Навроцкий против Качиньского: как президент Польши раскалывает правую оппозицию

Ключова опозиційна партія Польщі "Право і справедливість" ("ПіС") зіткнулася з дуже непростим викликом.

Перемога на президентських виборах Кароля Навроцького, фактично – висуванця "ПіС", не лише не дала правоконсерваторам "друге дихання", а й проявила давно назрілі внутрішні суперечності.

Довгі роки ця партія трималася на жорсткій дисципліні та одноосібному лідерстві Ярослава Качинського.

Але сьогодні, після втрати влади у 2023 році і на тлі внутрішньої втоми від "вічного лідера", в політсилі визріває відкритий розкол.

Причиною стала не тільки внутрішня конкуренція за впливи, а й постать нового президента, який дедалі сміливіше формує власний політичний центр тяжіння.

І деякі рішення Навроцького вже суперечать лінії партійного керівництва.

Одним із перших сигналів цього став інформаційний сплеск довкола таємної зустрічі очільника країни з колишнім прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким.

Однак цей епізод – лише верхівка айсберга.

Розкол у партії Качинського.

Після перемоги на президентських виборах у Польщі Кароля Навроцького політичний ландшафт правого табору почав змінюватися швидше, ніж очікувалося.

Новим каталізатором конфліктів стала інформація про кадрові рішення усередині "Права і справедливості".

Фактично, це – "мозковий центр" "ПіС" на найближчі роки.

І відсторонення команди Моравецького означає не просто організаційне рішення, а спробу змінити баланс сил у партії.

Наразі у "ПіС" сформувалися дві виразні фракції.

Перша – "стара гвардія", до якої входять Тобіаш Бохенський, Яцек Сасін, Пшемислав Чарнек, Маріуш Блащак, Патрик Які, а також Збігнев Зьобро, який наразі ховається від правосуддя в Угорщині.

Це крило виступає за жорсткіші консервативні рішення та незмінність партійного курсу.

Проте по них суттєво вдарила ситуація навколо Зьобро.

Друга – "люди Моравецького" – технократичне крило, орієнтоване на більш прагматичну політику.

По цій групі вдарив "фальстарт" Моравецького, який оголосив про наміри претендувати на керівництво у "ПіС".

Як наслідок, представники цієї групи, серед яких є чимало ексміністрів, істотно втратили свій політичний вплив та опинилися на шляху до "остаточної маргіналізації".

Проте чергова активізація розмов про скорий "вихід на пенсію" Ярослава Качинського дає їм надію на реванш.

Особливо в ситуації, коли вони можуть сподіватися на впливового союзника – президента Навроцького.

Зустріч у президентському палаці.

Кароль Навроцький стрімко перетворюється на ключового гравця правого табору.

Цьому сприяє його високий рейтинг – в опитуванні UCE Research роботу президента позитивно оцінили 46,8% респондентів.

Для фракцій всередині "ПіС" саме Навроцький стає потенційним розподільником впливу.

Адже, відповідно до конституції, президент Польщі має право висувати кандидатуру прем’єра.

І саме у фрагментованому політичному середовищі це перетворюється на реальний інструмент контролю.

На цьому тлі зустріч у президентському палаці Навроцького та Моравецького, організована за ініціативою останнього, не виглядає просто розмовою про проєкт бюджету на 2026 рік, що було лише офіційною причиною їхніх переговорів.

Це – радше спроба експрем’єра повернути собі частину політичної ваги через президента – інституцію, яка не контролюється Качинським.

Президенти "пособачилися".

Найяскравішим проявом нового балансу сил стало рішення президента Кароля Навроцького, яке було сприйняте як особистий ляпас президенту "ПіС" Ярославу Качинському.

Йдеться про ветування так званого "закону про ланцюги" – поправку до закону про захист тварин, яка мала б запровадити, серед іншого, заборону на тримання собак на прив’язі.

Це питання може виглядати другорядним.

Але для польської політики це питання давно є вкрай принциповим.

Адже Качинський, відомий своєю любов’ю до тварин, відкрито просив президента не ветувати закон.

Натомість Навроцький зробив прямо навпаки.

Формально він пояснив рішення недосконалістю закону і нереалістичними вимогами до вольєрів, але політичний посил був очевидний: президент демонструє незалежність навіть у питаннях, важливих для самого Качинського.

І хоча лідер "ПіС" намагався пом’якшити реакцію, заявивши, що не буде голосувати за відхилення президентського вето, сам факт ситуації – яку речник уряду Адам Шлапка охарактеризував так, що "тільки людина без серця може заветувати такий закон", – є доволі показовим.

Він став символічним моментом, коли Ярослав Качинський втратив контроль над "своїм" президентом.

* * * * *.

Дедалі більше ознак вказують на те, що польська правиця входить у фазу переформатування.

Усі ключові фігури "Права і справедливості" вибудовують стратегії з огляду на Кароля Навроцького.

По суті, картина виглядає наступним чином: Качинський втрачає здатність впливати на політичні рішення, Моравецький активно шукає нові точки повернення у велику політику, а сам Навроцький поступово, але впевнено вибудовує власний політичний полюс впливу.

А головне – вперше за багато років у польській правиці з’явився лідер, здатний кинути реальний виклик авторитету Ярослава Качинського.