Спадщина Playboy: чому популярний журнал досі викликає суперечки

Коли в грудні 1953 року на прилавках з'явився перший випуск Playboy, ніхто не міг уявити, що тонкий журнал із Мерилін Монро на обкладинці змінить індустрію розваг. Творець видання Г'ю Гефнер зібрав номер, буквально ризикуючи останніми заощадженнями, але саме цей ризик відкрив нову епоху медіа. Про це більш детально читайте в матеріалі Фокусу.

За даними Time, Playboy став першим масовим виданням, яке об'єднало дорослий контент із культурою, літературою та філософією життя.

При ціні всього 50 центів і накладі близько 70 тисяч примірників журнал розійшовся майже повністю. Успіх був настільки раптовим, що Гефнер не ставив дату на першому номері тому, що він не був упевнений, що вийде другий. Однак журнал з перших сторінок вразив читачів і заявляв про нову ідеологію: естетизація задоволення, свобода вибору, інтелектуальність і стиль. Саме це поєднання зробило Playboy феноменом, який прожив сім десятиліть.

Головною родзинкою першого номера стала обкладинка з Мерилін Монро з її ню-фото зі старого календаря.

Playboy Mansion: особняк як сцена і бренд

Успіх журналу досить швидко був підкріплений архітектурним символом, яким став Playboy Mansion у Лос-Анджелесі (США). Особняк у Холмбі-Гіллз Г'ю Гефнер купив 1971 року. Згодом будинок став візуальним втіленням способу життя, який продавав журнал: вечірки, басейни, кінозал, знаменитості та постійна медійна увага.

Так тривало довгий час, поки 2016 року Playboy Mansion не став найбільшою угодою з продажу нерухомості в Лос-Анджелесі. Будинок продали інвестору Дарену Метропулосу за 100 млн доларів, при тому що сам Гефнер колись заплатив за нього близько мільйона. Він також платив 1 млн доларів за оренду на рік і міг залишатися там кінця свого життя.

Разом із нерухомістю новий власник фактично отримав шматок поп-культури. Усі статуї та ігрові автомати в особняку також були включені в угоду з продажу.

Після смерті Гефнера особняк не зник з новин. Американський таблоїд New York Post показував, як будівля пережила багатомільйонну реконструкцію. Ремонтом будинку з 29 кімнатами зайнявся архітектор зірок і "король мегаособняків" Річард Лендрі.

Ліси, які колись охоплювали зовнішню частину головного будинку площею 22 000 квадратних футів, давно зникли. Нові мансардні вікна доповнили новий дах, під яким було розширено задню терасу і побудовано великий солярій. Свіжа зелена галявина і новий ландшафтний дизайн надали старовинному особняку свіжий вигляд. Новий власник також додав новий тенісний корт.

Нині будинок продовжує жити вже не як особняк імперії Playboy, а як відреставрована пам'ятка епохи сексуальної революції. Сама ж компанія планує перенести свою глобальну штаб-квартиру з Лос-Анджелеса до Маямі-Біч і відкрити там клуб. У 2020 році Playboy припинив випуск свого щомісячного друкованого журналу, зосередившись натомість на онлайн-контенті.

Г'ю Гефнер: курйози та протиріччя

Образ Г'ю Гефнера десятиліттями балансував між образом ліберального революціонера та авторитарним чоловіком. У некролозі The Guardian нагадують, що творець журналу фінансував судові справи про свободу слова та право на контрацепцію, позиціонуючи себе як союзника прогресивних рухів.

Але вже інша колонка в тому ж виданні жорстко критикує його внесок. Playboy, на думку авторки, став частиною патріархального шоу. У своєму матеріалі вона зазначає, що сексуальна революція "подається в чоловічій упаковці", коли свобода жінок зводилася до ролі вічно доступних об'єктів бажання.

