Чим небезпечна пліснява і як вона руйнує наше здоров'я

Цвіль - один із найпоширеніших біологічних факторів ризику в наших будинках. Ми часто сприймаємо її як звичайні темні плями на стіні, але насправді вона здатна серйозно впливати на здоров'я людини, залишаючись роками непоміченою.

Чому цвіль недооцінюють і чим вона небезпечна, Коротко про розповів лікар-терапевт Руслан Добровольський.

Види плісняви та її загроза здоров'ю

- Руслане Івановичу, зараз, під час відключень світла, а разом з ним і тепла, багато людей почали скаржитися на появу плісняви. Вона справді небезпечна для здоров'я?

- Цвіль небезпечна, ще й як. Цвіль - це грибок, живий організм, активний біологічний забруднювач повітря. Вона росте, виділяє токсичні речовини, пускає коріння глибоко у матеріали.

Грибки взагалі бувають різні – чорні, бурі, білі... Багато жінок знайомі з кандидозом, і це теж грибок. Є різні види плісняви, деякі з них дуже агресивні.

Чемпіон з небезпеки – чорна пліснява, її нерідко можна зустріти у кутках ванної, на вікнах після зими або під шпалерами. Деякі її види, наприклад Stachybotrys, здатні виділяти сильнодіючі токсини. Зелена та синювата (Aspergillus і Penicillium) – часто псують продукти, але також колонізують стіни. Біла пліснява частіше з'являється в квіткових горщиках, на старих продуктах, іноді на будівельних матеріалах.

Взагалі, пліснява дуже живуча, зустрічається навіть в екстремальних умовах.

На фронті, наприклад, бійці живуть у сирих приміщеннях – грибок вражає їхні легені. Захворювання часто починається з легенів, але може переходити на шкіру та слизові.

Лікується грибок досить складно. Якщо людина живе в умовах постійної вогкості та плісняви, це може призвести навіть до смерті, особливо, якщо імунітет слабкий.

- Які порушення здоров'я здатна викликати пліснява?

- Насамперед впливає на дихальну систему. Спори та мікотоксини потрапляють у бронхи і легені, що навіть у здорових людей викликає кашель, запалення, алергії. А у людей із слабким імунітетом можуть розвинутися тяжкі ураження легень, аж до небезпечних інфекцій.

Далі – алергічні реакції. Іноді мінімальної кількості спор вистачає, щоб почався риніт, висип або навіть напад задухи.

Шкіра та слизові теж страждають. Розвиваються дерматити, грибкові інфекції, кандидоз. Якщо цвіль осідає на предметах – рушниках, одязі – зараження відбувається ще швидше.

Деякі види плісняви виділяють афлатоксини - це одні з найсильніших отрут, які вражають печінку, нервову систему, імунітет і навіть гормональний фон.

І є ще клітинний рівень. Мікотоксини здатні порушувати поділ клітин, ушкоджувати ДНК. Тому деякі види плісняви ​​розглядаються як потенційні канцерогени.

- Чи може цвіль спровокувати астму?

- Може. Хоч астма і має трохи іншу природу – це інфекційно-алергічне захворювання – цвіль цілком здатна її запустити.

Вона дратує дихальні шляхи, б'є по імунній системі, викликає хронічне запалення. І на цьому тлі астма розвивається набагато легше. Те саме стосується й інших алергій.

- А як зрозуміти, що пліснява вже почала шкодити здоров'ю?

- Ознаки можуть бути різні. У когось взагалі нічого не проявляється, в інших – загальна слабкість. Часто з'являються місцеві грибкові ураження: на руках, ногах, шкірі голови, слизовій оболонці рота, статевих органах. Може бути висипання, подразнення очей. Ураження бувають і легеневі – кашель, задишка, відчуття закладеності, яке не минає.

Особливо вразливі діти та люди зі схильністю до алергії. Ну а тривале проживання у приміщенні з пліснявою може призвести до мікотичної інтоксикації. Вона проявляється слабкістю, головними болями, зниженням імунітету, а у перспективі негативно впливає на печінку і нирки.

- Чим лікують грибкові ураження? Що робити, якщо уражені легені?

– Тут потрібні системні препарати – таблетки, капсули. Є засоби, схожі на ті, що дають при молочниці. Але тут важливо розуміти: підбирати препарат та дозу має лише лікар. Адже якщо ліки слабкі або призначені неправильно, грибок просто виробляє стійкість, і далі лікувати його буде набагато складніше.

Просто зіскребти плісняву зі стіни чи хліба – не допоможе

- Якщо вдома виявлено плісняву, можна просто зіскребти пляму та забути про неї?

– Ні. Цвіль має коріння, вона проростає в стіни, деревину, шви між плитками. Потрібно проводити повноцінну хімічну обробку.

Нині є багато спеціальних засобів. Для обробки можна використовувати термоагрегати (наприклад, будівельні фени), які сухим жаром прогрівають поверхню до температур, згубних для грибка. Головне - використовувати засоби з доведеною фунгіцидною дією, тобто ті, що хімічно знищують грибок та його спори.

- А як бути з цвіллю на продуктах? Чи правда, якщо обрізати цвіль на шматку хліба чи зняти з варення, решту можна їсти?

