Тепер пишуть запити в посольство: Пентагон припинив контакти з Міноборони Німеччини

Крістіан Фройдінг зізнався американському журналісту з The Atlantic, що раніше він міг надсилати повідомлення американським військовим чиновникам "вдень і вночі", але останнім часом зв'язок із його колегами у Вашингтоні був "перерваний, дійсно перерваний".

Наприклад, адміністрація Дональда Трампа не попереджала про своє рішення призупинити певні поставки зброї в Україну. За інформацією про американську політику Фройдінг звертався до посольства Німеччини у Вашингтоні, де "був хтось, хто намагався знайти когось у Пентагоні".

Також у німецькій армії всерйоз стурбовані перспективами того, що Росія може напасти на країну НАТО, про що постійно говорять військові аналітики, а також неясною політикою Вашингтона. Упевненості в тому, що американський президент стане на захист Європи, більше немає.

"Ви не тільки зіткнулися з ворогом, який стукає у двері, а й втрачаєте вірного союзника і друга", — сказав Фройдінг.

Німеччина усвідомила необхідність переозброєння. Вона витрачає мільярди доларів на зброю і перепрофілює цивільні підприємства для її виробництва. Вона навіть обговорює питання про відновлення загальної військової повинності. Уряд пообіцяв зробити армію найсильнішою в Європі. Уперше з часів Другої світової війни Німеччина розмістила війська на постійній основі за межами своїх кордонів.

Ще недавно подібні плани викликали б тривогу в усьому світі. Але оскільки Сполучені Штати руйнують створений ними світовий порядок, у Німеччини не залишиться іншого вибору.

Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, не міг повірити словам Дж. Д. Венса, коли він критикував союзників на головній сцені Мюнхенської безпекової конференції, порівнюючи європейські демократії з авторитарними режимами і звинувачуючи лідерів Європи в придушенні свободи слова.

Другий шок стався невдовзі після Мюнхенської конференції з безпеки, коли німецькі офіційні особи з недовірою спостерігали, як Трамп в Овальному кабінеті лаявся з українським президентом за відмову від миру на умовах, продиктованих Білим домом. Фройдінг сказав, що він ніколи не відправляв стільки текстових повідомлень за одну ніч, як того разу, своїм друзям і колегам в Україні.

Для Фрідріха Мерца, тодішнього майбутнього канцлера, ця конфронтація ясно показала, що Європа більше не може покладатися на Сполучені Штати. Високопоставлений німецький чиновник розповів, що Мерца мучить питання: "Чи буде Америка підтримувати своїх союзників?". Після "шоу" в Овальному кабінеті він переконаний у необхідності внесення поправок до конституції Німеччини, що дозволяють необмежені державні запозичення на оборону. Протягом місяця бундестаг схвалив цю реформу.

Нагадаємо, раніше американці шокували своїх союзників по НАТО, заявивши, що Німеччина повинна взяти на себе командування силами НАТО в Європі. Протягом усієї історії альянсу пост Верховного головнокомандувача незмінно обіймав чотиризірковий генерал США, відтоді як 1951 року Дуайт Ейзенхауер став першим командувачем, який обійняв цю посаду. З липня цю посаду обіймає Алексус Гринкевич, генерал ВПС США. Логіка завжди полягала в тому, що в разі війни командувачу необхідно буде контролювати масштабне розгортання американських сил, потенційно включно з ядерною зброєю, і тому йому знадобляться тісні стосунки з президентом США і його повна довіра.

А члени Європейського Союзу не довіряють безпековим обіцянкам США і готуються відбивати російську агресію, покладаючись на власні сили та військову взаємодію. Усе це відбувається на тлі часткового виведення американських військ з Європи.