, і всі відомі зразки походять з території сучасної Туреччини. Це підкріплює думку, що виробництво обсидіанових дзеркал було унікальною анатолійською інновацією.

"Ці дзеркала вимагають виняткового рівня майстерності, — зазначає Байсал. — Процес виробництва надзвичайно складний — обсидіан потрібно ретельно формувати та полірувати за допомогою абразивних матеріалів. Це не було випадковим ремеслом, а спеціалізованою технологією".

Під час розкопок археологи виявили обсидіанові наконечники стріл, прикрашені тонким лінійним насіченням — витонченими гравіюваннями, які, здається, є ексклюзивними для регіону Канхасан.

"Ці гравіровані предмети свідчать про давню місцеву традицію", — зазначає Байсал. "Хоча обсидіан зустрічається на багатьох неолітичних пам'ятках, цей конкретний стиль гравіювання, як видається, є ексклюзивним для Канхасана".

Археологи припускають, що гравіювання могли слугувати маркерами соціальної ідентичності, власності або символічної комунікації — важливою рисою спільнот, що переходили від кочового способу життя до постійних сільськогосподарських поселень.

Впродовж десятиліть Чатал-Гьоюк домінував у наукових дослідженнях неолітичного минулого Центральної Анатолії. Його складні фрески та архітектура сформували глобальні уявлення про життя ранніх сіл. Але Байсал стверджує, що культурна еволюція регіону сягає набагато далі в минуле.

Знахідки команди, від раннього планування вулиць до символічного обробітку обсидіану, позиціонують Канхасан як ключову ланку у розвитку передових неолітичних технологій і соціальних систем.

Розташований поблизу джерел вулканічного обсидіану, Канхасан служив раннім центром виробництва інструментів та інновацій. Обсидіан з цього регіону широко поширювався по всьому стародавньому Близькому Сходу, досягаючи громад аж до Леванту.

Ці знахідки ставлять під сумнів давні припущення про те, що символічна та технологічна складність раптово з'явилася у великих неолітичних містах. Натомість Канхасан демонструє поступову, взаємопов'язану культурну еволюцію у Центральній Анатолії.

Поточні розкопки мають на меті розкрити більше деталей про повсякденне життя, ритуальну поведінку та технологічні навички найдавніших поселенців Канхасана. Кожен новий артефакт додає ще один шар до історії про те, як деякі з найдавніших спільнот світу будували свої будинки, виготовляли інструменти та виражали свою ідентичність.

Раніше Фокус писав про незвичайне поховання, знайдене у Греції. Вчені виявили останки жінки, на голові якої була перевернута діадема.

Також ми розповідали про неочікуване відкриття у Туреччині. Завдяки зниженню рівня води у озері Сапанджі, археологи виявили древні руїни.