- Неправда. Тут правило просте: побачив цвіль - викидай весь продукт. Адже те, що бачимо на поверхні - лише "плодове тіло" гриба. Його коріння глибоко проникає всередину продукту. У м'яких продуктах – хліб, йогурт, сир, фрукти – спори поширюються особливо швидко та непомітно.

Головна небезпека – не сам грибок, а мікотоксини – отруйні речовини, які він виділяє у процесі зростання. Ці токсини термостійкі. Їх не зруйнувати ні кип'ятінням, ні запіканням, ні жаркою. Потрапляючи в організм навіть у малих дозах, вони накопичуються і можуть завдавати шкоди печінці, ниркам та імунній системі.

Тому найкращий захист - правильне зберігання в сухому і прохолодному місці і швидка утилізація будь-якого продукту, що запліснів.

– І шлунковий сік токсичні речовини не нейтралізує?

– На жаль, ні. Шлунковий сік практично безсилий проти мікотоксинів. Ці речовини дуже хімічно стабільні. Вони проходять через шлунок "транзитом", не руйнуючись, а потім всмоктуються у кишечнику та потрапляють у кров. І вже там, насамперед у печінці, починається їхня повільна і складна нейтралізація. Але якщо токсини надходять регулярно (наприклад, з "підчищеною" їжею), печінка просто не справляється з навантаженням, і отрута накопичується, викликаючи хронічне отруєння.

- А якщо запліснівіле варення чи компот прокип'ятити?

- Кип'ятіння вб'є сам грибок, але токсичні продукти, які він залишив, уже нікуди не подінуться.

Мікотоксини – це хімічні речовини, які грибок встиг виділити. Вони мають високу термостійкість і не розкладаються при температурі кипіння води. Після кип'ятіння ви отримаєте стерильний, але отруєний продукт.

Головне – прибрати вогкість

- З якими помилками про плісняву ви стикаєтеся?

- Найпоширеніша: прибрав пляму – проблеми немає. Або що пліснява - це просто некрасиво. Насправді вона виділяє токсини, які можуть впливати роками на організм.

Раніше були санітарні служби, які займалися ліквідацією цвілі. Нині їх майже не лишилося, і все лягло на людей. Багато хто залишається віч-на-віч із проблемою, не знає, куди звертатися і як правильно її вирішити, що погіршує ситуацію.

- А буває так, що пліснява є, але її не видно?

- Звичайно, часто-густо. Зовні господарі все відмили, а всередині стіни пліснява живе чудово. Вона може бути під штукатуркою, у старих мокрих шпалерах, під лінолеумом, в утеплювачі. І вона продовжує виділяти спори та токсичні речовини – людина просто дихає цим щодня. Також пліснява може поширюватися через вентиляцію. Можна жити у такій квартирі роками, дихати спорами – і навіть не підозрювати про це.

- Як запобігти появі плісняви? Особливо якщо будинок холодний, а вологість висока.

- Головне – прибрати вогкість. Цвіль любить вологу, може місяцями сидіти без води і чекати свого часу. Потрібно стежити за дахом, стінами, провітрювати, не допускати тривалого намокання приміщень.

Холодні поверхні (стіни, вікна) конденсують на собі вологу з теплого кімнатного повітря – цвіль цим миттєво користується. Тому важливо знижувати вологість повітря. Наприклад, активно провітрювати приміщення (краще короткими, але потужними протягами), використовувати осушувачі повітря і білизну варто сушити не в домі, а на балконі або на сушарці. Відсуньте меблі від холодних стін, щоб забезпечити потік повітря між поверхнями, не перекривайте радіатори, ліквідуйте протяги, які вистуджують кутки.

Ніяких особливих секретів немає: головне - сухість та циркуляція повітря.

ДО РЕЧІ

Цікаві факти про плісняву

📋Тривалий вплив мікотоксинів може призводити до погіршення пам'яті, підвищеної тривожності, зниження концентрації та дратівливості. Деякі види токсинів діють подібно до нейротоксинів.

📋Цвіль була виявлена ​​навіть на космічних станціях. Так, на МКС пліснява росте швидше, ніж Землі.

📋Її знаходили на кабелях, пластикових панелях, усередині вентиляційних систем. Вона витримує вкрай низький тиск і радіацію, що викликає у вчених серйозне занепокоєння.

📋Шкідлива та корисна цвіль - родичі. Цвіль, яка псує продукти та виробляє токсини, і та, що використовується для сирів, належить до однієї біологічної групи. Різниця лише в тому, що "сирна" пліснява спеціально вирощена у стерильних умовах і не виділяє токсинів.

📋Цвіль може стати джерелом ліків. Пеніцилін – антибіотик, який врятував мільйони життів – продукт цвілі Penicillium.

📋Цвіль живиться не тільки вологою. Вона може їсти фарбу, клей, герметики, дерево, папір, навіть пил та відмерлі клітини шкіри. Їй достатньо мінімального органічного сліду.

📋Цвіль вміє змінювати колір і склад токсинів. Екземпляр, який учора був зелений, сьогодні може стати чорним. Колір - це адаптація до середовища, а не показник небезпеки. Іноді навіть не шкідлива на вигляд пліснява виділяє найсильніші отрути.