Київ попрощався із військовим та телепродюсером Олександром Берменком

У Києві попрощалися із військовим Олександром Берменком, який працював продюсером на 5 каналі. Він загинув у лютому на Покровському напрямку. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Суспільне та «Вечірній Київ».

Киянина проводжали у Центральному військовому шпиталі на Печерську, потім – віддали останню честь на Майдані, а звідти поїхали до храму Петра і Павла на Центральному міському кладовищі на Берковцях, де відспівували і ховали.

Олександр Берменко працював продюсером на 5 каналі. У 2015-2016 роках служив в АТО, згодом демобілізувався.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, був разом із братом за кордоном. Втім, вони повернулися та разом служили в 71-й окремій Єгерській бригаді ЗСУ. Останнім місцем служби Олександра Берменка була 71-ша окрема єгерська бригада (71 ОЄБр). Це військове формування Десантно-штурмових військ (ДШВ) Збройних сил України, яке спеціалізується на веденні бойових дій у специфічних умовах, таких як лісисто-болотиста місцевість, і є частиною 8-го десантно-штурмового корпусу.

Олександр на псевдо Бром загинув під час виконання бойового завдання у лютому під Покровськом, де виконував обов'язки командира взводу. Лише нещодавно вдалося повернути тіло воїна.

«Він був завжди дуже мужнім, сміливим. Я впевнена, що таких людей більше не існує. Він один в мене такий», – говорить донька Олександра.

Побратим Олександра Берменка, В’ячеслав Мельничук, зазначив, що загиблий був для нього не просто старшим, він був у віці батька. Тож з самого початку на фронті між військовими склались довірливі відносини.

«Він був старшим групи, він людей заводив, був з ними на позиціях, тримали оборону, виводив з передової… Саша – це дуже достойна людина. Я вже це повторював вже не раз. Він по темпераменту спокійний, але дуже високий моральних якостей. Він ніколи нікого не підставить і так, як він був справжнім лідером, він за собою вів людей. Я дуже багато чого вчився я в нього. Я знав, що він завжди можна на нього розраховувати. Ось оце саме такий головний посил», – розповів на прощанні з Олександром Берменком військовий.

Дмитро Теленков, був головним редактором телеканалу, де працював Олександр Берменко. Він згадує сьогодні його тонкий гумор і неосяжну доброту. А ще – відданість України.

«Я вже збився з рахунку, скільки разів він потрапляв на війну…Спочатку було АТО, потім ще раз, потім ще раз. Він повертався, потім він туди знову йшов. Саша завжди був такий, знаєте, спокійно, добрий, врівноважений. У нього була можливість до великої війни виїхати за кордон – працювати. От я тільки сьогодні дізнався про те, що він поїхав за кордон, почав працювати і на четвертий день він повернувся. Пішов на фронт. От це якраз те, що характеризує Олександра, як особистість».

Найближчим до Олександра був молодший на сім років брат Олексій Берменко. Сьогодні він розповів, що у складні для родини часи Сашко фактично був Олексі за батька. Мама багато років хворіла і була лежачою, тож молодший опікувався нею.

Сьогодні Олексій розповів, що коли почалось широкомасштабне вторгнення, то брат сказав: «Зробімо такий вчинок, за який би нам було б не соромно… Це було реально круто і чесно. Він повернувся з Чехії і пішов на фронт. Сашко був на вдачу воїном, він був мотивований, фізично розвинутий, в нього був хороший настрій і він вмів вирішувати легко багато проблем».

Сьогодні Олексію було важко говорити про загиблого брата. Він зізнався, що не може повірити у те, що Олександра вже немає.

«Всередині відкрилась якась порожня безодня… Він був Людиною… Дуже сильною, з нереальним почуттям гумору. А тепер це місце в моїй душі – порожнє. Як буде далі? Буду Сашеньку ще більше любити…»

Після останньої шани військовому, національний прапор, який вкривав його труну, передали дружині. Олександра Берменка поховали на Алеї героїв Центрального міського кладовища на Берковцях.