Яка зарплата у Зеленського та міністрів: журналісти порівняли доходи чиновників України та ЄС

Скандал у «Енергоатомі», де в матеріалах НАБУ фігурують колишні міністри Герман Галущенко та Світлана Гринчук, знову загострив дискусію про те, чи здатні нинішні зарплати топчиновників стримувати корупційні ризики.В Україні наразі офіційні оклади у вищих ешелонах влади суттєво відстають і від реалій українського приватного сектору, і від виплат, які отримують урядовці в інших країнах.

Про це повідомило видання hromadske.

Скільки заробляють українські топпосадовці

За жовтень колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук задекларувала 158 335 грн до оподаткування — після всіх відрахувань це 121 933 грн. Для порівняння, середня зарплата по країні становить 26 623 грн до вирахування податків.

Прем’єрка Юлія Свириденко у 2024 році заробила на посаді першої віцепрем’єрки — міністерки економіки 1,2 млн грн — приблизно по 100 тис. грн щомісяця. Ще понад 3 млн грн їй принесла викладацька робота у Київській школі економіки.

Попередній глава уряду Денис Шмигаль отримав за рік 1,16 млн грн, що дорівнює близько 97 тис. грн на місяць. Основний додатковий дохід до родини приніс бізнес його дружини, який дав понад 7,4 млн грн.

Міністр фінансів Сергій Марченко заробив 1,4 млн грн на рік. Економісти звертають увагу: фахівець такого рівня у приватному секторі міг би претендувати на посаду фіндиректора великої компанії з річним доходом від 90 до 180 тис. доларів. У деяких корпораціях топменеджери отримують ще більше — до пів мільйона доларів на рік.

Думка експертів про ідею підвищення зарплат держслужбовцям

Ідея підвищення зарплат у держсекторі вперше серйозно пролунала після Революції гідності, коли в міністерства почали приходити менеджери з бізнесу. Для багатьох з них рівень оплати в уряді виявився непорівнянним із тим, до якого вони звикли у приватних структурах.

Гліб Вишлінський із Центру економічної стратегії наголошує, що держава має конкурувати за фахівців, а отже — пропонувати оплату, наближену до ринкової. За його оцінками, у воєнних умовах для ключових посад справедливим є діапазон 200–300 тис. грн «чистими».

«Загалом зарплати на всіх цих рівнях в органах влади мають бути зіставними із зарплатами в приватному секторі за аналогічного рівня відповідальності. Міжнародний досвід свідчить, що оплата за роботу на державних посадах може бути дещо нижчою, але десь у межах до 20%», — зазначив Вишлінський.

Колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта вважає, що низькі оклади відлякують професіоналів і, навпаки, спонукають до появи некомпетентних кадрів.

«Питання зарплат урядовців — це ж питання не тільки запобігання корупції, але також питання того, що на невисокі зарплати приходять просто некомпетентні люди, вони погано працюють — і потім держава погано все робить. На рівні вищих урядовців, я вважаю, зарплата має бути відповідною до корпоративного, приватного сектору. Плюс-мінус треба орієнтуватися на цей рівень. Краще цих чиновників буде менше, але щоб вони були високооплачувані. Бо теж маємо розуміти, що в людей там виникають великі витрати насправді. Наприклад, система декларацій — дуже обтяжувальна. Юристи коштують дорого, щоб їх правильно заповнювати, ці декларації», — зазначив колишній виконувач обов’язків міністра економіки Павло Кухта.

Доцентка KSE Ганна Вахітова оцінює «справедливий» рівень зарплат для міністрів у 10–20 тис. доларів на місяць.

«У таких людей є відповідні витрати. Наприклад, якщо дитина навчається в приватній школі, ти не забереш її в державну тільки тому, що ти став міністром. Плюс є якісь витрати на страховку, на певний рівень для близьких. Мені здається, що людина, яка йде в державний сектор, не повинна постійно думати, що вона має компенсувати собі з власних заощаджень велику частину своїх життєвих витрат», — зазначила експертка.