Курйозно, що деякі елементи бренду виникли майже випадково. Першу назву журналу (Stag Party) довелося терміново змінювати через загрозу позову від іншого видання, і лише потім народилося ім'я Playboy. Логотип зі знаменитим кроликом з'явився ніби "нашвидкуруч". Художник Art Paul намалював його у вигляді жартівливого символу, який виявився одним із найбільш упізнаваних брендів ХХ століття.

Журнал публікував Набокова, Бредбері та серйозні політичні інтерв'ю, але водночас створював стандартизований візуальний образ жіночого тіла. Саме це протиріччя інтелектуального контенту поруч із жіночим тілом сьогодні все частіше стає предметом критичного розбору.

Моделі, які заплатили занадто високу ціну

Для багатьох дівчат поява в Playboy ставала стартом кар'єри і злетом до слави, але частина історій перетворювалася на анатомію втрат.

Колишня подруга Гефнера та ексмодель Голлі Медісон у нещодавньому інтерв'ю згадала життя в особняку Playboy як досвід, що приніс їй дисморфофобію і важкі психологічні наслідки. У матеріалі People вона розповідає про "огидні" групові практики та атмосферу контролю над зовнішністю жінок.

Медісон також сказала, що 53-річна різниця у віці між нею і Гефнером, який помер 2017 року у віці 91 року, не вплинула на їхнє особисте життя.

Інші свідчення описують Mansion як систему, де зовнішність і слухняність жінок оцінювали майже за інструкціями. The Sun публікує розповіді колишніх "зайчиків" про градацію за "шкалою привабливості", тиски, порушення кордонів і наслідки для психіки після відходу з особняка: депресія, розлади харчування, залежності. Окремий пласт це історії тих, хто з'явився в особняку ще підлітками. Близнючки Христина і Карісса Шеннон в інтерв'ю New York Post згадують про маніпуляції, тиск середовища, відсутність захисту і важкі наслідки після відходу. Обидві дівчини боролися із залежностями та намагалися зібрати власне життя заново.

Близнюки, яким зараз 35 років, виросли в "скромних умовах" і вперше були помічені, коли їм було всього 16 років. Два роки по тому вони переїхали в особняк до Гефнера і його вже досвідчених подруг, зірок шоу "Дівчата по сусідству" Холлі Медісон, Бріджит Марквардт і Кендри Вілкінсон.

"Нам було всього 18, ми познайомилися з Гефом на 19-річчі. Ми були підлітками. Тому ми почувалися не у своїй зоні комфорту. У нас не було штучних грудей, штучних зубів, штучного волосся. Ми були повністю натуральними, і ми просто намагалися досягти успіху, і звістка про те, що ми станемо моделями Playboy, стала для нас найбільшою подією. А потім, дізнавшись, що ми можемо потрапити на телешоу, це стало ще більшою подією", — згадує Христина.

Однак увійшовши до особняка, дівчата миттєво відчули себе такими, що "піддаються знущанням" з боку інших жінок.

"Ми кричали, лаялися і плакали. Ми були в люті", — додала Карісса.

Спадщина Playboy

Історії дівчат добре ілюструють парадокс. Бренд, який десятиліттями продавав картинку "успіху і свободи", для багатьох учасниць виявляється історією про втрату контролю, приватності, здоров'я і кар'єрних можливостей.

Перший номер Playboy здійснив культурний переворот і показав, що чоловічий журнал може бути майданчиком для літератури, політики та дорослих розмов. Але водночас він заклав фундамент індустрії, де жіноче тіло стало стандартизованим медіа-продуктом, а за міфом про свободу десятиліттями ховалися історії тиску і важких наслідків для тих, хто опинився всередині системи.

Раніше Фокус повідомляв, що колишня модель Playboy тепер ночує в наметі на вулиці. Луїза Гловер заробляла близько 1500 доларів на день на піку своєї кар'єри, але через кризу вартості життя вона не може дозволити собі платити за житло.