Інтернет може здорожчати вдесятеро: новий закон змусить платити "як у Європі"

В Україні ухвалено та підписано президентом новий закон, який встановлює жорсткі вимоги до швидкості мобільного Інтернету (до 100 Мбіт/с) та зобов’язує провайдерів забезпечити 100 годин автономності мереж під час блекаутів. Хоча нововведення мають покращити якість зв’язку, експерти попереджають: через необхідність масових інвестицій в обладнання цінник на Інтернет може зрости вдесятеро, досягнувши європейського рівня.

Про це йдеться у статті видання «Мінфін».

Що передбачає закон №4670-IX про мобільний Інтернет?

Як пояснював у листопаді перший віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, закон №4670-IX запроваджує низку важливих змін у сфері мобільного Інтернету. Першою ключовою новацією стали оновлені стандарти швидкості.

«Швидкість — це вимога, а не обіцянка. Раніше оператори могли декларувати теоретичну швидкість. Тепер кількість мегабіт (до 100 за секунду — ред.) стане офіційним показником якості, якого компанії будуть зобов’язані дотримуватися», — зазначили у Мінцифри.

Це означає, що реальні параметри Інтернету оператори повинні будуть гарантувати, а не просто зазначати у рекламних матеріалах.

Друга зміна — можливість для абонентів самостійно «тестувати» якість мобільного Інтернету. Отримані дані регулятор аналізуватиме для швидкого виявлення «сліпих зон» та зобов’язання операторів усувати проблеми. У Мінцифри повідомили, що систему моніторингу вже готують до запуску.

Третє нововведення — відновлення планових перевірок дотримання ліцензійних умов. Влада очікує, що це змусить мобільних операторів активніше розбудовувати інфраструктуру, включно з віддаленими населеними пунктами.

Четвертим пунктом законом закріплено дію національного роумінгу і після завершення воєнного стану. Тобто українці й надалі зможуть перемикатися між доступними мережами у надзвичайних ситуаціях.

Паралельно в Україні вже діє вимога щодо автономної роботи мереж не менше 100 годин у разі перебоїв з електрикою — це одна з наймасштабніших інфраструктурних норм для провайдерів.

Хоча для користувачів такі зміни мають принести покращення, експерти застерігають: Інтернет може подорожчати.

Користувачі отримують право тестувати якість Інтернету

У листопаді Верховна Рада України остаточно ухвалила законопроєкт №12094, який змінює правила у сфері електронних комунікацій. Після підпису президента документ набув чинності. Навколо норм законопроєкту були непублічні суперечки. За інформацією джерел «Мінфіну», мобільні оператори намагалися уповільнити його ухвалення через невигідні для них положення.

У пояснювальній записці зазначено, що закон потрібен для узгодження українського законодавства з європейським та підвищення якості зв’язку.

«Отримання великої кількості даних про якість зв’язку … дозволить проводити детальний моніторинг та визначати локації, де результати вимірів не відповідають встановленим показникам якості», — йдеться у записці.

Для цього й передбачено краудсорсингові вимірювання — коли якість зв’язку фіксуватимуть самі споживачі. Як ідеться в документі: «Це дозволить регулятору електронних комунікативних послуг отримати ширше уявлення … та проводити якісні точкові перевірки».

Фактично українці тепер зможуть прямо передавати регулятору дані про те, що «мобільний Інтернет не тягне», а держава матиме підстави оперативно реагувати.

Нові стандарти швидкості Інтернету

У законі прописне важливе нововведення — швидкість мобільного Інтернету. Хоча конкретні цифри ще мають визначити окремими актами, орієнтуватися пропонують на європейський стандарт — до 100 Мбіт/с. Це значне підвищення, адже попередня норма вимагала всього 2 Мбіт/с.

Такі показники дозволяють без проблем грати в онлайн-ігри, дивитися відео у високій якості та працювати з важкими файлами. Для звичайного користувача достатньо й 20-30 Мбіт, але оператори все одно повинні будуть гарантувати вищий рівень.

У законі №4321 також передбачено пришвидшення виділення землі під базові станції (від шести до трьох місяців) та можливість розгортати пересувні станції.

Робота зв’язку під час блекаутів

У пояснювальній записці до закону наголошується, що «пропонується передбачити можливість національного центру … видавати розпорядження про надання послуг національного роумінгу» в екстрених умовах.

Тобто постійний національний роумінг після війни стане тимчасовою опцією — застосовуватиметься лише у разі надзвичайних ситуацій.