Водночас вона наполягає, що порівнювати зарплати чиновників виключно з доходами у приватному секторі — не зовсім коректно. За словами доцентки Київської школи економіки, держава має шукати баланс між рівнем оплати праці топпосадовців і реальними доходами більшості громадян.

Скільки коштує Україні утримання державного апарату

У 2025 році середній оклад у центральних органах влади становить 62,6 тис. грн. Найбільше отримують у НКРЕКП — в середньому понад 102 тис. грн на місяць, у НАЗК в середньому заробітна плата становити— близько 96 тис. грн, а керівники там можуть мати до 337 тис. грн.

Загалом в Україні працюють близько 200 тис. держслужбовців. За чинного рівня зарплат їх утримання обходиться бюджету у приблизно 150 млрд грн на рік — це близько 3% усіх видатків на 2026 рік.

Наразі у Верховній Раді знову заговорили про обмеження зарплат для держслужбовців. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев та спікер парламенту Руслан Стефанчук пропонують встановити максимальну планку — 80 тисяч гривень на місяць. Відповідну правку хочуть внести до держбюджету-2026, але вона не стосуватиметься посад у секторі оборони. Україна вже мала подібний досвід: під час пандемії у 2020 році запровадили тимчасове обмеження у 47 тисяч гривень, яке пізніше було скасоване після судових оскаржень.

Економіст Case Ukraine Володимир Дубровський вважає такі пропозиції популістичними.

«Це популізм насправді. Експрем’єр Яценюк теж щось подібне колись робив. Воно насправді не спрацьовує, бо люди дедалі більше вважають, що нагорі всі крадуть. Останні події багато чого підтверджують. Як на мене, головне тут — це підкреслювати, що ці урядові чиновники живуть на ті гроші, які вони отримують офіційно. Що вони не мають інших доходів. І от це треба підтверджувати. Те, що урядовці живуть краще, ніж середньостатистичні українці, — це природно, бо це мають бути талановиті фахівці, які виконують дуже важливу роботу. Я б не пішов на таку роботу, наприклад. У нашому народі дуже поширені такі популістські настрої, що треба, щоб усі політики отримували на рівні мінімальної зарплати або хоча б середньої зарплати», — зазначив Дубровський.

Своє бачення реформи пропонують і депутати від «Слуги Народу» Галина Третьякова та Віталій Безгін. Вони не підтримують ініціативу щодо обмеження в 80 тисяч гривень, але виступають за зміну системи оплати праці — зокрема, щоб робота депутатів місцевих рад перестала бути волонтерською. Верховна Рада вже ухвалила рішення, яке стримує розмір надбавок і премій для топчиновників на рівні до 30% від базової зарплати.

Безгін вважає, що додаткові виплати мають залежати від конкретних результатів. Нардепка пояснює, що представлена ним і Третьяковою концепція передбачає: зарплати на військових посадах мають бути втричі вищими, ніж у публічних службовців на політичних посадах.

Питання оплат знову загострилися на тлі тривалих відключень електроенергії та відсутності видимого прогресу в мирних перемовинах. Це, на думку експертів, підсилює суспільний запит на оцінку ефективності роботи керівників центральних органів влади та держкомпаній.

«Ви не можете отримувати такі зарплати, коли державна компанія не надає базових сервісів. Це стосується, наприклад, енергетичних компаній. Якщо ви не захистили об’єкт і в області чи в місті немає світла — ну, вибачте, ви не можете отримувати таку зарплату. Це дійсно треба переглядати», — заявив ексзаступник міністра інфраструктури Віктор Довгань.

Екскерівник «Оператора ГТС України» Сергій Макогон нагадує, що ринковий рівень оплати праці в енергетичному секторі дозволяє утримувати професійну команду — без якої стабільність критичної інфраструктури була б неможливою.

