Птах, який вважався вимерлим, знову зʼявився в дикій природі

Американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс пояснив, як нелітаючий птах такахе (Porphyrio hochstetteri), ендемік Південного острова Нової Зеландії, зміг уникнути повного зникнення. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на Forbes.

Як такахе зник, а потім знову з’явився?

Наприкінці XIX століття цей великий пастушковий птах практично зник із поля зору науковців. Історичні джерела свідчать, що останнє підтверджене спостереження такахе датували 1898 роком. Після цього вид вважали втраченим і знали про нього лише за музейними експонатами та викопними рештками.

Ситуація змінилася 20 листопада 1948 року. Тоді експедиція з чотирьох осіб під керівництвом доктора Джеффрі Орбелла несподівано виявила живу популяцію такахе у важкодоступній альпійській долині гір Мерчісон. Це відкриття стало сенсацією для світової науки.

До свого зникнення такахе зазнавали серйозного тиску з боку людини. Вирубування лісів, полювання, а також завезені на острови хижаки й травоїдні — тхори, щури, олені та інші інвазивні ссавці — зруйнували їхнє середовище існування. Зникла кормова база і безпечні місця для гніздування, що різко знизило шанси птаха на виживання. Саме це, на думку Треверса, і призвело до того, що такахе надовго зник із поля зору людей.

Віднайдення живої популяції стало основою для тривалої програми збереження виду. Треверс називає експедицію 1948 року відкриттям раз на тисячоліття — птах, офіційно визнаний вимерлим, виявився здатним виживати у найсуворіших і диких регіонах країни.

До 2023 року завдяки системній роботі природоохоронців популяція такахе зросла приблизно до 500 особин. Птахи тепер мешкають у кількох диких і контрольованих популяціях.

Попри успіхи з відновленням, тривалий час залишалося незрозумілим, яким був еволюційний шлях такахе і наскільки стійкою є сучасна популяція. Відповіді з’явилися після дослідження 2023 року, опублікованого в журналі Molecular Ecology командою Університету Отаго.

Як пише Уніан, науковці секвенували мітохондріальні геноми давніх і сучасних такахе, використовуючи субфосильні, музейні та живі зразки. Аналіз показав, що колись ці птахи мешкали по всьому Південному острову й не були поділені на ізольовані регіональні групи. Це свідчить про вільне розселення виду в минулому.

Дослідники також зафіксували різке падіння генетичного різноманіття після появи людей близько 750 років тому. Такий ефект відповідає сильному генетичному звуженню, коли чисельність виду майже зникає. Найімовірнішою причиною стала діяльність людини та завезені нею хижаки.

Окремо вчені з’ясували, що такахе є дуже давньою й унікальною гілкою еволюції. Вид розійшовся зі своїм близьким родичем із Північного острова приблизно 1,5 мільйона років тому. Сучасні такахе — це фактично останні нащадки колись великої і генетично різноманітної популяції.

Через обмежене різноманіття сучасні птахи залишаються вразливими, тому успіх відновлення залежить від ретельного управління популяціями, контрольованого розселення і збереження середовища існування у різних регіонах.

Як виглядає охорона такахе сьогодні?

Після відкриття 1948 року робота лише почалася. Упродовж десятиліть науковці й екологи боролися з інвазивними хижаками, змінами ландшафту і складними кліматичними умовами високогір’я.

Результатом цих зусиль стала подія 12 лютого 2025 року, коли в долину Ріс неподалік Квінстауна, на території близько 18 тисяч гектарів, випустили 18 такахе. Це черговий крок до формування самодостатніх диких популяцій і символ того, що продумані програми охорони природи можуть повернути види з межі зникнення.

Чому такахе так складно врятувати?

Історія цього птаха унікальна не лише через саме повернення. Такахе — найбільший сучасний представник пастушкових у світі, який до того ж не літає. Це робить його особливо вразливим до хижаків.

Крім того, птахи мають вузьку спеціалізацію. Вони живуть в альпійських злакових угіддях і залежать від жорстких волокнистих трав. Їхнє виживання напряму пов’язане з якістю середовища, яке потребує постійного контролю та захисту.

Такахе еволюціонували без наземних ссавців, тому поява котів, тхорів і щурів стала для них катастрофою. Саме ця вразливість зробила відновлення виду надзвичайно складним і тривалим процесом.