Reuters: Європейці побоюються, що мирна угода Трампа не покарає і не послабить Росію

Якими б не були результати останніх спроб президента США Дональда Трампа припинити війну Росії проти України, Європа боїться перспективи угоди, яка не покарає і не послабить РФ, поставивши під ще більшу загрозу безпеку континенту. Про це повідомило агентство Reuters.

У матеріалі йдеться, що Європі, можливо, навіть доведеться погодитися на зростання економічного партнерства між Вашингтоном, її традиційним захисником в НАТО, і Москвою, яку більшість європейських урядів, і сам Альянс вважають найбільшою загрозою європейській безпеці.

Хоча українцям та європейцям вдалося протистояти деяким пунктам плану США щодо припинення бойових дій, який вважався вкрай проросійським, будь-яка угода, ймовірно, все ще несе значні ризики для континенту.

Однак здатність Європи впливати на угоду обмежена, не в останню чергу тому, що їй бракує жорсткої влади, щоб диктувати умови.

Вона не мала своїх представників на переговорах між американськими та українськими посадовцями у Флориді на вихідних, і лише спостерігатиме здалеку за візитом спеціального посланця США Стіва Віткоффа до російського диктатора Володимира Путіна у вівторок, зазначили журналісти.

"У мене складається враження, що поступово починає зростати усвідомлення того, що в якийсь момент буде укладена неприємна угода. Трамп явно хоче угоди. Що дуже незручно для європейців... так це те, що він хоче угоди згідно з логікою великодержав: "Ми – США, вони – Росія, ми – великі держави", – сказав директор-засновник аналітичного центру Брюссельського інституту геополітики Лук ван Мідделаар.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що європейці братимуть участь в обговореннях щодо ролі НАТО та Європейського Союзу в будь-якому мирному врегулюванні. Але європейські дипломати не знаходять особливої підтримки в таких запевненнях. Вони кажуть, що майже кожен аспект угоди вплине на Європу – від потенційних територіальних поступок до економічної співпраці між США та Росією.

Остання ініціатива також викликала нові занепокоєння європейців щодо зобов'язань США перед НАТО, які варіюються від їхньої ядерної парасольки до численних систем озброєння та десятків тисяч військовослужбовців.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус минулого тижня заявив, що європейці більше не знають, "яким альянсам ми зможемо довіряти в майбутньому, а які з них будуть довговічними".

Попри попередню критику Трампа щодо НАТО, у червні він підтвердив свою відданість Альянсу та його статті про взаємну оборону в обмін на зобов'язання європейців збільшити свої оборонні витрати.

Але плани Рубіо пропустити зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі цього тижня можуть лише посилити хвилювання Європи на тлі побоювань, що наступною ціллю Москви може стати член Альянсу на східному фланзі.

Європейські посадовці кажуть, що вони не бачать жодних ознак того, що Путін хоче припинити війну. Але якщо він це зробить, вони хвилюються, що будь-яка угода, яка не поважає територіальну цілісність України, може надати Росії сміливості знову атакувати за її межами.

Проте зараз здається ймовірним, що будь-яка мирна угода дозволить Москві принаймні зберегти контроль над українськими землями, які вона захопила силою, незалежно від того, чи будуть кордони формально змінені, чи ні.

Адміністрація Трампа також не відкинула російські претензії на решту Донбасу, яку Москва не змогла захопити після майже чотирьох років повномасштабної війни.

Ба більше, Трамп та інші американські чиновники чітко дали зрозуміти, що бачать чудові можливості для ділових угод з Москвою після закінчення війни. Європейські чиновники побоюються, що припинення ізоляції Росії від західної економіки дасть Москві мільярди доларів на відновлення своїх збройних сил.

Але європейським лідерам важко чинити сильний вплив на будь-яке мирне врегулювання, хоча Європа надала Україні близько 180 млрд євро допомоги з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року.

ЄС має великий потенційний козир у вигляді російських активів, заморожених у блоці. Але лідери ЄС досі не змогли домовитися про пропозицію використати ці активи для фінансування кредиту Україні в розмірі 140 млрд євро.

Щоб спробувати показати, що вони можуть застосувати жорстку силу, "коаліція охочих" на чолі з Францією та Великою Британією зобов'язалася розгорнути "сили підтримки" в рамках післявоєнних гарантій безпеки Україні. Росія відхилила такі сили. Але навіть якщо вони будуть розгорнуті, вони будуть скромними за розміром, призначеними для посилення українських військ, а не для захисту України самостійно, і вони зможуть працювати лише за підтримки США.

• У серпні Буданов розповідав, що Росія планує витратити до 2036 року $1,1 трлн на переозброєння, щоб підготуватися до війни з НАТО.
• У жовтні глава німецької розвідувальної служби заявляв, що Росія нібито вже готова вступити в прямий воєнний конфлікт із НАТО й що це може статися до 2029-го.