У Росії немає навіть року: Новак – про те, коли у Кремля закінчаться гроші на війну

Бюджет РФ-2026 – це російські народні економічні казки, Росія зможе вести війну ще два-три квартали і однозначно її програє в економічному сенсі, вважає Новак.

Путін підписав бюджет Російської Федерації на 2026 рік, визначальною рисою якого є заплановані рекордні витрати на війну – більше 38%. Причому дедалі більше тягар фінансування війни РФ проти України Кремль перекладає на плечі росіян, а точніше їхні кишені. Адже доходи Росії від продажу нафти та газу стрімко скорочуються, а війна настільки пожирає запаси, що вперше в історії Центробанк РФ почав розпродавати стратегічні запаси золота.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак розповів Главреду, скільки років Росія ще здатна вести війну нинішньої інтенсивності з огляду на стан її економіки, яким чином Кремль буде нишпорити по кишенях росіян, витягаючи гроші на війну, чому бюджет РФ на 2026 рік є нереалістичним і буде не раз переписуватися в новому році, які фатальні помилки СРСР повторює Росія і до чого це призведе, а також чому економічно Росія однозначно програє війну.

Які показники, закладені в бюджет РФ на 2026 рік, свідчать про проблеми в російській економіці, і які саме проблеми?

Російські економісти – і опозиційні, які виїхали з Росії, і провладні та нібито нейтральні, які залишаються там, – визнають, що головною рисою федерального бюджету Російської Федерації на 2026 рік є його нереалістичність. Він нереалістичній не тільки в доходній частині, але й у витратній. Це обумовлено передусім тим, що під час формування бюджету "не помітили" того, що відбувається від початку великого вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Зокрема розрахунки проводилися, відштовхуючись від набагато вищих цін на російські енергоресурси. Але – ні таких цін, ні таких обсягів продажу енергоресурсів вже давно немає. Тим не менш, російський бюджет писали, спираючись на такі параметри, ніби він на 2021 рік.

Якщо порівнювати російські бюджети на 2021 та 2026 роки, то одразу впадає в око те, що значно зросли витрати на російську армію, військово-промисловий комплекс і на все, що прямо або опосередковано пов’язано з війною проти України, – з 24% до 38%. Тобто за останні п’ять років Росія збільшила витрати на "оборону", а точніше на війну в 1,6 разів.

Виникає питання – за рахунок чого Росія збільшує витрати на війну. В основному – за рахунок значного скорочення соціальних витрат: у 2021 році витрати РФ на соціальні статті становили 38%, у 2026-у – зменшені до 25%. Крім того, в бюджеті РФ на 2026 рік значно скорочені витрати на підтримку і розвиток економіки: в 2021 році ці витрати становили 17,6%, а в бюджеті на 2026-й закладено лише 10,9%. Іншими словами, за рахунок значного скорочення соціальних витрат і витрат на підтримку та розвиток російської економіки Росія збільшує витрати на війну проти України та утримання силових органів.

Це свідчить про те, що Росія впевнено крокує шляхом СРСР і повторює його історію. Нагадаю, що високий ступінь мілітаризації економіки СРСР призвів до розвалу Союзу, причому навіть без війни (її не було на момент розпаду). Максимальні витрати Радянського Союзу на військово-промисловий комплекс становили 39% бюджету СРСР. Росія вже майже досягнула цієї позначки, заклавши в бюджет-2026 понад 38% витрат на війну та "оборону". Тобто ми спостерігаємо точне повторення першопричин розвалу Радянського Союзу, Росія крок у крок йде шляхом Союзу.

Основною причиною розпаду СРСР була економічна: радянська економіка не витримала гонки озброєнь і витрат на ВПК, і в якийсь момент союзний бюджет втратив можливість фінансувати бюджети республік. Те саме зараз відбувається в російській економіці: федеральний бюджет більше не може на попередньому рівні фінансувати бюджети суб’єктів федерації. Зокрема про це свідчить той факт, що вже у 2025 році місцеві бюджети значно скоротили витрати, причому навіть витрати на потреби війни, наприклад, на виплати за підписання контрактів російськими громадянами з армією РФ. У більшості регіонів РФ сума одноразової виплати при підписанні контракту зменшилася з 3 мільйонів рублів (у середньому) до 600 тисяч рублів. Тобто в п’ять разів! Наголошую, це основні витрати росіян, які забезпечують ведення війни проти України, але навіть вони скорочуються. Якщо ці першочергові для Кремля статті місцевих бюджетів не виконуються, то можна уявити, як фінансуються на місцях видатки, які не є пріоритетними для російської влади.

