Європа не змогла компенсувати Україні скорочення допомоги США

Україна зіткнулася у 2025 році з мінімальним обсягом виділення допомоги з початку війни у ​​2022 році, оскільки Європа не змогла компенсувати скорочення допомоги з боку США.

Це підрахували експерти Кільського інституту світової економіки, які представили 10 грудня новий трекер допомоги Україні - Ukraine Support Tracker, передає Укрінформ.

Європа виділила Україні лише близько 4,2 мільярда євро нової військової допомоги - надто мало, щоб компенсувати припинення підтримки США, йдеться в аналізі.

Зазначається, що після рекордно високих обсягів першого півріччя 2025 року військова допомога різко скоротилася протягом літа, незважаючи на нову ініціативу НАТО. Ця тенденція продовжилася у вересні та жовтні. За нинішніх темпів асигнування військової допомоги недостатні для того, щоб замінити відсутню підтримку США, наголошують автори.

При тому, що щорічні асигнування в середньому становили приблизно 41,6 мільярда євро у 2022–2024 роках (включаючи Європу, США та інших донорів), у 2025 році було виділено лише 32,5 мільярда євро. Щоб досягти попередніх рівнів, до кінця року потрібно буде виділити додатково 9,1 мільярда євро, що вимагатиме щомісячного рівня асигнувань більш ніж удвічі вищого, ніж в останні місяці.

«Виходячи з даних, доступних до жовтня, Європа не змогла підтримувати імпульс першої половини 2025 року», - сказав керівник проєкту Крістоф Требеш.

За його словами, якщо ці повільніші темпи збережуться в 2 останні місяці року, 2025-й стане роком з найнижчим рівнем нових асигнувань допомоги Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Тим часом у самій Європі посилилися диспропорції між тими, хто активно надає допомогу й хто в менших обсягах. Так, Франція, Німеччина та Велика Британія значно збільшили свої асигнування. Німеччина, зокрема, майже потроїла свої середньомісячні асигнування, тоді як Франція та Велика Британія збільшили свої асигнування більш ніж удвічі. Але навіть попри це, якщо вимірювати їх відносно ВВП, всі три країни залишалися значно позаду за провідних скандинавських донорів – Данію, Фінляндію, Норвегію та Швецію. Щоб досягти скандинавського рівня, найбільшим економікам Європи потрібно було б суттєво збільшити свої внески.

Контраст з Італією та Іспанією був ще сильнішим: жодна з них не збільшила своїх військових асигнувань у 2025 році. Ба більше, Італія скоротила свої і без того низькі рівні асигнувань на 15 відсотків порівняно з 2022–2024 роками, а Іспанія не зафіксувала жодної нової військової допомоги у 2025 році. Ця обмежена участь значно послабила загальну реакцію Європи на ситуацію.

Автори проаналізували період з початку року до жовтня включно.

Нагадаємо, у трекері підраховується і кількісно оцінюється військова, фінансова та гуманітарна допомога, обіцяна Україні з 24 січня 2022 року. Аналіз охоплює 40 країн, зокрема держави-члени ЄС, інші члени «Великої сімки», а також Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію, Швейцарію, Китай, Тайвань та Індію. Інституції ЄС включені як окремий донор. База даних поєднує офіційні урядові джерела з інформацією з міжнародних ЗМІ.

Як повідомляв Укрінформ, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Латвія, Литва, Польща та Швеція висловили рішучу підтримку ідеї репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер домовилися продовжити обговорення для знаходження узгодженого рішення щодо використання заморожених російських активів на засіданні Європейської ради 18 грудня.

Радник президента Франції Еммануель Бонн заявив, що до засідання Європейської Ради 18-19 грудня в Брюсселі діалог щодо репараційної позики буде «інтенсивним», оскільки в ЄС добре розуміють важливість своєчасного надання Україні коштів для збереження її міцності в протистоянні з агресором.

Фото: freepik