Зустріч НАТО про Україну, Орбану заборонять газ з Росії, ЄС шукає допомогу на 2 роки: новини дня

Все важливе і цікаве за середу, 3 грудня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори у Москві.

Вчора спецпредставник американського президента Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер у Москві провели переговори з правителем Росії Владіміром Путіним.

Помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що під час переговорів обговорювали вступ України в НАТО.

"Це – одне з ключових питань, воно обговорювалося", – сказав він журналістам, відповідаючи на поставлене запитання.

Ушаков додав, що російська і американська сторона домовились не давати конкретних коментарів про суть обговорень між Путіним і представниками Трампа, тому не став конкретизувати більше.

За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, українська делегація отримала запрошення до США для раунду переговорів за підсумками зустрічей у Кремлі.

"Був контакт керівника української делегації (Рустема Умєрова) зі Стівом Віткоффом.

Але оскільки це був телефонний контакт, то з міркувань безпеки, важко було б уявити обговорення деталей цієї зустрічі, адже це чутливий процес", – пояснив Сибіга.

Сибіга додав, що у США готові повідомити українцям деталі під час особистого раунду переговорів.

А сьогодні секретар Ради нацбезпеки та оборони Рустем Умєров зустрівся з радниками з національної безпеки шести європейських країн, аби обговорити переговорний процес зі США.

"Я детально поінформував своїх колег про переговори в Женеві та Флориді, а також про наступні кроки в дипломатичному процесі.

Важливо, щоб Європа залишалася активним учасником цього процесу – як у досягненні миру, так і у формуванні майбутньої архітектури безпеки", – зазначив Умєров.

"Не приймемо жодну Ялту".

У середу у Брюсселі, на тлі чергової активізації адміністрацією президента США Дональда Трампа переговорів про завершення війни в Україні, відбулося засідання міністрів закордонних справ держав НАТО.

Отже, з бельгійської столиці, де сьогодні працювали кореспонденти "Європейської правди", впродовж дня надходило багато новин.

Вранці міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде перед засіданням у Брюсселі наголосив, що будь-які схеми розподілу Європи, на кшталт ялтинських домовленостей після Другої світової війни, не є прийнятними.

За словами міністра, Європа має і буде наполягати на своїх умовах, оскільки йдеться не лише про безпеку України, а й Європи.

"Ми не приймемо жодну нову "Ялту" (домовленість про розподіл зон впливу)", – пояснив Еспен Барт Ейде.

До речі, за результатами опитування Info Sapiens, половина українців готові до протесту в разі неприйнятних поступок перед РФ.

А ще виявилося, що українці втрачають довіру до НАТО та вважають найкращою гарантією безпеки власну ядерну зброю.

"Старе брязкання зброєю".

Очільник МЗС Литви Кястутіс Будріс застеріг, що якщо НАТО погодиться на вимоги Росії, наслідком буде нова війна.

Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенегард попереджає, що Росія становить реальну загрозу і її треба стримувати.

"Ми знаємо, – а особливо ті з нас, хто живе поблизу Росії, – що вони становлять реальну загрозу.

Саме тому нам необхідно стримувати їх усіма можливими способами", – заявила Малмер Стенегард.

Міністр охорони здоров'я Британії Вес Стрітінг відкинув коментарі Владіміра Путіна про те, що Росія "готова" до війни з Європою, назвавши їх "тим самим старим брязканням зброєю".

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вважає, що озвучені правителем РФ погрози Європі є радше залякуванням і їх не варто сприймати надто серйозно.

Тим часом Латвія збирається до кінця року завершити будівництво паркану на кордоні з РФ, а Німеччина вводить в експлуатацію перші елементи ізраїльської системи ПРО Arrow 3.

Загроза для східної Європи.

Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що НАТО необхідно посилити свою присутність на східному фланзі Європи.

Президент Польщі Кароль Навроцький під час візиту до Угорщини для участі у саміті президентів Вишеградської групи попередив, що найбільшим викликом для безпеки східної Європи є відродження російського імперіалізму.