Ви зазначили, що бюджет РФ на 2026 рік є нереалістичним. Навіщо його формують таким? Картина викривляється свідомо під час формування федерального бюджету? Цього року ми бачили, що російський бюджет коригувався декілька разів, зокрема, постійно зростав дефіцит бюджету. Бюджет-2026 теж буде постійно переписуватися через більш похмурі для Росії реалії?

Ухвалений бюджет РФ на 2026 рік російській владі доведеться коригувати, як і цього року, оскільки в нього закладені нереалістичні показники доходів.

Збільшення витрат на силові структури, зокрема й армію, свідчить про те, що в 2026-у Росія не збирається знижувати інтенсивність бойових дій проти України та не планує ні миру, ні перемир’я. В бюджеті ми бачимо конкретні фінансові плани Кремля на рік щодо війни: російська влада не планує зупинятися і підписувати мирні угоди, з ідеями яких зараз носяться американські та російські посадовці в безкінечних "мирних переговорах".

Тож Росія не планує ніякого миру, принаймні в 2026 році. Відтак, витратна частина бюджету РФ буде збільшуватися, а дохідна – зменшуватися. Тому бюджет росіянам доведеться переглядати впродовж 2026 року, причому не раз.

Те, що російський уряд подав абсолютно нереалістичний бюджету на 2026 рік, а Держдума РФ за нього проголосувала, пояснюється загальною політикою прикрашання дійсності, коли роздуваються позитивні показники та применшується роль негативних. Такий підхід у Росії в усьому – і в економіці, і у військовій статистиці. Адже ми не раз чули звіти російського генштабу, в яких Путіну доповідалося про "знищення 10 мільйонів українських військовослужбовців", яких у нас ніколи не було, про "знищення десятків тисяч українських танків", яких у нас ніколи не було, про "збиття тисяч українських літаків", яких у нас також ніколи не було, про "захоплення Покровська" ще півтора року тому та "взяття Куп’янська" ще рік тому.

Аналогічні підходи росіяни застосовують і в економіці – прикрашають показники, чим надзвичайно спотворюють економічні реалії. Спотворені економічні реалії росіяни перенесли і в основний фінансовий документ держави – федеральний бюджет на наступний рік. Це робиться для того, щоб показувати світу, що в Росії все добре, що російська економіка стабільна та бездонна, тож РФ може воювати безкінечно. Таким чином Москва намагається формувати враження, що Росію перемогти неможливо, тому з нею слід домовлятися та погоджуватися на всі її вимоги щодо територій, обмеження чисельності українського війська, російської мови та церкви тощо. Ось для чого Росія прикрашає свою економічну дійсність.

Втім, економічні реалії в Росії свідчать про протилежне: російська економіка, починаючи з 2022 року, деградує по всіх основних напрямках, а з другої половини 2024-го і дотепер вона деградує пришвидшеними темпами. Це відбувається і через об’єктивні економічні процеси, і внаслідок ефективних ударів ЗСУ по ключових економічних об’єктах: енергетичній інфраструктурі, нафтопереробних заводах, портах, перевалочних станціях, електромережах, електропідстанціях тощо. Все це завдає великої економічної шкоди російській економіці, скорочуючи виробництво енергоресурсів РФ та їх експорт. Це в свою чергу зменшує валютну виручку росіян і знижує загальний показник ВВП РФ.

Тож це такі собі "російські народні економічні казки".

До яких проблем може призвести перекіс витратної частини бюджету в бік військових, коли майже 40% витрат бюджету спрямовуються на армію та силовий блок? Скільки років країна може жити, спрямовуючи майже половину витрат свого бюджету на війну? Адже це, м’яко кажучи, не зовсім природні умови для розвитку економіки – скоріше, екстремальні...

Коли така велика частка витрат бюджету спрямовується на війну та все пов’язане з нею, про розвиток економіки взагалі не йдеться. За таких умов російська економіка не може і не буде розвиватися.

Воювати Росія буде за рахунок, по-перше, росіян і скорочення соціальних витрат, а, по-друге, стрімкої та динамічної деградації інфраструктури, зокрема житлово-комунального господарства.

