Григорія Сковороди: завжди актуальні вислови відомого філософа

До Дня народження українського філософа Григорія Сковороди 24 Канал розповідає про відомі вислови діяча, посилаючись на Освіта.UA.

Які відомі афоризми Сковороди ви знаєте?

Сьогодні 3 грудня, День народження у відомого українського філософа, якого ви точно знаєте хоча б з 500-гривневої купюри – Григорія Сковороди.

Ювілейна купюра / Radabank

Григорій Савич Сковорода – мандрівний філософ, якого називають "українським Сократом". Його життя було сповнене свободи, пісень і мудрості, а його афоризми й досі звучать напрочуд сучасно.

Цікаво! Фонтан на 500-гривневій купюрі – це символ філософії Григорія Сковороди, що ілюструє його ідею "Нерівна всім рівність". Це зображення символізує Бога як джерело, а різні посудини – людей, кожна з яких наповнюється по-своєму, але до краю. Це означає, що кожна людина має свої таланти і повинна розвивати їх, щоб реалізувати свій потенціал і знайти щастя.

Особистість, яка провела життя у мандрах, не мала закінченої освіти, яку запрошували у гості для бесід, писала свої твори староукраїнською та латиною і за життя не видала жодного твору. Але його мудрі думки та рукописні твори переписували та передавали з рук в руки, тим самим зберігши спадщину філософа. Навіть Тарас Шевченко писав та цінував його.

Кругом листочки обведу та й списую Сковороду,
– писав Шевченко

Чи не найвідомішим висловом Сковороди є "Світ ловив мене та не спіймав". Його він заповів вибити на своєму надгробному камені.

Втім, цікавих, влучних і актуальних і досі висловів насправді чимало. Вони про життя, науку, досвід, час, любов – а вони не мають прив'язки до століть.

Перечитайте їх ще раз, пізнайте глибину мудрості Сковороди та оберіть котрийсь за своє життєве кредо.

Про життя, навчання, розум, зваженість та досвід:

• Бери вершину і матимеш середину.
• З видимого пізнавай невидиме.
• Не той дурний, хто не знає, але той, хто знати не хоче.
• Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
• Більше думай і тоді вирішуй.
• Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
• Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.
• Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
• Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

Про цінність часу:

• З усіх утрат втрата часу найтяжча.
• Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
• Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
• Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

Про любов:

• Все минає, але любов після всього зостається.
• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
• Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

Про правду та неправду:

• Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
• Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
• Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
• Чисте небо не боїться блискавки та грому.
• Сліпі очі, коли затулені зіниці.
• Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
• У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
• Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
• Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

Про щастя, горе, нудьгу:

• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
• Немає більшої радості, як жити за покликом серця.
• Кому душа болить, тому весь світ плаче.
• Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
• Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.

Про дружбу:

• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох – трьох ворогів.
• Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
• Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

Про працю:

• Що швидко запалюється, те раптово гасне.
• Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
• Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.

І афоризми, які залишаться поза часом віком і актуальні прямо зараз для українців:

• Не все те отрута, що неприємне на смак.
• Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
• Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
• Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
• Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
• Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
• Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!

Чому Сковорода актуальний і сьогодні? Він вчив, що щастя не в багатстві чи славі, а в гармонії з собою. Його думки про свободу, любов і знання звучать напрочуд сучасно – вони нагадують нам, що справжня цінність життя полягає у внутрішньому світі, а не зовнішніх атрибутах.

Чим ще цікавий Сковорода?

Життя цього "невловимого" філософа настільки цікаве, що про нього варто знати більше.

Про дату народження 3 грудня 1722 року, дізналися через 200 років. Коли дослідники віднайшли в одному із його листів згадку про святкування власного дня народження.

Мандрівний філософ, уроджениць села Чорнухи з Полтавщини, походив із родини спадкових козаків.

Марка до 300-річного ювілею / postmark.ukrposhta.ua

За життя не було надруковано жодного його твору – вони поширювалися у рукописах. Загалом Сковорода написав 17 філософських творів і 7 перекладів. Найвідомішими є його твори "Сад божественних пісень", "Жінка Лотова", "Байки Харківські".

Мав виняткові здібності до навчання, але не мав закінченої освіти. Вступив до Києво-Могилянської академії у 16 років. Навчався у кращих університетах Будапешта, Відня, Братислави. Володів багатьма мовами – єврейська, грецька, польська, німецька, італійська та французька.

Був поетом, музикантом, педагогом і мислителем, який усе життя залишався вільним від влади та багатства. Не мав постійного дому, а подорожував селами й містами, навчаючи людей.

Сковорода співав у придворному хорі в Петербурзі, але відмовився від кар’єри при дворі, бо прагнув свободи.

Існує детальний опис якостей Григорія Сковороди.

Одягався він пристойно, але просто; їжу мав, що складалася з трав, плодів і молочних приправ, споживав її ввечері, після заходу сонця; м’яса та риби не їв не через марновірство, а із своєї внутрішньої потреби; для сну виділяв свого часу не більше чотирьох годин на добу; вставав до зорі і, коли дозволяла погода, завжди ходив пішки за місто прогулюватися на чисте повітря і в сади; завжди веселий, бадьорий, легкий, рухливий, стриманий, цнотливий, всім задоволений, добродушний, принижений перед усіма, охочий до слова, де не змушений говорити, із усього виводив мораль, шанобливий до будь-якого стану людей, відвідував хворих, утішав печальних, ділив останнє з неімущими, вибирав і любив друзів за їхнє серце, мав побожність без марновірства, вченість без зазнайства, поводження без лестощів,
– так описував філософа Михайло Коваленський у книзі "Спосіб життя Сковороди в Харкові" (1795).

Він викопав собі могилу й передбачив власну смерть – це одна з легенд, що додає йому містичності.

Сковорода по-різному підписувався – часом подвійним іменем Григорій вар Сава Сковорода, часом Даниїл Майнгард. Ще називав себе Варсавою – сином свободи.

Достеменно невідомо чи насправді саме так виглядав Сковорода – міфічного прижиттєвого портрета, з якого зроблені подальші гравюри ніхто не бачив.

Пам'ятник Григорію Сковороді в місті Лохвиці (Полтавська область), авторства Івана Кавалерідзе / Вікіпедія

Головна ідея філософії – пізнай себе. Самопізнання він вважав сенсом людського існування.