До речі, у Польщі заборонили діяльність Комуністичної партії.

Генсек НАТО Марк Рютте запевнив, що у Росії відчують відповідь Альянсу на її "гібридні атаки", які активізувались останнім часом у різних країнах блоку.

Зустріч НАТО про Україну.

Вранці, перед засіданням міністрів, генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що якщо мирні перемовини не будуть успішними, необхідно чинити тиск на Росію.

За його словами, насамперед необхідно продовжувати надання військової допомоги Україні.

"Швидкий потік допомоги в Україну продовжуватиметься.

Це саме те, що відбувається сьогодні, завдяки Сполученим Штатам, завдяки європейцям.

США надсилають своє критично важливе обладнання в Україну, оплачене Канадою та європейськими союзниками, але також Європа та Канада багато роблять на двосторонній основі", – наголосив Рютте.

Норвегія дає ще пів мільярда на американську зброю для ЗСУ, Німеччина і Канада – по 200 мільйонів доларів, а Польща – ще 100 мільйонів доларів на ракети для України "По мільйону за кожен сантиметр підірваної колії".

Марк Рютте також повідомив, що "одна-дві" країни НАТО скоро приєднаються до програми PURL.

Тим часом в Італії вважають участь у програмі НАТО щодо закупівлі зброї США для України "передчасною", хоча обіцяють ухвалити рішення про військову допомогу Україні на 2026 рік.

Міністр закордонних справ України повідомив, що зустріч міністрів НАТО у Брюсселі принесла домовленості на постачання зброї за програмою PURL на орієнтовно мільярд доларів.

А ще генеральний секретар НАТО Марк Рютте виключив сценарій, за якого Сполучені Штати припиняють підтримку України, що потребуватиме альтернативного плану від Альянсу.

"Я не думаю, що нам потрібно думати про такий "план Б", тому що США дуже послідовні у своїй підтримці України – так само, як послідовні всі союзники в НАТО", – заявив генсек.

Друга теза від генерального секретаря НАТО – необхідне продовження санкційного тиску на Росію.

"Це – найкращий спосіб змінити розрахунки Путіна", – підсумував Марк Рютте.

ЄС шукає фінансування на 2 роки.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський попередив, що прийняття Європейським Союзом рішення про джерела стабільного фінансування України на наступні роки може стати вирішальним щодо майбутнього війни Росії проти України.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні повідомила про два рішення, які дозволять закрити фінансові потреби України у 2026-2027 роках.

За словами фон дер Ляєн, Єврокомісія розглядає запозичення на зовнішніх ринках під гарантії бюджету ЄС або "репараційні позики" зі знерухомлених росактивів, щоб профінансувати Україну у наступні два роки.

Щодо так званої "репараційної позики", тепер ЄС пропонує "охопити всі фінансові установи, які накопичили такі грошові залишки" (не лише бельгійський Euroclear – "ЄП").

"Ми беремо залишки коштів, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплатить репарації", – пояснила Урсула фон дер Ляєн.

За її словами, "це рішення може бути ухвалене голосуванням кваліфікованою більшістю".

Президентка Єврокомісії зазначила, що ЄС профінансує 90 млрд євро фінансових потреб України у 2026-27 роках.

"Ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки, що становить 90 мільярдів євро.

Решту мають покрити міжнародні партнери", – повідомила фон дер Ляєн.

Сьогодні, ще до презентації офіційної пропозиції щодо використання заморожених активів РФ, Бельгія відкинула нову схему Єврокомісії щодо росактивів та просить не знецінювати її страхи.

Натомість Фон дер Ляєн наголошує, що нова пропозиція "репараційних позик" ЄС враховує "майже всі занепокоєння Бельгії".

В Естонії вважають пропозицію Єврокомісії щодо активів РФ "справжнім проривом".

Орбану заборонять газ з Росії.