Головне юридичне управління парламенту висловило зауваження: нові правила фактично скасовують «відстрочки» для операторів, запроваджені на початку війни.

Там застерегли: «Це суперечить принципам статті 58 Конституції України», і така колізія в майбутньому може бути оскаржена в суді.

Чи зростуть тарифи на Інтернет?

Голова парламентського підкомітету Сергій Штепа пояснив, що мета закону — підвищити якість зв’язку по всій країні.

«Впевнений, що результати маємо побачити ми всі… Оператори розширюватимуть мережу та встановлюватимуть додаткові базові станції», ­– повідомив він.

Компанія Ookla вже зараз вимірює швидкість операторів. «Київстар» 2023 року демонстрував найкращі результати — понад 42 Мбіт/с в Одесі та близько 35 Мбіт у Києві й Львові. Lifecell та Vodafone мали нижчі, але порівнювані показники.

Головна проблема — різке падіння швидкості поза великими містами. На це впливає кількість базових станцій, навантаження на мережу, якість обладнання користувача та відповідність частот.

Держава зможе вимагати від операторів підвищення інвестицій у мережу, що теоретично покращить покриття. Але експерти попереджають: за це зрештою заплатять абоненти.

«Новий закон вносить правки до законодавства щодо всіх провайдерів. Рекомендую дізнатися у магістральних провайдерів, скільки коштують реальні 100 Мбіт, бо надати кожному таку швидкість — не проблема технічного характеру, проблема в тому, чи українці готові за неї платити вдесятеро більше, ніж зараз», — зауважив полтавський підприємець Ігор Петриченко.

Він пояснив, що для провайдера головна стаття витрат — купівля трафіку та модернізація обладнання.

Петриченко також скептично оцінює ідею масових вимірювань користувачами.

«Що споживач мірятиме смартфоном? Пропускну здатність свого вай-фай-роутера на старому стандарті, який і так більше 40 Мбіт не пропустить, а з огляду на фон сусідніх пристроїв, не факт, що й 20», — сказав він.

Експерти прогнозують: якщо контроль стане жорсткішим, Інтернет може здорожчати «до рівня Європи» — тобто до 2000-3000 грн на місяць (зараз пакети коштують 200-300 грн). Це особливо відіб’ється на дрібних провайдерах, які часто використовують технологію PON із сотнею абонентів на одному порту — для модернізації доведеться купувати обладнання на 10 Гбіт.

«Річ у тім, що та сама технологія PON, де на одному каналі може „висіти“ і 120 абонентів, краще працює при блекаутах, хоча й трохи обмежує швидкість Інтернету. Ethernet із окремим каналом для кожного абонента не обмежує швидкість, але вже поводиться в умовах перебоїв із електрикою», — пояснив керівник компанії-провайдера «Дарницькі мережі» Владислав Кучеренко.

Доплата за автономність

Окрема стаття витрат — вимога автономної роботи мережі 100 годин.

«Це дуже багато. Потрібна закупівля нових батарей, генераторів (які потрібно постійно заправляти). У результаті зросте собівартість послуги. До того ж обладнання постійно виходить із ладу», — пояснив Кучеренко

Він наводить приклад: торік компанія придбала батареї на 24 години автономності, але під час масових відключень вони працювали лише 14 годин, а частина взагалі зламалася. Нове обладнання подорожчало вдвічі — від 150 до понад 300 тис. грн.

За словами керівника компанії «Дарницькі мережі», націнка за автономність у кожного провайдера буде різною.

«Все залежить від вкладень в обладнання та кількості абонентів. Скажімо, великий провайдер із мільйоном абонентів може обмежитися зростанням тарифу на 2-3 гривні. А дрібний, у якого до тисячі абонентів, суттєво підвищить цінник», — сказав Кучеренко.

Він додав, що через конкуренцію частина малих операторів може не витримати фінансового навантаження та піти з ринку.

До слова, на початку листопада повідомлялося, що українські мобільні оператори (Київстар, Vodafone, lifecell) майже повністю забезпечили базові станції акумуляторами та генераторами. Середній час автономної роботи станцій становить 6-10 годин, залежно від моделі та навантаження. Оператори зазначали, що ключові станції продовжать роботу, але покриття буде значно меншим. Компанії також збільшили резервні потужності, посилили інженерні служби та тестують альтернативні джерела енергії.

Коли прийде Китайський Новий рік 2026 / © pexels.com Прапор США / © Associated Press Гроші / © pexels.com Володимир Остапчук з дружиною та сином / © instagram.com/ostapchukkaterynaa