Скільки Росія зможе таким чином фінансувати війну, залежить від багатьох чинників: від динаміки бойових дій та ситуації на фронті, інтенсивності ударів України по економічних об’єктах і динаміки економічних втрат від цих ударів, санкційної політики США, Європи та інших країн світу проти Росії тощо. Тобто багато чинників будуть впливати на здатність Росії продовжувати війну проти України. Якщо динаміка цих процесів буде зростати, їхній удар по російській економіці буде дедалі більш болючим, а, відтак, Росія не зможе воювати довго.

Чи є в бюджеті РФ на 2026 рік свідчення того, що Кремль уже почав "нишпорити по кишенях" росіян, витягаючи з них гроші на війну?

Так, подальше продовження війни Росією можливе виключно за рахунок росіян. Витягати гроші з кишень росіян на війну Кремль буде за допомогою декількох інструментів.

Все це чекає на росіян уже у 2026 році, чи це інструменти, які російська влада може задіяти в перспективі?

Все це вже ухвалено і чекатиме на російських громадян у 2026 році. Малий і середній бізнес тепер лишається майже без пільг при сплаті ПДВ, сам ПДВ збільшений, і є велика ймовірність, що в Кремля дійдуть руки до вкладів росіян.

Втім, у російської влади залишається ще один канал отримання грошей для війни – це неминуча девальвація російського рубля. Зараз курс штучно підтримується задля формування видимості стабільності. Але це робити можна тільки до певного часу. Рано чи пізно з метою наповнення бюджету, дохідну частину якого намалювали нереальною, російській владі доведеться девальвувати рубль, причому навіть більш динамічно, ніж він би знецінюватися сам на основі ринкових механізмів. Це неминуче, тому що російській владі доведеться латати діру бюджету, яка буде значно більшою, ніж очікується. Для цього їй доведеться девальвувати рубль, щоб валютні надходження від експорту в рублевому еквіваленті були в значно більших сумах.

Так російська влада буде витягувати гроші з усіх категорій росіян: і з найбідніших, і з середняків, і з багатих, і з російського бізнесу.

До яких показників може обвалитися курс рубля в 2026 році?

Говорячи про майбутній курс рубля, можна орієнтуватися на численні заяви російських чиновників і представників крупного експорт орієнтованого російського бізнесу, які кричать, що їм потрібен курс "хоча б 120-130 рублів за долар". Такий курс можливий вже у 2026 році.

Курс рубля вже наблизився до психологічної позначки – 100 рублів за долар. Ця психологічна позначка точно буде подолана в новому році. А подальший обвал рубля може бути навіть неконтрольованим.

Які ще Кремль може застосувати інструменти, щоб наповнити бюджет війни? Зокрема нещодавно була непересічна новина про те, що вперше в історії Центробанк РФ почав розпродавати стратегічні запаси золота. Про що це свідчить?

Кожна країна в своєму центральному банку має золотовалютні резерви. Хоча в наш час правильніше було б говорити валютно-золоті резерви, тому що основну частку цих резервів становлять валюти різних країн. Друга частка цих резервів – це цінні папери, в основному облігації також різних країн. Третя і найменша частка резервів – це золото та інші дорогоцінні метали.

Якщо Центробанк РФ дійшов до продажу найменшої частки своїх золотовалютних резервів, тобто золота, це означає, що дві інші більші частки – облігації і валюти різних країн – переважно вичерпані, тобто вже розпродані. Тож стан ліквідних золотовалютних резервів Російської Федерації вкрай сумний, якщо з’явилася потреба продавати золото та інші дорогоцінні метали для латання дірок в бюджеті.

На тлі намальованого оптимістичного бюджету РФ на 2026 рік продаж золота російським Центробанком є яскравим доказом реального жалюгідного стану і бюджету РФ, і російських ЗРВ. Росія б ніколи не пішла на продаж золота, якби в неї було достатньо інших ресурсів.

З огляду на те, що відбувається зараз у переговорному процесі, і дещо дивну (назвемо це так) гру Трампа на користь Москви, як ви гадаєте, чи будуть у 2026 році західні, зокрема американські, санкції проти Росії не те що посилюватися, а бодай зберігатися і по-справжньому діяти? От, наприклад, щодо санкцій США проти компанії Лукойл уже лунають дивні сигнали.