У Євросоюзі попередньо узгодили повну відмову від російського газу до кінця 2027 року, а на почат.

Данське головування у Раді ЄС та Європарламент досягли попередньої домовленості щодо законопроєкту, який передбачає поступову юридично зобов’язуючу заборону на імпорт як трубопровідного, так і скрапленого природного газу з Росії у країни ЄС – що є складовою "дорожньої карти" REPowerEU і має на меті усунути залежність від російських енергоресурсів.

Згідно з проєктом, заборона на імпорт російського газу набуде чинності через шість місяців з набуття чинності даним законом.

Зауважимо, наразі йдеться про попередню політичну згоду щодо проєкту.

Він ще має пройти офіційне затвердження у Раді ЄС та Європарламенті.

Єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен назвав рішення ЄС відмовитись від імпорту російського газу до кінця 2027 року історичним та пообіцяв, що блок більше ніколи не повернеться до енергетичного шантажу Росії.

"Сьогодні ми говоримо: "Досить! І ніколи більше!".

Ми ніколи не повернемося до небезпечної залежності від Росії.

До нестабільних поставок і маніпулювання ринком.

До енергетичного шантажу та економічної вразливості", – заявив єврокомісар.

А на початку року Єврокомісія представить пропозицію про заборону імпорту всієї нафти РФ.

Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні повідомила, що Євросоюз нині щомісяця сплачує Росії за імпорт викопного палива 1,5 млрд євро.

"На початку (повномасштабної) війни ми платили Росії 12 млрд євро на місяць за викопне паливо, а зараз ця сума зменшилася до 1,5 млрд євро на місяць, що все ще занадто багато, і ми прагнемо зменшити її до нуля", – пообіцяла фон дер Ляєн.

Кремль лякає Європу економічними наслідками через відмову від російських нафти і газу, а Угорщина каже, що почала роботу з оскарження у суді заборони імпорту енергоносіїв з Росії.

Справа Могеріні.

Вночі ексглаву дипломатії ЄС Федеріку Могеріні звільнили з-під варти.

Її, а також ще двох фігурантів, затримували у справі про ймовірну фальсифікацію на користь Коледжу Європи публічного тендеру, який Європейська служба зовнішніх дій (ЄСЗД) провела у 2021-22 роках для вибору вищого навчального закладу, який би приймав Дипломатичну академію ЄС.

Деталі гучної корупційної справи – в статті журналістки "Європейської правди" Уляни Кричковської Корупція в серці Європи: що відомо про обшуки та затримання екскерівників дипломатії ЄС.

Колишня головна дипломатка Євросоюзу Федеріка Могеріні каже, що співпрацюватиме зі слідством і "довіряє системі правосуддя".

Представницю ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Каю Каллас "глибоко шокували" звинувачення у шахрайстві проти ексглави дипломатії ЄС.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто, коментуючи справу, провів паралелі з останнім корупційним скандалом в Україні.

"Тут (в Брюсселі) також відбувається величезна корупція… Величезний корупційний скандал у Києві, величезний корупційний скандал у Брюсселі, і, очевидно, в Брюсселі не дуже хочуть надто фокусуватися на українській корупційній мережі", – сказав Сійярто.

До речі, у Європарламенті досягли політичної згоди про положення першого закону для протидії корупції, дія якого поширюватиметься на увесь ЄС.

Різне щодо України і українців.

Британія виділяє ще £10 млн на відновлення енергетики України.

Сейм Латвії остаточно схвалив зменшення фінансування підтримки українських біженців.

У Польщі восени зафіксували значне збільшення молодих українців з тимчасовим захистом.

Верховна Рада виключила "молдовську" мову з переліку захищених, бо її не існує.

Румунські військові "нейтралізували" дрон СБУ в Чорному морі.

Болгарія, Румунія і Туреччина обговорили атаки на судна "тіньового флоту" в Чорному морі.

Офіційно: ЄС вносить Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей.