Авіаційний скандал: через дії слідчих військо втратило два бойових вертольоти

У розпал повномасштабної війни, коли кожна бойова одиниця має значення для фронту, два військові вертольоти Ми-8МТ після капремонту повернулися у військо … без озброєння. Ситуація, яка мала б залишатися у межах технічного супроводу та координації, переросла у кримінальне провадження проти компанії-виконавця модернізації, арешт державного майна Департаментом військової контрозвідки СБУ та фактичне блокування можливості повернення техніки до бойового стану. УНН розбирався, як виникла така ситуація і чому вона створює ризики для обороноздатності.

Прецедент, у якому бойові машини, здатні літати та виконувати бойові завдання, після модернізації визнають "неавтентичними" через порівняння з радянськими ГОСТами, а не чинною українською документацією, ставить під питання якість технічного нагляду та професійність рішень, що ухвалюються державними структурами. А також ставить під сумнів обʼєктивність правоохоронних органів, зокрема ДВКР СБУ, чиї дії носять ознаки замовності, а не реальних спроб встановити істину.

Безпідставне блокування доступу до гарантійних процедур, арешт озброєння та ігнорування вимог виробника створюють небезпечну ситуацію, у якій бойова техніка може втрачати ключові можливості не на фронті, а в тилу. У той час, коли кожна одиниця авіаційної техніки критично важлива для війська, такі дії виглядають не лише нелогічними, а й потенційно шкідливими для національної безпеки.

Модернізація у межах державного контракту

Українська авіація, особливо вертолітний парк, досі значною мірою складається з техніки радянського зразка, яка, попри вік, продовжує виконувати бойові завдання. Її ремонт та модернізацію в Україні забезпечують три основні авіабудівні підприємства – "Мотор Січ", "МС Авіа-Грейд" і "Авіакон".

На початку 2024 року постало завдання дооснастити два вертольоти Ми-8МТ, отримані в межах міжнародної технічної допомоги, для виконання бойових завдань. Виконавця шукали довго, адже ці моделі застарілі, їхнє обладнання складне, а необхідні технічні можливості та фахова експертиза є далеко не у всіх. У результаті державний контракт виконала компанія "МС Авіа Грейд".

У березні-квітні ми виконали державний контракт – встановили 12 систем на кожен вертоліт, у тому числі системи озброєння, захисту, бортову електроніку, ферми балкових тримачів, системи АДРОС КТ і КУВ – це захист вертольоту від повітряних пасток. Обладнання закуповувалося через Prozorro, усі дії відповідали законодавству 

– розповів УНН представник підприємства.

Два модернізовані вертольоти Ми-8МТ повернулися у військо без озброєння після капремонту. Ситуація переросла у кримінальне провадження, блокуючи повернення техніки до бойового стану.

Частину комплектуючих компанія закупила  за кордоном, адже в Україні їх не було. Йдеться про радянські та довоєнні російські деталі, які були потрібні для сумісності.

Військовий експерт Павло Нарожний у коментарі УНН раніше пояснював, що придбання таких деталей в інших країнах суттєво ускладнюється бюрократією, адже потребує офіційних підтверджень про використання саме для армії. За його словами, без таких документів навіть приватні постачальники не ризикують здійснювати продаж.

Після придбання всіх необхідних деталей "МС Авіа Грейд" модернізувала гелікоптери, які пройшли технічні й льотні випробування, були прийняті військовими частинами та використовувалися у бойових умовах. Один борт налітав понад 80 годин без жодних зауважень, інший перебував на бойовому чергуванні.

Початок конфлікту: передача вертольотів на капремонт 

Згодом вертольоти передали на капітальний ремонт іншому підприємству через вичерпання міжремонтного ресурсу.

Їх передали на капітальний ремонт, щоб отримати новий міжремонтний ресурс: 2 000 годин або 8 років експлуатації. Відповідно до контракту, ми несемо гарантійні зобов'язання за своє обладнання 

– розповіли в «МС Авіа-Грейд».

Однак після старту капремонту "МС Авіа-Грейд" не допустили до робіт, попри те, що встановлене підприємством обладнання перебувало на гарантії. Без участі інженерів компанії відбувся демонтаж ферм балкових тримачів – ключових елементів систем встановленого озброєння.

Ми не заперечуємо право на демонтаж – це передбачено умовами ремонту. Але для розбору бойового обладнання мали бути залучені наші інженери, адже саме ми несемо гарантійні зобов’язання. Без нашої участі будь-яке втручання є не лише ризикованим, а й некомпетентним з технічної точки зору 

– наголошують в «МС Авіа-Грейд».