Після приходу до влади Трампа за попередніми підсумками 2025 року можна констатувати, що міжнародну санкційні політику проти Росії тепер треба розділяти на американську, європейську та інших країн. Санкційна політика адміністрації Трампа змінюється наче пориви вітру: зранку американці ухвалюють одні рішення, а ввечері того ж дня рішення зовсім інші. Так само і риторика американської влади. Так, наприклад, Трамп запровадив санкції проти компаній Роснефть та Лукойл, а тепер санкції проти Лукойла нібито знімаються.

Важливо розуміти, що об’єм торгівлі та взаємних інвестицій між економіками Росії і США є дуже незначним, якщо порівнювати товарообіг між РФ та Китаєм, Європою або Індією. Тому значення американських санкцій проти російської економіки є не надто великим.

Набагато більше значення мають європейські санкції, особливо ті, що стосуються функціонування нафтового і газового "сірого флоту" Росії, зокрема можливості суден цього флоту швартуватися в європейських портах і можливості РФ продавати таким чином свої енергоресурси.

Відносини з Китаєм та Індією для Росії мають набагато більше значення, ніж зі Сполученими Штатами. Оскільки саме Китай і Індія досі були найбільшими покупцями російських енергоносіїв. Але навіть ці покупці від 1 грудня 2025 року або значно скоротили обсяги закупівель, а деякі крупні покупці з Китаю та Індії взагалі відмовилися купувати російські енергоресурси.

Американська санкційна політика непрогнозована, на відміну від європейської. Так, наприклад, ЄС готує 20-й санкцій пакет проти РФ. Тож ми можемо розраховувати на європейську санкційну політику та санкційні заходи інших країн, наприклад, Японії, Південної Кореї, Австралії, Нової Зеландії тощо, які підключилися і активно надають військову та фінансову допомогу Україні, а також зберігають санкції проти Росії.

Наскільки, за вашим прогнозом, скоротяться доходи бюджету РФ в новому році від нафти та газу, не в останню чергу через українські удари по об’єктах російської нафтової галузі? Чи зможе нафтова галузь лишатися головною, яка буде насичувати грошима російський бюджет?

Нафтогазова галузь у Росії була, є і буде найближчими роками (доки РФ у її нинішньому вигляді буде існувати) основним джерелом доходів і наповнення російського бюджету. Але вже зараз за підсумками 2025 року російська статистика фіксує зниження видобутку газу і нафтопродуктів приблизно на 20% і зменшення доходів від продажу газу й нафтопродуктів на 25%. Звичайно, в 2026 році ці показники будуть тільки погіршуватися, і динаміка зростання цих негативних для Росії показників залежатиме від багатьох чинників: від реального виконання міжнародних санкцій, і від ефективності ударів ЗСУ по об’єктах енергетики РФ. Від цих двох факторів буде залежати і динаміка виробництва енергоресурсів, і їхнього продажу Росією за кордон, і скорочення доходів Росії від її основної галузі – нафтогазової.

У попередніх інтерв’ю ви неодноразово називали Росію та російську економіку "колосом на глиняних ногах". Скажіть, а що в 2026 році буде найбільше бити по цих і так хитких "ногах" економіки РФ?

Найбільш серйозний удар і по російській економіці, і по настроях російського суспільства буде мати ймовірний блекаут у РФ. Якщо ЗСУ зможуть влаштувати блекаут у Москві, Петербурзі та в європейській частині Росії, це буде потужний економічний удар, тому що без електроенергії не працюватимуть заводи, перекачувальні станції і порти. До того ж це буде сильний психологічний удар по росіянах, причому по всіх – від найпростіших-найбідніших і до російської еліти. Вони на всю горлянку кричали, що слід занурити Україну у тотальний блекаут, аби вона лишилася взимку в темноті і холоді, але якщо зараз така доля бумерангом спіткає їх самих, то, крім прямих економічних втрат, це буде серйозним підривом загального психологічного стану росіян.

Тому основна мета ЗСУ на найближчі місяці, на мою думку, полягає в тому, щоб забезпечити блекаут європейській частині Росії, особливо Москві.

Щодо здатності України влаштувати такий блекаут лунають різні думки. Але подивіться на наслідки обстрілів Україною російських об’єктів електроенергетики. Україна завдає ударів саме по об’єктах електроенергетики та розподілу електроенергії довкола Москви та Московської області.

