"Немає про що говорити": чому після візиту Віткоффа до Путіна "мирний план" завис у повітрі

У Москві 2 грудня 2025 року спец­посланець США Стів Віткофф разом із зятем президента США Джаредом Кушнером провели майже п'ятигодинні переговори з президентом РФ Володимир Путін. Американці представили останню версію так званого "мирного плану" — документ, який спочатку мав 28 пунктів, але потім був скоригований після консультацій з українською стороною.

За інформацією ЗМІ, після цих переговорів Віткофф і Кушнер планували вирушити до однієї з європейських країн, де мало відбутися їхнє спілкування із президентом Зеленським.

Проте вже наступного дня стало відомо, що запланована зустріч скасована. Згідно з повідомленнями, американські представники вирішили повернутися до Вашингтона після Московських переговорів, натомість відмовившись від контакту із Зеленським.

Як підсумок — з одного боку, Віткофф і Кушнер заявляли про готовність донести до українського президента результати переговорів з Кремлем. З іншого — фактичне скасування зустрічі означає, що українська сторона не отримала від них офіційного запрошення або самі американці вирішили, що поки не мають із чим іти до Києва. Таким чином, на сьогодні ініціатива, яка на початку обговорень здавалася потенційним дипломатичним мостом між Вашингтоном, Москвою та Києвом, фактично зависла — без зустрічей, без остаточних домовленостей і без чіткого продовження переговорів.

Зірвана зустріч: чому Віткофф не доїхав до Зеленського

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, зустріч Володимира Зеленського та Стіва Віткоффа не відбулась тому, що після візиту в Кремль представники США не дійшли з Путіним навіть до мінімальної згоди, яку можна було б представити Україні.

"Інформувати Київ лише про те, що Путін хоче одне, а Україна — інше, немає жодного сенсу. Тому, на мою думку, Віткофф одразу поїхав до Трампа: узгодити позиції, з'ясувати, що робити далі й до яких рішень можна вийти. Це цілком логічно й, відверто кажучи, передбачувано. І я не розумію, чому хтось сподівався, що вони обов'язково зустрінуться із Зеленським", — пояснює Фокусу політолог.

Експерт нагадує: президент Зеленський сам зазначав, що зустріч із Віткоффом "можлива", але лише за умови, що американська сторона приїде з бодай якимось результатом.

"Якби вони привезли хоч щось предметне, Зеленського одразу б поінформували", — пояснює він.

Натомість реального прогресу не було, і після московських переговорів Віткофф повернувся до Трампа з порожніми руками. Трамп, за словами Рейтеровича, очевидно, вирішив узяти паузу й "подумати", тож делегація й відмовилася від зустрічі з українським президентом.

На думку політолога, переговорний процес буде тягнутися довго — доти, доки не сформується більш-менш реалістичний варіант, який сторони взагалі зможуть розглядати.

Політолог Станіслав Желіховський також вважає, що скасована зустріч Віткоффа з президентом Зеленським може мати дуже просте пояснення: говорити наразі просто нема про що. За його словами, Росія досі "розглядає" пропозиції, які були передані на переговори, і офіційно не заявила, що відмовляється від них повністю. Однак, судячи з тональності та тривалості контактів у Москві, позитивного сигналу щодо головного питання — територій — так і не прозвучало.

"Москва стоїть на своїх твердих позиціях, Україна — на своїх. І навіть якби зустріч Віткоффа із Зеленським відбулася, вона ні до чого б не привела. Просто поговорили б і все", — пояснює Фокусу експерт.

На його думку, для Віткоффа зараз ключове — повернутися до Вашингтона й обговорити підсумки московської розмови безпосередньо з Дональдом Трампом.

Саме у Вашингтоні, вважає політолог, може визначитися подальший напрямок переговорного процесу. І саме тут виникають ризики. У США чудово розуміють, що Путін не збирається змінювати свою позицію щодо територій.

"Американці можуть бути готові торгуватися щодо НАТО, Збройних сил України, інших політичних питань. Але територіальне питання — це пункт номер один, і Росія на ньому стоїть намертво", — зазначає він.

Територіальне питання "мирного плану": демілітаризована зона в Україні

Говорячи про те, який узагалі може з'явитися варіант і в які терміни, Рейтерович наголошує: головне питання — територіальне.

"Уже лунали ідеї, що Україні не обов'язково "відмовлятися" від своїх земель, але можна створити демілітаризовану зону. Путін тоді зможе заявити, що ця територія "не українська", а Україна — що вона нічого не віддавала. Такі розмови справді були. Цілком можливо, що саме це обговорювали Віткофф і Кушнер у Москві, а тепер поїхали узгоджувати з Трампом, перш ніж пробувати нав'язати Україні. Простий варіант "просто вийдіть" не працює", — пояснює політолог.

За його словами, інформація про нібито захоплений Покровськ лише підсилює відчуття затягування часу з боку Кремля.

"Місто повністю зруйноване, тож для Путіна це радше питання темпів. Він може вважати, що все одно візьме ці території силою, просто пізніше. Але це історія на довгі роки. Тому, швидше за все, Віткофф передав Трампу якісь побажання чи пропозиції Путіна, і тепер Трамп міркує, як їх "всучити" Україні", — додає експерт.

Ідея демілітаризованих зон сама по собі не нова. Рейтерович нагадує, що такі моделі вже існували у світовій історії.

"Після Першої світової Рурська область залишалася німецькою, але була повністю демілітаризованою — жодних військ там бути не могло. Або приклад Данцига, сучасного Гданська, який вважався "вільним містом" під контролем міжнародних інституцій Ліги Націй. Формально ніби й належало державі, але керувалося за іншими правилами", — каже він.

Теоретично, подібну схему можуть спробувати адаптувати й до нинішньої війни: демілітаризована територія під контролем сил ООН, із цивільними мешканцями, але без армії та без формальної передачі суверенітету.

Проте тут відразу виникає низка складних питань: які паспорти матимуть люди, за яким законодавством вони житимуть, яка валюта буде в обігу, хто відповідатиме за податки та суди.

"Це величезний клубок проблем. Але Трампа такі деталі не цікавлять. Йому потрібен великий "стратегічний принцип", а технічні нюанси можна розтягнути на роки — і його це влаштовує", — зазначає політолог.

А от Желіховський побоюється, що це може вилитися у тиск на Київ.

"Позиція Вашингтона може виглядати так: мовляв, вам, українці, достатньо поступитися двома районами Донецької області — і мир чи хоча б перемир'я стане реальністю. Бо Росія все одно не відступить, а ініціатива на фронті нібито на її боці. Так вони можуть говорити", — каже експерт.

Нагадаємо, що Трамп неодноразово публічно заявляв про можливість "болючих рішень" для України, і його оточення теж не приховувало подібної риторики.

Однак навіть у разі поступок мир буде нестійким.

"Це буде не компроміс, а примус. І все одно залишиться хитким перемир'ям без справжніх гарантій безпеки. Америка може обіцяти щось "потім", але що буде, якщо ми поступимося, а наступного дня Путін знову введе війська? Він знову може опинитися під Києвом і висувати нові вимоги — аж до внесення їх у Конституцію. Питань дуже багато, відповідей мало", — наголошує експерт.

Нагадаємо, 2 грудня видання NBC News розкрило, з якими трьома умовами мирного плану Кремль не погодиться.