На Сонці відбувається щось дуже дивне й тривожне: учені заговорили про можливу катастрофу

Чи загрожує нам глобальний катаклізм?

Ще з останніх днів листопада фахівці повідомляли про величезне скуплення плям, яке показалося з-за краю сонячного диска в процесі обертання зорі. Спочатку цей регіон класифікували як AR4294, але вже у перший день грудня стало зрозуміло, що ми маємо справу з двома окремими областями, які перебувають дуже близько одна до одної. Друга група плям була пронумерована як AR4296. Ще через деякий час науковці виділили третє скупчення AR4298, пише 24 Канал.

Сумарна площа всіх груп сонячних плям перевищує 2200 одиниць (мільйонних часток напівсфери), що робить його одним із найбільших об'єктів спостереження за останні десятиліття.

Сонячні плями станом на 3 грудня 2025 року / Фото SolarHam/solen.info/SDO/NASA

Найбільше занепокоєння вчених викликає той факт, що цей гігант сформувався аномально швидко. Ще в середині листопада, коли ця частина Сонця була обернена до Землі, там фіксувалися лише незначні збурення. Однак лише за три тижні, перебуваючи на зворотному боці зірки, область розрослася до монструозних масштабів. Зараз центральна група плям 4294 за площею (1450 одиниць) поступається лише травневій групі AR3664 зразка 2024 року, яка спричинила полярні сяйва навіть у південних широтах.

Затишшя перед бурею?

Попри все, ці плями лишаються на диво спокійними. Раніше вони випустили кілька спалахів класу M, але майже не породжували корональних викидів маси. Жоден з наявних не полетів у бік Землі.

Природа нинішнього затишшя на Сонці залишається загадкою, яку дослідники вже охрестили "чорним лебедем". Зазвичай великі групи плям активно скидають надлишкову енергію через спалахи. Проте цей комплекс не створив жодного суттєвого викиду за весь час свого існування. Експерти припускають, що проста лінійна структура та гігантські розміри створюють ідеальні умови для формування стійких струмових систем у сонячній короні.

Це означає, що енергія не вивільняється поступово, а консервується всередині магнітних полів і може бути вивільнена раптово й у значно більших масштабах.

Масштаби загрози

Масштаби загрози стають очевидними при порівнянні з історичними даними. Сучасний кластер за розміром сягає 90% від площі плями, яка спричинила знамениту подію Керрінгтона у 1859 році. Тоді спалах, який сучасна наука оцінює як X45, викликав найпотужнішу геомагнітну бурю в історії спостережень, вивівши з ладу телеграфні мережі по всьому світу. Сьогодні ж, за умов тотальної цифровізації, аналогічний удар може призвести до колапсу супутникових систем, навігації та масштабних аварій в енергомережах.

Якщо прихована енергія все ж знайде вихід у наступні два тижні, людство може зіткнутися із серією спалахів класу X10 – X20 і вище.

Прогнозувати розвиток подій на найближчі два тижні вкрай складно: нестабільна конфігурація плям може як пройти по диску Сонця без жодних наслідків, так і спровокувати екстремальний космічний шторм. У найгіршому випадку у людства буде не більше двох діб на підготовку до удару.