Direct-to-Cell у дії: як Київстар впроваджує технологію та навіщо вона потрібна

Як функціонує технологія і чому вона критично важлива для безпеки?

Історія впровадження сервісу Direct-to-Cell в Україні розпочалася з телеком-оператора. Як зазначає керівництво Київстару, ідея звернутися до компанії SpaceX виникла під час пошуку варіантів забезпечення безперервного зв'язку для населення. Олександр Комаров, CEO компанії, згадує, що спочатку мав сумніви щодо успіху цієї авантюри й не сподівався на швидку відповідь від технологічного гіганта. Проте, за порадою одного з директорів, запит було надіслано. Відповідь не змусила себе чекати, пише 24 Канал.

Переговорний процес відбувався надзвичайно швидко: розпочавшись восени, він завершився підписанням угоди вже у грудні. Примітно, що на етапі затвердження бюджету компанія не мала чітко сформованого бізнес-плану.

Головним аргументом перед наглядовою радою стала гуманітарна складова – необхідність дати українцям можливість залишатися на зв'язку за будь-яких обставин. Комерційна стратегія та моделі монетизації розробляються прямо зараз, паралельно з глобальним розвитком технології, але першочерговою метою був захист людей, каже компанія.

Масштаб запуску великий: лише за першу добу роботи до супутникового сервісу під’єдналося близько 200 тисяч абонентів. Технічно процес налаштований так, щоб бути максимально непомітним для користувача.

Система працює за чітким алгоритмом пріоритетів:

• Якщо телефон виявляє сигнал будь-якої наземної вежі – власної мережі чи національного роумінгу – він використовує її.
• Лише за повної відсутності наземного покриття смартфон автоматично реєструється на супутниковій базовій станції.

Для людини це виглядає як звичайне відправлення SMS, і багато хто навіть не усвідомлює, що повідомлення подолало шлях через космос.

В чому користь технології?

Експерти виділяють кілька ключових сценаріїв використання нової технології.

• По-перше, це ситуації з відсутністю енергопостачання, коли наземні вежі знеструмлені.
• По-друге, це допомога людям, які перебувають у дорозі або поза зонами покриття.
• Особливу увагу приділяють безпеці в важкодоступних місцях, наприклад, у Карпатах. Статистика ДСНС свідчить, що за 11 місяців 2024 року в горах було врятовано 600 осіб, проте 18 людей загинули. Наявність стабільного каналу комунікації в таких регіонах може стати вирішальним фактором виживання, і в компанії сподіваються, що технологія допоможе врятувати кожне життя.

Проблеми та виклики теж є

Водночас існують певні обмеження в роботі сервісу, особливо поблизу державних кордонів. Це пов'язано з міжнародними правилами регулювання радіочастот. Оскільки радіохвилі вільно поширюються й не знають адміністративних меж, використання певного спектра для зв’язку із супутником може створювати перешкоди для мобільних операторів у сусідніх країнах.

Схожа ситуація спостерігалася раніше з технологією CDMA, коли будівництво мереж було заборонено ближче ніж за 50 кілометрів до кордону через ризик інтерференції. Тому в прикордонних зонах сигнал може бути слабшим або обмеженим відповідно до регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку.