Скільки держава витрачає на телемарафон під час війни
На останньому на дату публікації цього тексту засіданні фракції «Слуги народу» лунали непоодинокі пропозиції прибрати з бюджету на 2026 рік видатки на телемарафон і спрямувати їх в інші сфери (один із варіантів — на освіту, зокрема підвищення зарплати вчителів). Чи буде продовжений марафон на наступний рік (попри всі ранішні заяви про продовження марафону до кінця війни) тепер, завдяки внутрішній сейсмічній активності в Раді, питання відкрите. З одного боку, депутати, які вже не хочуть одностайно голосувати за спущений згори бюджет. З іншого боку — зацікавлена влада, власники й інформаційні команди п’ятьох каналів, принаймні два з яких без цих коштів можуть не вижити. Поки парламентарі лише обговорюють можливу поправку до ще не прийнятого бюджету, «Детектор медіа» вирішив підсумувати, скільки коштів держава вже витратила на марафон за час війни і як це відбувалося.
2022 рік
Телемарафон «Єдині новини», який зараз є об’єктом критики і з боку незалежних медіа, і з боку партнерів, у 2022 році починався як унікальний феномен об’єднання приватних, державних і суспільного мовників для спільної роботи щодо протидії ворогу в інформаційному просторі. До осені 2022 року мовники виробляли марафон власним коштом, хоча просили надати державну допомогу з першого місяця повномасштабної війни. «Ми, незалежні українські медіа, теж потребуємо додаткової фінансової підтримки. Адже звичні комерційні джерела фінансування — доходи від реклами та дистрибуції контенту — з початком війни перестали функціонувати для нас», — ішлося у заяві у березні 2022 року від «1+1 media», «Медіа Група Україна», Starlight Media, Inter Media Group, які на той час виробляли марафон. Лобіювати цю компенсацію довелося наполегливо і довго. За цей час Рінат Ахметов встиг закрити свою медіагрупу.
У листопаді 2022 року Міністерство культури та інформполітики спрямувало перші кошти на марафон. Це були 83 млн грн. За словами одного з учасників ринку, отримане фінансування покриває приблизно одномісячне утримання телеканалів.
Ці кошти розподіляли через Державний Центр захисту інформаційного простору України і отримали їх не лише комерційні мовники, а й канал «Рада», що має фінансування з бюджету. А от Суспільне додаткових коштів не отримало. Також у 2022 році це фінансування не торкнулось і каналу «Ми — Україна», який запустився і отримав ліцензію на початку жовтня 2022 року, а вже у перших числах листопада ввійшов до пулу виробників марафону.
Найбільші підряди від держпідприємства отримало ТОВ «Кінокіт», яке з кінця 2021 року виробляє контент для державного телеканалу «Рада». Це 24,4 млн грн (цикли програм про війну з Росією — 19,5 млн грн і відео на тему «День захисників і захисниць України» — ще 5 млн грн). До слова, за інформацією журналістів Bihus.Info, компанія «Кінокіт» пов’язана з колишнім заступником голови Офісу Президента Кирилом Тимошенком.
ПрАТ «Телеканал "Інтер"» отримав підряди на 16 млн грн. ТОВ «Старлайт Медіа новини» отримало 16,8 млн грн, а ТОВ «Телерадіокомпанія "Студія 1+1"» — 16,3 млн грн. Ще 9,6 млн грн отримало ТОВ «Медіа скоуп глобал» Андрія Кроленка та Катерини Клименко за виготовлення роликів для розміщення на телеканалах, що не входять до пулу виробників нацмарафону, — «2+2», Новий канал, ТЕТ, «Плюс плюс», М1, «Бігуді», «Оце», М2.
Однак на цьому в 22-му році все не закінчилось і виробники марафону отримали свої підряди ще й у грудні.
Проєкт Dozorro Transparency International Ukraine порахував, що на виробництво телепродукту за 2022 рік держава витратила майже 400 мільйонів гривень. Більшість із цих коштів — це бюджет «Ради», але у грудні свої 7 мільйонів на виробництво інформаційного контенту мав і канал «Ми — Україна». Також комерційні медіагрупи отримали у 2022 році кошти на виробництво контенту для «FreeДому».
Щодо «FreeДом», до виробництва контенту для нього, окрім редакцій держпідприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ), були залучені також медіагрупи «1+1», Starlight Media та «Інтер Медіа Груп», а до липня 2022 року ще й медіагрупа «Україна».
Тоді МПІУ уклало контракти на створення контенту для «FreeДому» у липні, а потім ще у листопаді з:
«Іноземне підприємство «1+1 продакшн» — 59 млн грн (41,9 млн грн та 17,1 млн грн) оплачено;
ТОВ «СЛМ Новини» (ICTV) — 55,6 млн грн (41,6 млн грн та 14 млн грн) оплачено;
ТОВ «Новинна група Україна» — 48,5 млн грн;
ПАТ «Телеканал "Інтер"» — 33 млн грн (оплачено).
При цьому договір з новинною групою «Україна» припинили у липні, оскільки компанія SCM Ріната Ахметова вийшла з медійного бізнесу.
2023 рік
У 2023 році держава спрямувала на виробництво контенту майже 2 млрд грн (це і державні мовники, й іномовлення, й марафони «Єдині новини» та «FreeДом» тощо). Безпосередньо виробники «Єдиних новин» отримали близько пів мільярда. І свою повноцінну частку з цих грошей вже мав і канал «Ми — Україна». Цього мовника на ринку пов’язували з тодішнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. «Ми — Україна» навіть називають «канал Алли Борисівни». «Аллою Борисівною» серед військових, депутатів і в кулуарах ОП називають Андрія Єрмака, оскільки його ініціали А.Б.
Найбільшу суму — 146 млн грн — отримало ТОВ «Ми — Україна», ТОВ «СЛМ Новини» отримало 112 млн грн, ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» отримало 109,7 млн грн, а ПрАТ «Телеканал «Інтер» отримало 97 млн грн.
До речі, «Ми — Україна» щороку мав найвищу вартість однієї години контенту для інформаційного марафону «Єдині новини». Якось «Детектор медіа» запитав у каналу, чому так відбувається. У пресслужбі відповіли, що на це впливає використання власних чи орендованих ресурсів, логістика та технологічні стандарти.
У 2023 році виробництво марафону входило у бюджет «Ради» (192,9 млн грн). З цих коштів канал віддав 120 млн грн «Кінокіту» на виробництво марафону. У цих мистецьких конкурсах державного каналу переможець завжди незмінний.
2024 рік
Державна аудиторська служба розпочала перевірку правомірності процедури закупівлі парламентського каналу «Рада», який на початку січня уклав нову угоду на створення телепродукту для марафону «Єдині новини» на 2024 рік на 104,9 млн гривень із компанією «Кінокіт». У відповідь телеканал «Рада» заявив, що не може самостійно виробляти марафон, бо його студії в урядовому кварталі, немає корпунктів, а техніка застаріла. Кошти на виробництво марафону, як і у 2023 році, передавали з загального бюджету каналу. У 2024 році рік зросло фінансування парламентських медіа: каналу «Рада» та газети «Голос України» — 198,29 млн грн (на 2023 рік фінансування становило 192,9 млн грн).
А комерційні мовники у 2024 на «Єдині новини» отримали понад півмільярда. Найбільший контракт на 2024 рік вартістю 190 млн грн дістався ТОВ «Ми — Україна». SLM мав контракт на 142 млн грн, а «1+1» — 139 млн грн.
Але у 2024 році з пулу телемарафонівців вийшло Суспільне, яке розпочало власний ефір. Детальніше про те, чому це сталося, читайте у матеріалі «Детектор медіа». Суспільне не отримувало додаткових коштів від держави на виробництво марафону, окрім свого бюджету, який розрахований на утримання 24 філій, Першого каналу, «Суспільне. Культура», «Суспільне. Спорт» та радіостанцій.
Вихід із марафону Суспільного зумовив потребу у збільшенні коштів на марафон, адже зросла кількість годин, які медіагрупи мали заповнювати продуктом.
2025 рік
Тож у 2025 році держава спрямувала на марафон «Єдині новини» вже понад 800 мільйонів. Усі чотири медіагрупи отримали майже однакові суми на виробництво марафону:
ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» — 184 494 750 грн; ТОВ «СЛМ Новини» — 184 510 173,24 грн; ПАТ «Телеканал «Інтер» — 184 479 936 грн; ТОВ «Ми — Україна» — 184 477 279,44 грн.
Загальна сума коштів, спрямованих на виробництво марафону, зросла порівняно з 2024 роком: на 2025 рік надано 738 млн грн, у 2024 ця сума становила 593,6 млн грн. Хоч спочатку у бюджетному запиті на 2025 рік ця сума мала залишатися незмінною. Втім, відбулися зміни у бюджетній програмі, де перерозподілили кошти, спрямовані на марафони та іномовлення. Річ у тім, що 2024 року медіагрупи отримували додатково ще 144,3 млн грн — для виробництва їхніх блоків для каналу «FreeДом». І це якраз та сума, на яку збільшилися витрати на «Єдиний марафон» на 2025 рік. А «FreeДом» з 1 березня 2025 року виробляється повністю силами «Мультимедійної платформи іномовлення» (як і у 2024, на це було виділено 162 млн грн). Таким чином держава скоротила фінансування «FreeДом», але ці гроші віддала медіагрупам на виробництво марафону.
2026 рік
У проєкті бюджету, зареєстрованому на початку осені, кошти на марафон передбачали за тією ж бюджетною програмою. Видатки на неї дещо зросли і становили 1,557 мільярда гривень (на 2025 рік передбачалося 1,5 мільярда). Але з того часу багато що змінилося й у кадровій політиці Офісу президента, й у настроях депутатів фракції «Слуги народу», де, за інформацією джерел «Детектора медіа», вже не проти забрати кошти з телемарафону на інші напрямки.
Тож фінансування, а відтак і існування телемарафону у 2026 році під питанням. Якщо їх не нададуть, насамперед це вдарить по «Інтеру, який коштами з марафону закриває всі свої потреби. А ще — по каналу «Ми — Україна», неофіційним куратором якого, за інформацією наших джерел, був Андрій Єрмак.
«1+1» та SLM також, певно, будуть не готові до втрати такої державної дотації, адже тоді їм доведеться виробляти «Факти» та «ТСН» своїм коштом. Тому ідея продовження телемарафону може мати і медійне лобі.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.