Єгипетський бог опинився у Туреччині: археологи знайшли древній артефакт у Ефесі

Розкопки проводилися в рамках довгострокової дослідницької ініціативи Міністерства культури і туризму Туреччини. Роботи вздовж Гавані-стріт, великої 570-метрової алеї, що веде від центру міста до стародавнього порту, виявили стародавні споруди, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники, які брали участь у проєкті, зокрема професор Сердар Айбек з університету Докуз Ейлюль, підтвердили, що артефакт привернув увагу, оскільки на ньому зображений Серапіс з характерною зачіскою, бородою та високою короною.

Айбек зазначив, що рельєф має сильну схожість із відомими античними скульптурами, які приписують художнику Бріаксісу, що свідчить про те, що місцеві майстри використовували широко поширені художні зразки.

Напис на звороті кадильниці збігався з раніше знайденим прикладом у "Терасових будинках", що натякає на те, що в Ефесі, можливо, була майстерня, яка виробляла релігійні предмети з однаковим дизайном, або що торгівля предметами, натхненними єгипетською культурою, була поширеною.

Теракотова кадильниця містила камеру для пахощів і детальне зображення божества на передній частині. Серапіс займав важливе місце в релігійному житті Середземномор'я в римський період, особливо серед груп, пов'язаних з Єгиптом.

Такі предмети допомагають пояснити, як поширювалися релігійні символи, чому певні культи набували послідовників далеко від своїх витоків і як люди використовували спільні образи в домашніх та публічних умовах. Після дослідження артефакт передадуть до колекції музею Ефесу, який зберігає артефакти, що ілюструють художні досягнення та комерційну діяльність міста.

Ефес стояв поблизу сучасного Сельчука на заході Туреччини і перетворився на одне з найвпливовіших міст стародавнього світу. Він розвивався під грецьким, елліністичним і римським правлінням і в період свого розквіту налічував понад 200 000 жителів. Його порт приваблював купців з Єгипту, Сирії, Греції та Північної Африки, що залишило видимі сліди в архітектурі, написах і релігійних предметах.

Одним з найяскравіших прикладів цієї культурної взаємодії був храм Серапіса, побудований у II столітті н. е. і, ймовірно, профінансований багатими єгипетськими купцями. Хоча він зберігся лише частково, його мармурові залишки свідчать про те, що колись він служив головним центром поклоніння і місцем зустрічі іноземних громад, що жили в місті.

Лазні, де було знайдено кадильницю, займали площу майже 70 000 квадратних метрів і утворювали один з найбільших комплексів римської епохи в Анатолії. Відвідувачі, які прибували морем, проходили через цю будівлю незабаром після в'їзду в місто. Її численні кімнати надавали простір для купання, ділових обговорень та соціальних контактів.

Знахідки, зроблені в цій місцевості, такі як статуї, мармурові прикраси та архітектурні елементи, свідчать про те, що будівля відігравала центральну роль у зустрічі мандрівників. Наявність кадильниці Серапіса в цьому середовищі може свідчити про те, що такі предмети використовувалися під час ритуалів очищення або привозилися купцями, які підтримували зв'язки з Єгиптом.

За словами Айбека, зв'язки між раніше знайденими артефактами та нещодавно виявленою кадильницею показують, як працювали майстерні та як релігійні предмети циркулювали серед мешканців та відвідувачів. Ці знахідки також демонструють, наскільки взаємопов'язаними були стародавні спільноти, де ідеї, символи та вірування поширювалися між регіонами майже так само, як і товари, що були предметом торгівлі.

Раніше Фокус писав про курган залізної доби, який виявили у Швейцарії. На думку вчених, поховання належало дуже впливовій особі.

Також ми розповідали про те, як вчений з Александрії створив паровий двигун 2000 років тому. Він також створив безліч механізмів та перший у світі торговий апарат.