Справа в тому, що система електроенергії в Росії зовсім не така, як в Україні. У нас електромережі побудовані за принципом павутини, а в РФ це лінійна система. За таких умов можна вивести з ладу лінію, а знеструмлені будуть усі населені пункти, які розташовані на цій лінії. Тобто в Росії немає бічних ліній, з яких в разі аварії чи проблеми можна перекинути електроенергію по мережі, як по павутині, з інших ліній.

Тому російська мережа електропостачання набагато більш вразлива, ніж українська. Тому ми й бачимо, що навіть після серйозних влучань по наших ТЕС хоч і починаються відключення електроенергії, повних блекаутів немає. І досі швидко наші енергетики ліквідовують наслідки російських ударів по інфраструктурі. А сама мережа дозволяє досить швидко проводити ремонт зруйнованих об’єктів та перекидати електроенергію з інших ліній. Чого неможливо робити в російській системі електророзподілу.

Втім, дійсно, щоб домогтися блекауту хоча б половини або частини Москви, зокрема "центра принятия решений", потрібно завдати ще кілька десятків влучних ударів по місцях розподілу та генерації, які забезпечують електроенергією столицю РФ.

Порівнюючи бюджети РФ та України на 2026 рік і портрети економік, що ви можете сказати з приводу того, хто з нас зможе протриматися довше в умовах війни, нехай на один-два дня, але довше за противника?

Українська економіка однозначно витримає довше, ніж російська, причому не на один день і навіть не на один рік, а щонайменше на п’ять років. На відміну від російської економіки, яка перебуває під санкціями, які будуть тільки наростати, плюс збережеться неможливість Росії брати гроші ззовні, українська економіка в прямо протилежний ситуації. Україна отримує всебічну фінансову допомогу, причому з багатьох джерел: фактично нас підтримують усі без винятку міжнародні організації, в тому числі фінансові й економічні, а також уряди понад 60 країн світу, які складають коаліцію підтримки нашої країни. Причому допомога отримується за принципом "стільки скільки треба".

Саме це дає нам навіть не надію, а гарантію того, що економіка України точно витримає війну довше, ніж економіка Росії. Причому не на день-два, не на рік, а щонайменше на п’ять років. Тому що більшість країн світу вже запланували в своїх бюджетах на наступні роки продовження або й навіть збільшення фінансової допомоги Україні. Майже всі наші партнери заклали такі плани на 2026-2027 роки, а багато з них запланували допомогу Україні аж до 2030 року.

Тому Україна ще довго отримуватиме фінансову допомогу за принципом "стільки скільки треба", на відміну від Росії, яку добиватимуть санкціями за аналогічним принципом.

Скільки років, за вашою оцінкою, Росія ще потягне війну нинішньої інтенсивності з огляду на стан її економіки? І чи є шанс на завершення війни в 2026 році не в останню чергу через економічні проблеми в Росії?

Як на мене, вже можна впевнено робити висновок про те, що Росія програє цю війну економічно. Не у військовому сенсі, а в економічному. Вона повторить історію розвалу Радянського Союзу з економічних причин. А ці економічні проблеми що в СРСР, що в Росії виникли через велику війну, яку вони самі ж і розв’язали. У цій війні Росія й загине.

Коли це станеться? Я не даю російській економіці років – їй залишилися два-три квартали. Про це свідчить динаміка деградації російської економіки, запровадження і дії санкцій проти Росії та впливу санкцій ЗСУ.

Подивіться хоча б на ключовий для росіян напрямок фронту, куди вони кинули найбільші і найкращі сили, – Покровський напрямок: там російські війська воюють без використання важкої техніки, йдуть в атаку на мотоциклах, старих "Жигулях" і "буханках", а це свідчить про те, що російський ВПК не здатен забезпечити навіть пріоритетний для РФ напрямок. В результаті бої за Покровськ точаться вже більше року. Це яскрава характеристика реального стану російської економіки.

Отже, з економічної точки зору, війну нинішньої інтенсивності Росія витримає ще не більше ніж два-три квартали. Саме з цієї причини – стрімкого прямування російської економіки до краху, а Росії до розвалу – і відбуваються ці ігри з переговорами. Втім, час грає проти російської економіки, проти можливості Росії воювати і проти російської держави як такої.