Яку заробітну плату мають депутати й чому президент отримує найменше

На початку року нардеп Ярослав Юрчишин повідомив, що середня депутатська зарплата — трохи більше 40 тис. грн. Економіст Володимир Дубровський порівняв це з доходом «успішного таксиста» і зазначив, що частина депутатів живе коштом «сірих» доплат від бізнесу.

Нардеп Микита Потураєв заявив, що отримує 70–100 тис. грн на місяць разом із доплатами. А Віталій Безгін визнає: нинішня зарплата не відповідає обсягу роботи та ризикам, однак підвищувати її без поліпшення добробуту громадян неможливо. При цьому він виступає за суттєве збільшення виплат президенту, прем’єру та голові парламенту — принаймні до рівня членів наглядових рад, де заробляють від 300 до 900 тис. грн на місяць.

Президент Володимир Зеленський нині отримує 28 тис. грн — це найменший оклад у вищому керівництві держави. Він може дозволити працювати на такій оплаті завдяки попереднім доходам.

«Зеленський має непогані накопичення, він працював у бізнесі успішно, тому він може собі це дозволити, може волонтерити фактично на цій посаді. Так само Порошенко, наприклад. Але якщо ми хочемо обирати не між багатими людьми, а між усіма людьми… Ну от умовний Залужний, якщо він раптом стане президентом, на що йому жити? Там доволі великі витрати є у президента, треба навіть костюм собі пристойний купити, а за такі гроші він, звичайно, цього всього не зможе», — підкреслив Дубровський.

Досвід інших країн

У Польщі президент отримує приблизно 20 тисяч злотих «на руки» — це близько 4,8 тисячі євро. Прем’єр-міністр має 20,5 тисячі злотих до сплати податків (4,9 тисячі євро), його заступники — 18,3 тисячі злотих (4,4 тисячі євро), а міністри — 17,8 тисячі злотих (4,3 тисячі євро). При цьому польські урядовці можуть збільшити дохід, суміщаючи посади: наприклад, працювати депутатом Сейму чи входити до парламентських комітетів.

Польські депутати також мають прозору систему винагород: базовий оклад — 12,8 тисячі злотих (понад 3 тисячі євро) та близько 1 тисячі євро парламентських добових. Водночас існує поділ на «професійних» і «непрофесійних» депутатів: перші повністю присвячують себе роботі в парламенті, другі можуть вести бізнес і отримують лише добові.

Колишній в.о. міністра економіки Павло Кухта вважає, що Україні варто дозволити парламентарям і урядовцям зберігати свій бізнес, як це працює у США чи низці європейських країн: це зменшить залежність від державних зарплат і зніме частину напруги навколо доходів чиновників. Ексзаступник міністра інфраструктури Віктор Довгань додає, що українська модель могла б більше орієнтуватися на досвід сусідніх парламентів, зокрема польського.

У Німеччині зарплати значно вищі. Колишній канцлер Олаф Шольц отримував 30 140 євро на місяць, члени його уряду — від 20 до 25 тисяч євро. Нинішній канцлер Фрідріх Мерц має 30 400 євро щомісяця. Депутати Бундестагу отримують 11 833 євро. Це при середній зарплаті в країні на рівні 4358 євро.

Ще однією високооплачуваною структурою є Євросоюз. Єврокомісари отримують близько 25 тисяч євро на місяць, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн — понад 335 тисяч євро на рік, майже 28 тисяч на місяць. Депутати Європарламенту — 8517 євро «на руки». Навіть стартові оклади нижчих службовців ЄС — від 3 до 5 тисяч євро.

Світовий рекорд серед урядовців належить прем’єр-міністру Сінгапуру Лоуренсу Вонгу, який заробляє близько 1,7 мільйона доларів щороку. Для порівняння, президент США Дональд Трамп має річний оклад у 400 тисяч доларів.

Володимир Зеленський / © Associated Press Блокування Ради / © Telegram-канал Ярослава Железняка Ріанна / © Associated Press Спецпосланець президента США Стів Віткофф / © Associated Press