Премія торговця смертю: чому кожен про неї мріє

Альфред Нобель відіграв центральну роль у розвитку науки, запатентувавши 355 винаходів, які сформували сучасний світ. Народившись у 1833 році в Стокгольмі, він виріс у родині інженера та винахідника.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Рання освіта познайомила Нобеля з хімією на високому рівні, а пізніший досвід у Парижі та робота з інженером Джоном Еріксоном розширили його технічні навички. Нобель став відомий завдяки серії винаходів, пов'язаних з вибухівкою.

Альфред Нобель — винахідник, підприємець, меценат

Альфред Нобель насамперед відомий створенням динаміту, безпечної для транспортування й використання форми нітрогліцерину.

Нітрогліцерин був відомий своєю величезною силою, але був нестабільним і небезпечним у використанні: ця рідина могла вибухнути від найменшого поштовху чи зміни температури. Робота Нобеля була зосереджена на тому, щоб зробити цю речовину керованою та безпечною, що призвело до ключових технічних інновацій.

Ранні експерименти почалися на приватному острові неподалік Стокгольма, де вчений створив детонатор у 1863 році. Це дозволило йому точно запускати вибух, проте сам нітрогліцерин залишався небезпечний.

Наступного року на виробництві Нобеля сталася катастрофа й під час вибуху загинуло п'ятеро людей, зокрема молодший брат винахідника Еміль. Проте вчений продовжив досліди, аж поки у 1866 році не відбулося відкриття, яке призвело до появи динаміту.

Згідно з поширеною легендою, у 1886 році одна з пляшок з нітрогліцерином, які були укладені для перевезення у діатоміт, різновид пористої породи, протекла. Нобель це помітив та звернув увагу на те, що діатоміт поглинув рідину, таким чином стабілізувавши її.

Проте сам Нобель спростовував цю легенду. Згідно з його розповіддю, вчений почав шукати матеріал, який може поглинути нітрогліцерин ще у 1864 році. Дослідник випробовував папір, порох, вугілля, тирсу, гіпс, вату та інші матеріали, аж поки не спинився на діатоміті.

Впродовж 1865 року дослідник експериментував з і складом та методом виробництва динаміту, а вже наступного представив свій винахід.

Ця розробка дала можливістю повністю відмовитися від використання нітрогліцерину у рідкому виді, за що Альфреда Нобеля та його батька у 1868 році нагородили Золотою медаллю Шведської академії наук "За заслуги у використанні нітрогліцерину як вибухової речовини".

Проте на створенні динаміту вчений не зупинився: його детонатор на основі фульмінату ртуті став надійним способом підпалу зарядів, а пізніші винаходи, такі як гелігніт, забезпечили ефективніші та водостійкі варіанти вибухівки. Альфред Нобель також запатентував балістит у 1887 році, один з перших бездимних порохів.

Премія тим, хто приніс найбільшу користь людству

У своєму заповіті, підписаному в 1895 році, винахідник заснував Нобелівські премії для нагородження значних досягнень у галузі науки, літератури та миру. При цьому Нобель наказав, щоб більша частина його статків була розміщена у фонді, відсотки від якого будуть присуджуватися "тим, хто приніс найбільшу користь людству".

Його рішення здивувало як його родину, так і громадськість. Значна частина плутанини спричинена стислістю заповіту та відсутністю деталей щодо його практичної реалізації.

Після смерті Нобеля 10 грудня 1896 року його виконавці заповіту мали витратити кілька років на розв'язання юридичних питань, переговори з родичами Нобеля та розробку адміністративної структури.

Нобелівська премія за більш ніж століття свого існування відзначила людей, чиї відкриття, ідеї та творчість змінили хід історії. Серед них є вчені, які пояснили фундаментальні закони природи, письменники, що вплинули на культуру та мислення та борці за мир, які спрямували життя на захист прав і гідності людства.

Перші Нобелівські премії були вручені в 1901 році. Рішення Альфреда Нобеля фінансувати премії за мир, літературу та науковий прогрес часто розглядають як спробу забезпечити, щоб його спадщина полягала у конструктивному внеску у розвиток людства, а не військовому застосуванні вибухових речовин.

Нобелівська премія: найвідоміші лауреати

Альберт Ейнштейн отримав Нобелівську премію не за теорію відносності, з якою його сьогодні асоціюють мільярди людей, а за пояснення фотоефекту. Це відкриття стало ключем до становлення сучасної квантової фізики та розвитку електроніки. Його нагорода символізує той момент, коли фізика перестала бути лише описом макросвіту і увійшла в епоху мікрочастинок.

Інший легендарний лауреат — Марія Склодовська-Кюрі. Вона стала першою людиною, яка отримала дві Нобелівські премії в різних галузях: з фізики за дослідження радіоактивності та з хімії за відкриття полонію й радію. Її робота заклала основи нових напрямів науки, від ядерної фізики до онкології.

У літературі одним із найяскравіших лауреатів став Ернест Гемінгуей. Його стиль — короткий, лаконічний, пронизаний внутрішньою напругою — змінив світове письменство. Нобелівську премію він отримав за новелу "Старий і море", але визнання охоплювало весь його творчий внесок, який вплинув на кілька поколінь авторів.

Поруч із ним у пантеоні стоїть Габріель Гарсіа Маркес — майстер магічного реалізму, який створив один із найвідоміших романів людства "Сто років самотності".

У сфері миру особливо виділяється постать Мартіна Лютера Кінга-молодшого. Він отримав нагороду за ненасильницьку боротьбу проти расової дискримінації у США. Його промови стали символом мирного спротиву і залишаються актуальними навіть сьогодні.

У схожому ключі світ пам’ятає Мати Терезу, відзначену за багаторічну гуманітарну діяльність серед найбідніших і найбеззахисніших людей. Її нагорода стала визнанням того, що допомога людям — це також форма боротьби за мир.

Скільки отримують нобелівські лауреати

Проте Нобелівська премія — це не лише вища честь і престиж, а й значна грошова винагорода. Коли лауреати отримують премію, крім медалі й диплому, вони також отримують грошову суму, яка з часом змінювалася.

Під час першого вручення премій у 1901 році розмір грошової винагороди становив 150 782 шведських крони за кожну категорію. Надалі, впродовж десятиліть, сума змінювалася — залежно від доходів фонду, економічних умов та фінансової політики.

Сьогодні розмір премії значно більший: згідно з рішенням Nobel Foundation, у 2023 році винагорода за премію була підвищена на 1 мільйон шведських крон — до 11 млн шведських крон (приблизно 984 000 доларів США).

Отже, для лауреата премія означає не лише визнання заслуг, а й суттєвий фінансовий ресурс, який може допомогти реалізувати подальші дослідження або проєкти — або просто забезпечити фінансову свободу.

Раніше Фокус писав, як вчений з Огайо змінив світ. Дослідник створив лампочку, яка ознаменувала перехід від крихких ламп до практичного джерела світла і зменшила тривалість сну людини на дві години.

Також ми розповідали про дослідження геному древньої популяції, представники якої жили на півдні Африки ізольовано впродовж 100 000 років.