Представників підприємства, попри неодноразові прохання, також не допустили до рекламаційної роботи, яка, відповідно до Авіаційних правил та умов контракту, мала бути виконана перед постачальником. 

Фахівець з Міністерства оборони України на умовах анонімності повідомив УНН, що компанія, яка здійснювала капремонт вертольотів, не мала права одноосібно розбирати системи озброєння, які знаходились на гарантії. Мали бути залучені представники підприємства, що здійснило модернізацію. 

Компанія "МС АВІА-ГРЕЙД", яка встановлювала (системи озброєння – ред.), повинна була задіяти компанію постачальника продукції, тому що це гарантійні зобов’язання, вони повинні бути присутні, і тоді була б предметна розмова. А тепер, коли воно (системи – ред.) розібране, "МС АВІА-ГРЕЙД" не може пред’явити ніяких претензій тій компанії, в якої купували, тому що воно розібране на деталі, розумієте? Гарантійні вироби розібрані. Хто давав таку команду компанії "Авіакон" (яка проводила капремонт вертольотів - ред.), щоб їх розбирали, це треба з’ясувати, хто їм дозволив це робити 

– розповів співрозмовник.

Він зауважив, що після модернізації обов’язково проводяться льотні випробування, а приймання техніки здійснює військова частина і у випадку з цими двома бойовими машинами всі процедури були дотримані.

Порівняли за ГОСТами рф замість українських держстандартів

Після того як обладнання було демонтоване його порівняли не з чинною українською документацією, а зі старими радянськими та російськими ГОСТами, що викликає багато запитань. Адже українські авіабудівні підприємства, зокрема й "МС Авіа-Грейд" перейшли на роботу за державними стандартами – ДСТУ.

Наше обладнання порівняли не з чинною документацією, а зі старими ГОСТами рф. Наприклад, щоб пояснити простою мовою, умовна гайка з монтажного комплекту з висотою 5 мм у нас передбачена чинною КД та ДСТУ-документацією, затвердженою у 2023 році. А у них – гайка висотою 10 мм, бо це радянський та російський стандарт. Через що було зроблено висновок, що деталі – "неавтентичні". Якщо керуватись такими критеріями - під сумнів можна поставити практично будь-яку сучасну модернізацію 

– пояснили в «МС Авіа Грейд».

ДВКР СБУ, арешт майна та блокування доступу

На основі цих висновків слідчі Департаменту військової контррозвідки СБУ отримали ухвалу суду про арешт озброєння. Фахівців "МС Авіа-Грейду" до обладнання для рекламаційних процедур так і не допустили.

Ми були готові пояснити, показати документацію, взяти участь у роботі комісії. Але нас банально не допустили. Нам не надали доступ до обладнання, яке ми встановлювали і за яке несемо гарантію. Тобто з капремонту вертольоти виходять без ферм озброєння. Тобто після капітального ремонту вертоліт виходить із характеристиками гіршими, ніж до капітального ремонту. До ремонту вони були бойовими машинами, а зараз – умовно кажучи, стали "голубами миру" та будуть повернуті армії без озброєння 

– підкреслили в "МС Авіа Грейд".

Водночас озброєння на вертольоти так і не було встановлене і за рік арешту почало значно псуватися. До того ж, протягом 2025 року підприємство, яке проводило капремонт вертольотів, і де зберігається арештоване озброєння, зазнало ворожих обстрілів. Тож, фактично, слідством не було забезпечене безпечне зберігання арештованого майна, як того вимагає українське законодавство.

Варто зауважити, що "МС Авіа-Грейд" не одноразово клопотало про зняття арешту з озброєння, однак отримало відмову суду.

Майно відправили на експертизу. Але ніхто не запитував у нас технічну документацію. Тоді на основі чого відбувається експертиза? 

– наголосили в компанії.

Вертольоти можуть повернути у військо без озброєння

Строки капітального ремонту  спливли, а арештоване обладнання на вертольоти так і не повернули, гарантійні процедури не проведені, а доступ фахівців так і не був відкритий. Два вертольоти повернулися до військових частин у роззброєному стані і не можуть брати участь у виконанні бойових завдань, як це було раніше.

Ця справа починалась як господарські відносини двох підприємств, коли одна компанія порушила права іншої під час виконання капремонту вертольотів. Однак конфлікт переріс у кримінальну справу, яку розслідує Департамент військової контррозвідки СБУ, а ситуація створює загрозу обороноздатності держави.